Постанова № 42952396, 03.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2015 р. № 820/20874/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Щербака О.В.,

відповідача, Наконечного А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000572201 від 19.12.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 31.03.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №428949 (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до довідки АА №847658, позивач за КВЕД-2010 здійснює такі види діяльності: 18.12 Друкування іншої продукції, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію тари з пластмас, 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів, 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (т. 1 а.с. 13).

Фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 37575589) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 28.11.2014 року №3968/22.1-06/37575589, яким зафіксовано порушення п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.138.2 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 329047 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 110283 грн., за 2013 рік у сумі 218764 грн.; п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.50.1 ст. 50, п.51.1 ст. 51, п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено, що ТОВ "ФТ ГРУП" надало податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 1 квартал 2013 року з недостовірними відомостями та з помилками (т. 1 а.с. 39-72).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки від 28.11.2014 року подав на них свої заперечення до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (т. 1 а.с. 32-38).

Листом від 18.12.2014 року відповідач повідомив позивача, що висновки акту перевірки відповідають дійсності, а тому підлягають залишенню без змін (т. 1 а.с. 30-31).

На підставі акту перевірки від 28.11.2014 року №3968/22.1-06/37575589 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000572201 від 19.12.2014 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 411308,75 грн., з яких: основний платіж +329047 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 82261,75 грн.(т.1 а.с. 29).

ТОВ "ФТ ГРУП" не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до головного управління Міндоходів у Харківській області (т. 1 а.с. 22-28).

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ФТ ГРУП" та ТОВ "ТМК" укладено три договори купівлі-продажу: №1469 (т. 1 а.с.114-115), №1472 (т. 1 а.с. 100-101), №1466 (т. 1 а.с. 107-108) від 16.06.2011 року, за умовами якого ТОВ "ТМК" передало у власність, а ТОВ "ФТ ГРУП" прийняло у власність нежитлову будівлю літ. В-1 загальною площею 652,2 кв.м., літ. А-1 загальною площею 448,0 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 63,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 117.

Фактична передача нежитлових будівель за договорами купівлі - продажу здійснена на підставі актів приймання - передачі від 16.06.2011 року (т. 1 а.с. 105, 112, 119).

Отримані нежитлові будівлі у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "ФТ ГРУП" відобразило, як основні засоби з постановкою на облік по рахунку 103 "Будівлі та споруди".

На підставі договорів купівлі - продажу контрагентом позивача виписано йому податкові накладні: №1 від 16.06.2011 року на загальну суму 919008,47 грн. в тому числі ПДВ 153168,08 грн.; №2 від 16.06.2011 року на загальну суму 89336,30 грн., в тому числі ПДВ 14889,38 грн.; №3 від 16.06.2011 року на загальну суму 697471,75 грн., в тому числі ПДВ 116245,29 грн. (т. 1 а.с. 106, 113, 120).

За отримані від ТОВ "ТМК" нежитлові будівлі, за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 117, позивач передав на користь ТОВ "ТМК" прості векселі емісії, про що складено акти приймання - передачі векселів (т. 1 а.с. 103,110, 117).

07 липня 2011 року, ТОВ "ТМК" пред'явило ТОВ "ФТ"ГРУП" векселі до платежу згідно акту б/н від 07.07.2011 року (т.1 а.с.123).

Оплата вищевказаних векселів здійснена ТОВ "ФТ"ГРУП" 08.07.2011 року на загальну суму 1705816,52 грн., згідно платіжних доручень №46, №42, №48, №45, №43, №47 (т. 1 а.с. 124-125).

В акті перевірки відповідач посилається на те, що підприємством занижено інші доходи у сумі 746 058,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 390 000,00 грн. та у 2013 року у сумі 356 058,00 грн., в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України, за рахунок не відображення у складі інших доходів безоплатно наданої послуги оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 117, проте суд з такими посиланнями не погоджується виходячи з наступного.

Зі змісту пункту 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З 16.06.2011 року Позивач фактично користувався нежитловою будівлею літ. В-1 загальною площею 652,2 кв.м., літ. А-1 загальною площею 448,0 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 63,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 117, відповідно до договорів №1 від 16.06.2011 року; №2 від 16.06.2011 року; №3 від 16.06.2011 року.

Таким чином, на виконання п.138.1, п.138.2 ПК України та на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення ТОВ "ФТ ГРУП" витрати на придбання нежитлових приміщень, позивачем правомірно віднесено до складу своїх витрат, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, амортизаційні відрахування за період з 16.06.2011 року по 17.04.2013 року у розмірі 119 657,41 грн.

Відповідно до п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.5.3 ст. 5 ПК України, інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Оскільки у нормах ПК України використовується, але не визначаються поняття «господарська операція» та «первинний документ», то такі терміни використовується у значенні, встановленому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Українці», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З огляду на викладені фактичні обставини та наведені положення законодавства слідує, що внаслідок укладення та виконання Договорів купівлі-продажу від 16.06.2011 року, ТОВ «ФТ ГРУП» та ТОВ «ТМК», у розумінні податкового законодавства та законодавства про бухгалтерський облік, здійснили господарські операції з постачання товарів, а саме: господарські операції з купівлі-продажу нежитлових будівель.

А отже, у ТОВ «ТМК» виникло цивільно-правове зобов'язання передати нежитлові будівлі та право на отримання оплати вартості нежитлових будівель, а у ТОВ «ФТ ГРУП» виникло цивільно-правове зобов'язання сплатити вартість нежитлових будівель та право отримати у власність нежитлові будівлі, а також відобразити зміни в структурі активів, капіталів, зобов'язань і фінансових результатів.

Рішенням Господарського суду від 03.04.2013 року договори купівлі - продажу укладені між позивачем та ТОВ "ТМК" 16.06.2011 року визнані недійсними з моменту укладання (т. 1 а.с. 127-130).

В подальшому позивачем на виконання рішення Господарського суду від 03.04.2013 року повернуто ТОВ "ТМК" нежилої будівлі на підставі актів приймання - передачі від 17.04.2011 року (т. 1 а.с. 131, 133, 135), а ТОВ "ТМК" в свою чергу здійснює повернення грошових коштів отриманих за нежитловими будівлями, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 138-160).

Згідно до п.140.2 ст. 140 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Так, судом встановлено і не заперечувалось відповідачем, ТОВ "ФТ ГРУП" здійснило перерахунок своїх доходів та витрат, шляхом зменшення балансової вартості основних засобів у розмірі вартості нежитлових будівель у м. Харків по вул. Роганській, 117 на суму 1 421 513,77 грн. та амортизаційних відрахувань за період з 16.06.2011р. по 17.04.2013р. на суму 119 657,41 грн.

Поряд із тим, положеннями п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Так, керуючись вищевказаною нормою податкового законодавства, позивачем відкориговано суму податкового кредиту, шляхом його зменшення на загальну суму 284302,75 грн. згідно отриманих розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників: №9 від 17.04.2013 року, №7 від 17.04.2011 року, №8 від 17.04.2011 року (т. 1 а.с. 132, 134, 136).

Отже, враховуючи, що господарські операції з постачання товарів, а саме: передача нежитлових будівель від ТОВ "ТМК" до ТОВ "ФТ ГРУП" за договорами купівлі-продажу та подальше повернення цих будівель від ТОВ "ФТ ГРУП" до ТОВ "ТМК" на підставі рішення Господарського суду від 03.04.2013 року, суд дійшов висновку, що такі будівлі не можуть вважатись безоплатно наданими чи безоплатно отриманими товарами у розумінні Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки, ТОВ «ФТ ГРУП» не отримувало безоплатних послуг оренди нежитлових будівель в результаті господарських операцій з постачання послуг, а отримало нежитлові будівлі виключно в результаті господарської операції з постачання товарів, то відповідно ТОВ «ФТ ГРУП» не мало жодних правових та фактичних підстав для відображення у складі інших доходів суми 746 058,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 390 000,00 грн. та у 2013 році у сумі 356 058,00 грн.

Крім того, суд зауважує, що перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним.

А тому, на підставі рішення Господарського суду від 03.04.2013 року позивач правомірно здійснив перерахунок своїх доходів та витрат, шляхом зменшення балансової вартості основних засобів у розмірі вартості нежитлових будівель на суму 1421513,77 грн. та амортизаційних відрахувань за період з 16.06.2011 року по 17.04.2013 року на суму 119657,41 грн.

Крім того, перевіряючі контролюючого органу в акті перевірки від 28.11.2014 року №3968/22.1-06/37575589 зазначили, що ТОВ "ФТ ГРУП" безпідставно віднесло до своїх валових витрат вартість послуг, які надавались фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 на загальну суму 930484,00 грн., а саме: за 4 квартал 2012 року у сумі 135154,00 грн. та за 2013 рік у сумі 795330,00 грн., проте суд з даним твердженням не погоджується виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір №006/13 від 26.12.2012 року про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані виконавцем послуги (т. 2 а.с. 178-181). Перелік машин і устаткування промислового призначення, які підлягають ремонту та технічному обслуговуванню визначені в додатку №1 до даного договору (т. 1 а.с. 182-183).

Крім того, між позивачем (змовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) 28.03.2012 року укладено договір №4-12 про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування машин і устатковання промислового призначення, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані виконавцем послуги (т. 1 а.с. 161-163). Перелік машин і устаткування промислового призначення, які підлягають ремонту та технічному обслуговуванню визначені в додатку №1 до даного договору (т. 1 а.с. 165-166).

Факт надання контрагентом позивача послуг та факт отримання позивачем послуг за вище вказаними договорами підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг (т. 1 а.с. 173-177, 187-198)

Також, в перевіряємому періоді позивачем (змовник) 26.12.2012 року укладено договір з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) №003/13 про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані виконавцем послуги (т. 1 а.с. 209-211). Перелік машин і устаткування промислового призначення, які підлягають ремонту та технічному обслуговуванню визначені в додатку №1 до даного договору (т. 1 а.с. 212).

Факт надання контрагентом позивача послуг та факт отримання позивачем послуг за вище вказаним договором підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг (т. 1 а.с. 221-232).

Суд зауважує, що наявність можливості у ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 надавати послуги передбачені умовами договорів від 26.12.2012 року, від 28.03.2012 року та від 26.12.2012 року підтверджується наявністю у контрагентів позивача середньої технічної освіти, трудовим стажем роботи у сфері технічного обслуговування промислових машин, проходження інструктажу щодо обслуговування обладнання для різання рулонів, виробництва компанії ASHE, про що свідчить диплом №393214, №610088 (т. 1а.с. 201, 235), трудова книжка (т.1 а.с. 202-205, 236-238), акт введення в експлуатацію друкарської машини типу ALPRINTA 52 та лист керівництва компанії Мюллер Мартіні Гмбх про проходження спеціалістів позивача, зокрема, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 8 недільного інструктажу (т.1 а.с. 239-240).

Відповідно до довідки від 23.02.2015 року №38/15 (т. 2 а.с. 99), судом встановлено, що на балансі товариства позивача перебуває техніка, зокрема, офсетно-флесографічна друкувальна машина ALPRINTA 52, 2011 року видання.

Крім того, зі штатного розпису товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП" за грудень 2012 року, грудень 2013, судом встановлено, що на підприємстві позивача працюють фахівці, які безпосередньо здійснюють свою господарську діяльність за допомогою друкарської машини типу ALPRINTA 52 у відповідності до положень свої посадових інструкцій (т. 2 а.с. 112-113).

Також, суд зазначає, що не погоджується із твердженням представника відповідача на той факт, що у позивача відсутні ліцензії, сертифікати, тощо, які уповноважують ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 діяти від імені виробника, оскільки відповідачем на підтвердження своїх доводів не зазначено жодної норми діючого законодавства, яка зобов'язує власників отримувати такі ліцензії та сертифікати.

Поряд із тим, суд зазначає, що позивачем в повному об'ємі надано до суду документацію на підтвердження технічної та інтелектуальної бази здійснювати роботи пов'язані з обслуговуванням придбаного позивачем обладнання, а саме: інструкція по експлуатації друкарської машини, інструкція по установці та технічному обслуговуванню машини ALPRINTA 52 (т.1 а.с. 239), акт про введення в експлуатацію зазначеної машини (т. 2 а.с. 1-84).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у свого контрагента, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентом, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно та у відповідності до вимог положень податкового законодавства України на підставі первинних документів віднесено до складу валових витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, амортизаційних відрахувань за період з 16.06.2011 року по 17.04.2013 року у розмірі 119657,41 грн.

За правилами ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем ні документально, ні нормативно не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення - рішення №0000572201 від 19.12.2014 року, а тому суд знаходить позов правомірним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФТ ГРУП" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000572201 від 19.12.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко