Рішення № 42954512, 23.02.2015, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7198/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

Головуючої судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Власовій М.М.,

з участю представників Бордюга С.Д., ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на квартиру та виселення,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі по тексту рішення - позивач, Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із зняттям з реєстраційного обліку. Уточнивши позовні вимоги ( а.с. 183-185) Банк просив суд про наступне: звернути стягнення на квартиру, що передана в іпотеку, з наданням Банку всіх необхідних повноважень для укладення від імені відповідачів договору купівлі-продажу квартири з іншою особою-покупцем, а також виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітнього ОСОБА_7 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у спірній квартирі зі зняттям їх з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01 серпня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № PLRHGA00000737, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 25 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.08.2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 01 серпня 2007 року було укладено договір іпотеки № PLRHGA00000737, відповідно до умов якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 50,50 кв.м., житловою площею - 28,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Сторонами в договорі визначена ціна предмету іпотеки в сумі 157 812,50 грн. У зв»язку з невиконанням позичальником ОСОБА_3 своїх зобов»язань за кредитним договором, утворилася заборгованість.

Представник Банку Бордюг С.Д позов підтримав, суду пояснив, що станом на 15 вересня 2014 року заборгованість позичальника перед Банком становить 42 807,51 долара СЩА, що за курсом 1 долар США=12,90 грн. складає 552 216,88 грн. Представник також вважав, що приписи Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03.06.2014 року не є підставою для відмови у позові, а є підставою для відстрочення виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - ОСОБА_2 просив суд у позові відмовити, посилаючиь на заборону звертати стягнення на житлові приміщення, передані в іпотеку по кредитах в іноземній валюті, яка діє відповідно до норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Інші відповідачі в судове засідання не з»явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Виконком Автозаводської районної ради, залучений до участі у справі як орган опіки та піклування ухвалою суду від 23 січня 2015 року, просив суд слухати справу без участі його представника та не допустити зменшення або обмеження існуючих майнових прав дитини.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, суд встановив такі фактичні обставини справи:

01.08.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № PLRHGA00000737, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 25 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.08.2017 року (а.с.16-18).

01.08.2007 року між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 01 серпня 2007 року було укладено договір іпотеки № PLRHGA00000737, відповідно до умов якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 50,50 кв.м., житловою площею - 28,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22-24).

Відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором; щомісячних платежів не здійснює, станом на 15 вересня 2014 року за ним обліковується заборгованість в сумі 42 807,51 долара СЩА, що за курсом 1долар =12,90 грн. складає 552 216,88 грн.

07 травня 2013 року Банк направив іпотекодавцям повідомлення за №30.1.0.0/2-093 з вимогою про повернення суми кредиту у повному обсязі та про виселення ( а.с.13-15).

07 червня 2014 року набрав чинності ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03.06.2014 року. Відповідно до частини 1 цього Закону визначено, що протягом його дії:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм (частина 5).

Оскільки у спірній житловій квартирі, площа якої не перевищує 140 кв.м., постійно проживають боржник та члени його сім'ї, а даних про те, що вони є власниками іншого житла, суду не надано, вимога банка про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, відповідно до статей 215-218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 з наданням позивачу можливості вчиняти всі дії, необхідні для продажу предмета іпотеки, та про виселення відповідачів із зазначеної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя