Ухвала суду № 42956560, 03.03.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року. Справа № 174/1110/13-ц

п/с 2-п/174/5/2015

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 20.12.2013 р. у цивільній справу № 174/1110/13-ц, п/с 2/174/591/2013, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, який надійшов до суду 06.11.2013 р., позивач, ТОВ «Кредитні ініціативи», прохав: стягнути з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ - 35326353, р/р - 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14 заборгованість у розмірі - 91963,35 грн., а саме: за кредитом - 50528,25 грн.; по відсотках та комісії - 34354,66 грн.; та комісій - 4727,24 грн.; штраф - 2353,20 грн., та витрати з оплати судового збору у сумі - 919,63 грн.

20.12.2013 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області виніс у справі заочне рішення, за відсутності відповідача, яким задовольнив позов в повному обсязі, а саме, суд вирішив: «Позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, і/к НОМЕР_1, зареєстрованого за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ - 35326353, р/р - 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14, заборгованість у розмірі - 91963,35 грн. (девяносто одну тисячу девятсот шістдесят три гривні 35 копійок), із яких: 50528,25 грн. борг за «тілом» кредиту; 34354,66 грн. борг по відсотках за користування кредитом; 4727,24 грн. борг по комісії; 2353,20 грн. штраф (неустойка).

Судові витрати у справі, в виді судового збору за задоволені майнові вимоги в сумі - 919.63 грн., покласти на відповідача, ОСОБА_1, стягнувши з нього зазначену суму - 919.63 грн. на користь відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», для відшкодування судових витрат в виді судового збору.».

17.02.2015 р. відповідач, ОСОБА_1, звернувся до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення суду, в якому зазначив, що про прийняття заочного рішення йому стало відомо тільки після того, як він дізнався, що ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з заявою про виправлення описок у судовому рішенні, про що отримав судову повістку. Лише тоді він отримав можливість отримати копію судового рішення та ознайомитись з матеріалами справи, таким чином, строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення не пропущений. Ст. 232 ЦПК України передбачає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ознайомившись з заочним судовим рішенням він вважає, що воно повинно бути відмінено і прохає призначити справу до розгляду в загальному порядку. Підставами для скасування заочного рішення є наступне:

Свої вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» обґрунтовує тим, що право вимоги перейшло до нього в результаті укладання договору купівлі-продажу кредитного портфелю між ним та TOB «ПростоФінанс», який був укладений 18.05.2012 року. Згідно з п.3.2 та. п.4.3 Договору право власності на Кредитний портфель у TOB «Кредитні ініціативи» виникає лише після складання та підписання ОСОБА_2 приймання-передачі Кредитного портфелю, який після підписання складає невід'ємну частину Договору. Таким чином, лише ОСОБА_2 приймання-передачі Кредитного портфелю є єдиним документом, що свідчить про право вимоги до нього з боку TOB «Кредитні ініціативи», за договором, що був укладений між ним та TOB «ПростоФінанс». Але замість ОСОБА_2 приймання-передачі Кредитного портфелю, в якості доказу позивач надав лише витяг з додатку № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю який був укладений 18.05.2012 року. Хочу звернути увагу на те, що згідно з договором купівлі-продажу кредитного портфелю ОСОБА_2 приймання-передачі Кредитного портфелю встановлюється додатком №5, а не №1 на який посилається позивач. Таким чином, позивач не надав жодних належних доказів, що свідчать про його право вимоги саме до нього, і не довів того, що TOB «ПростоФінанс», передав право вимоги саме до його особистого договору за номером НОМЕР_2.

Позивач також не надав документи, що свідчать про те, що він був належним чином повідомлений про укладання договору факторингу (договору купівлі-продажу кредитного портфелю), згідно з яким відбулася зміна кредитора в зобовязанні. Хоча, згідно з п.4.1 Договору «Продавець протягом 10 робочих днів з Дати відступлення повідомити рекомендованим листом Позичальників/ Поручителів про укладання цього договору та надати інформацію стосовно Покупця для подальшого погашення кредитів Позичальником. В разі неотримання Позичальником/ Поручителем таких повідомлень з будь яких причин. Продавець зобовязується направити повторні повідомлення на протязі 10 робочих днів з того моменту як йому стало відомо про таке неотримання. Продавець, тобто TOB «ПростоФінанс», був зобовязаний передати TOB «Кредитні ініціативи» докази відправки письмових повідомлень йому та його поручителю. Ні він ні його поручитель жодних повідомлень від TOB «ПростоФінанс» не отримував, а позивач не надав їх суду в якості того, що він був належним чином повідомлений про заміну кредитора в зобовязанні. Відсутність цих документів, на його розсуд, свідчить про те, що TOB «ПростоФінанс» не надсилав йому цих повідомлень в зв'язку з тим, що не передавав право власності за договором між ним та ним.

Також, в зв'язку з відсутністю належного повідомлення про заміну кредитора, ставить питання про правомірність включення до позовних вимог штрафів та пені, на яких наполягає позивач, адже згідно ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з нього пені і штрафів за неналежне виконання зобовязання він вважає безпідставними, оскільки невиконання зобовязання сталося не з його вини, а з вини первісного кредитора, який і повинен нести відповідальність за це перед TOB «Кредитні ініціативи».

Виходячи з вищевикладеного, він вважає, що при винесенні рішення судом не було достовірно встановлено: чи має TOB «Кредитні ініціативи» право вимоги саме до нього; не встановлена його вина за неналежне виконання ним зобовязання перед TOB «ПростоФінанс», оскільки він не був належним чином повідомлений про зміну кредитора в зобовязанні. І тому не повинен нести за це відповідальність в вигляді сплати штрафів та пені.

Всі ці обставини мають істотне значення для вирішення даної справи та доказують неповне з'ясування судом обставин по цій справі. Ці обставини та документацію (докази) необхідно з'ясовувати та розглядати в судовому засіданні з метою прийняття обґрунтованого, об'єктивного та законного рішення по цій справі. Таким чином, судом прийнято рішення без його участі, рішення прийнято на підставі матеріалів і доказів наданих лише позивачем, що призвело, на його думку, до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, відповідно до ст. ст. 228-229, 232 ЦПК України, заявник прохає: скасувати заочне рішення від 20 грудня 2013 року по цивільній справі №174/1110/13-ц, ухвалене за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні відповідач та його представник заяву та її обгрунтування, стосовно скасування заочного рішення суду, підтримали в повному обсязі. З їх додаткових пояснень витікає, що відповідач ОСОБА_1 не отримував судового виклику в судове засідання, що відбулося 20.12.2013 р., коли було винесене заочне рішення судом. Також ОСОБА_1 не отримував копії рішення суду, і узнав про наявність заочного судового рішення, коли ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з заявою про виправлення описок у судовому рішенні.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, але був повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним чином.

Згідно ч.1 ст. 231 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні, неявка осіб належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи; згідно ч.3 даної статті у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення, або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Вислухавши відповідача та його представника, вивчивши матеріали цивільної справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про залишення заяви відповідача без задоволення, з наступних підстав.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що він не був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що відбулося 20.12.2013 р., оскільки стосовно цих тверджень ніяких доказів стороною не представлено. В той же час, згідно поштового повідомлення про вручення судового виклику (а.с. 33,35), однозначно витікає, що ОСОБА_1 отримав судовий виклик особисто і вчасно, а саме 06.12.2013 р. Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про проведення судового засідання 20.12.2013 року, відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, з заочним розглядом справи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що йому не було вчасно вручене судове рішення від 20.12.2013 р., оскільки стосовно цих тверджень ніяких доказів стороною не представлено. В той же час, згідно поштового повідомлення про вручення судових документів (а.с. 42,46), однозначно витікає, що ОСОБА_1 отримав судове рішення особисто і вчасно, а саме 30.12.2013 р.

Суд не погоджується з думкою відповідача та його представника, що рішення суду не обґрунтуване, оскільки їхні заперечення ґрунтуються на переоцінці доказів, наданих позивачем, яким дав належну оцінку суд при винесенні рішення. При цьому, з свого боку відповідач будь-яких доказів на підтвердження своїх тверджень не надав. Окрім того, позивач надав докази повідомлення відповідача ОСОБА_1 про зміну умов кредитного договору, відповідно до вимог ст. ст. 1077,1080,1082 ЦК України (а.с.24,25).

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення Вільногірського міського суду від 20.12.2013 року і про залишення заяви відповідача ОСОБА_1 без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209 ч.3, 231, 208-210, 222, 223, 292-294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача, ОСОБА_1, про скасування заочного рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 20.12.2013 року у цивільній справу № 174/1110/13-ц, п/с 2/174/591/2013, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію ухвали, протягом двох днів з часу виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Г.І. Шаповал