Вирок № 42957002, 10.02.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/646/15-к

Провадження № 1-кп/204/123/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Красногвардійський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді: Мащук В.Ю.,

за участю секретаря: Акименко К.С.,

за участю прокурора: Медведовського О.Ю.,

за участю представника потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дніпропетровську, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040680000174, кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не одруженого, працюючого представником торгівельним ТОВ «Золотий Орлан», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, займаючи посаду представника торгівельного ТОВ «Золотий Орлан» (ЄДРПОУ 24996889), яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, 08.01.2015 року привласнив та розтратив чуже майно, яке було йому ввірено, а саме кошти в розмірі 16 000 гривень.

Згідно Витягу № 300514 серія АД з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Золотий Орлан» (код юридичної особи 24996889) з 05.09.1997 року зареєстровано та включено до Єдиного державного реєстру.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом економічної діяльності юридичної особи - ТОВ «Золотий Орлан» є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно наказу № 2-к від 02.01.2015 року ОСОБА_2 прийнято на роботу представником торгівельним ТОВ «Золотий Орлан» з 02.01.2015 року. Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.01.2015 року ОСОБА_2 попереджений та ознайомлений з його функціональними обов'язками, а саме, про те що він несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей та коштів.

Так, ОСОБА_2, займаючи посаду представника торгівельного ТОВ «Золотий орлан», маючи намір, спрямований на привласнення чужого майна: грошей які належать ТОВ «Золотий Орлан», діючи умисно, з корисливих спонукань, у своїх особистих майнових інтересах, достовірно знаючи, що має зобов'язання за договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.01.2015 року привласнив кошти в розмірі 16 000 гривень.

08.01.2015 року згідно наказу № 08/01-15 було прийнято рішення про видачу ОСОБА_2 з каси під звіт коштів у сумі 16 000 гривень для придбання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно видаткового касового ордера № 5000 від 08.01.2015 року ОСОБА_2 отримав на руки кошти у розмірі 16 000 гривень, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 70/04-52 від 29.01.2015 року, рукописний текст в видатковому касовому ордері від 08.01.2015 року виконаний ОСОБА_2

Згідно висновку №379/380-15 судово-економічної експертизи від 28.01.2015 року, документально підтверджується видача з каси підприємства ТОВ «Золотий Орлан» (ЄДРПОУ 24996889) та отримання ОСОБА_2 коштів в сумі 16 000 гривень на закупівлю товарно-матеріальних цінностей.

Однак, ОСОБА_2 жодних дій для придбання товарно-матеріальних цінностей не вчинив, отриманими коштами у сумі 16 000 гривень розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2, являючись представником торгівельним ТОВ «Золотий Орлан», привласнив та розтратив майно, яке було йому ввірене, чим завдав шкоду ТОВ «Золотий Орлан» у розмірі 16 000 гривень.

Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у привласненні та розтраті чужого майна, яке йому було ввірене, кваліфікуються за ч.1 ст.191 КК України.

29 січня 2015 року у даному кримінальному провадженні між представником потерпілого ОСОБА_1 на підставі ст. 56 КПК України та підозрюваним ОСОБА_2 на підставі ст. 468, 469 КП України укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та в період з 01.02.2015 року по 01.07.2016 року зобов'язувався відшкодувати завдану ТОВ «Золотий Орлан» матеріальну шкоду у розмірі 16 000 гривень рівними частинами по 1 000 гривень.

Сторони укладеної угоди погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.191 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

ОСОБА_2 повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди. Угоду про примирення з потерпілим уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та потерпілим угоду.

Представник потерпілого ОСОБА_1 просив суд затвердити укладену між ним і обвинуваченим угоду.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши викладені доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується опосередковано, суд вважає, що узгоджена міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Витрати пов'язані з проведенням експертизи у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Угоду від 29 січня 2015 року про примирення укладену між представником потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2, - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Золотий Орлан» суму матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 16 000 гривень, затвердивши погоджений сторонами графік погашення матеріальної шкоди у строк з 01 лютого 2015 року до 01 липня 2016 року рівними частинами у розмірі 1 000 гривень щомісяця.

Речові докази:

Документи: заяву від 0201.2015 року, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, угоду про нерозголошення та збереження комерційної таємниці підприємства, перелік інформації, що містить комерційну таємницю, розписку від 02.02.2015 року, посадову інструкцію, наказ № 2 - к від 02.01.2015 року, заяву від 08.02.2015 року, видатковий касовий ордер від 08.01.2015 року, копію касової книги, особову справу на ОСОБА_2, наказ № 08/01 - 15 від 08.01.2015 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження (а.п.75- 76).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати пов'язані з залученням експерта у кримінальному провадженні, а саме:

- 1031, 94 гривні за висновок експерта № 70/05 - 52 від 29.01.2015 року (одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004: МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області);

- 787, 20 гривень за висновок експерта № 379/380 - 15 від 28.01.2015 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.Ю. Мащук