Ухвала суду № 42952317, 03.03.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"03" березня 2015 р. Справа № 817/3723/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Житомирі апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" грудня 2014 р. у справі за позовом Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" (далі - ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгоп») звернулось із адміністративним позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області (далі - Сарненська ОДПІ), де з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив суд про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2014 року №0001482200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств загальнодержавної власності" на суму 111 396,00 гривень, в тому числі 74 264,00 гривень основного платежу та 37 132,00 гривень - штрафної (фінансової) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про відсутність у підприємства дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт з підвищеною небезпекою - лісозаготівельних робіт, а відтак порушення СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» умов здійснення господарської діяльності і протиправне формування валових витрат в цій частині є безпідставними, оскільки не спростовують факту виконання цих робіт та належності і допустимості наданих позивачем до перевірки первинних документів, на підставі яких формувались витрати підприємства.

З таких підстав позивач просив суд скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 111 396,00 гривень.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 14.11.2014 року №0001482200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств загальнодержавної власності" на суму 111396,00 грн., в тому числі на суму 74264,00 грн. основного боргу та 37132,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Присуджено на користь позивача - Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн. 67 коп..

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відповідачем, на підставі направлення від 17.01.2014 року №251/17, №250/22, №249/22, виданого Сарненською ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП СЛАП "Сарненський держспецлісгосп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за той самий період, за результатами якої складено акт від 03.11.2014 року №407/22/33245764 (т.1 а.с.11-25).

Актом перевірки встановлена наявність порушень вимог податкового законодавства зі сторони позивача, а саме:

- пп.139.1.9., п.139.1 ст.139, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено задекларовані ДП СЛАП "Сарненський держспецлісгосп" показників у рядку 05.1 декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на суму 376 647,00 грн. в т.ч. за 2012 рік - на суму 135 039,00 грн., за 2013 рік - 241 608,00 гривень.

На підставі даного акту, 14 листопада 2014 року Сарненською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №000148220, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток підприємств загальнодержавної власності" на суму 122 362,50 грн., у тому числі 81555,00 грн. основного зобов'язання та 40777,50 грн. штрафної (фінансової) санкції (т.1 а.с.10).

З огляду на виявлені під час перевірки порушення, контролюючим органом для позивача визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, зокрема, в розмірі 111 396,00 грн., в тому числі 74 264,00 грн. основного платежу та 37 132,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції, а саме: нараховано за 2012 рік 28 358,00 грн. податку (сума завищення витрат в розмірі 135 039,00 грн. * 21% - ставка податку в 2012 році) та за 2013 рік - 45 906,00 грн. податку (сума завищення витрат 241 608,00 грн. *19% - ставка податку в 2013 році).

Також, у відповідності до п.123.1 ст.123 ПК України Сарненською ОДПІ застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 37 132,00 гривень (74264,00 * 50% ).

Аналізуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції виходив з того, що основними видами діяльності позивача згідно КВЕД є: 02.20 - лісозаготівлі, 02.10 - лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві (т.1 а.с.8-9).

За умов виконання вимог пп.138.8.2 п. 138.8, пп. «б» пп.138.10.2 та пп. «в» пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що підприємство має право включити до складу витрат лише витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, та підтверджені документально. При цьому витрати на оплату праці включаються повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також вставлено, що контролюючим органом не заперечувався факт представлення під час перевірки первинних документів, на підставі яких формувались валові витрати. Документи судом долучено до матеріалів справи, а саме:

- книга нарахування заробітної плати за 2012;

- відомості нарахування заробітної плати працівників позивача згідно нарядів за січень-грудень 2013 року;

- цивільно-правові договори за 2012 роки та відповідні Акти виконаних робіт;

- наради акти на виконання робіт за квітень-грудень 2012 року;

- цивільно-правові договори за 2013 рік та відповідні Акти виконаних робіт;

- наради-акти на виконання робіт за 2013 рік;

- відомості на виплату грошей за 2012 - 2013 роки;

- форми 1-ДФ за 2-4 квартали 2012 року;

- форми 1-ДФ за 2013 рік;

- звіти по ЄСВ за квітень-грудень 2012 року;

- звіти по ЄСВ за січень - грудень 2013 року.

Таким чином, виходячи з аналізу норм Податкового кодексу України у поєднанні з дослідженими письмовими доказами, суд дійшов висновку, що право платника податків на формування витрат не є абсолютним або безумовним, оскільки пов'язане із виконанням низки умов, а саме: підтвердження факту їх понесення належним чином оформленими документами, зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю (належність до витрат операційної діяльності) та використання їх з метою отримання доходу.

При цьому, контролюючим органом ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не заперечувався факт придбання позивачем послуг у фізичних осіб, не заперечувався і зв'язок даного виду придбаних /оплачених робіт/ послуг з основною діяльністю позивача. Представник відповідача посилався лише на те, що в зв'язку з відсутністю дозвільних документів у сфері лісозаготівлі, ним не були враховані надані первинні документи, які підтверджували факт понесення та формування витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки, представниками відповідача не встановлено факту завищення доходів від здійснення основного виду діяльності позивачем.

Не встановлено і факту надмірної сплати податку з доходів фізичних осіб та нарахованих на суму виплат робітникам за цивільно-правовими угодами сум єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо оформлення дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів то суд виходив з того, що ст.69 Лісового кодексу України передбачено обов'язок оформлення дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці лише за окремими видами діяльності у сфері лісозаготівлі.

При цьому встановлено, що основними видами діяльності позивача згідно КВЕД, є: 02.20 - лісозаготівлі, 02.10 - лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві. Дані види діяльності включають у себе: вирощування будівельного лісу: посадку, пересаджування саджанців, проріджування й охорону лісів і лісосік, вирощування молодого порослевого лісу, балансової деревини та паливної деревини, діяльність лісорозсадників заготівлю круглого лісоматеріалу для деревообробної промисловості, заготівлю круглого лісоматеріалу, який використовують в необробленому вигляді, такого як рейки, огорожі, стовпи та жердини, збирання та заготівлю паливної деревини, збирання та заготівлю відходів паливної деревини, які залишилися після її заготівлі, заготівлю деревного вугілля в лісі (традиційним методом).

Посилання Відповідача на відсутність у Позивача дозволів Держгірпромнагляду судом не було взято до уваги так як відповідачем не було розмежовано видів діяльності позивача, які потребують спецдозволу, а які - ні.

Суд також виходив з того, що нормами Податкового кодексу України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування. При цьому ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові акти, які регулюють порядок обчислення та справляння податків і зборів не ставлять в залежність право платника на формування доходів і витрат на наявність спеціальних дозволів, відповідальність за відсутність яких встановлена іншими законодавчими актами, які не регулюють правовідносини у сфері справляння податків.

В акті перевірки Відповідачем не зазначено, які саме документи не були надані, та не надано належну оцінку тим первинним документам, які надавались.

Отже, суд першої інстанції жійшов висновку, що відповідачем не доведено в обумовленому законодавством порядку обґрунтованості його висновків про завищення позивачем валових витрат за 2012-2013 роки на загальну суму 376 647,00 гривень, а відтак і правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 111 396,00 гривен, в тому числі 74 264,00 гривень основного платежу та 37 132,00 гривень - штрафної (фінансової) санкції.

Приймаючи рішення у справі, суд виходив з повноважень, визначених ч.2 ст.162 КАС України, та в постанові визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ від 14.11.2014 року №0001482200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 111 396,00 грн., в тому числі 74 264,00 грн. основного платежу та 37 132,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Питання щодо судових витрат вирішено відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржену постанову винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" грудня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" Дослідна станція,м.Сарни,Рівненська область,34501

3- відповідачу/відповідачам: Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Широка,18,м.Сарни,Рівненська область,34500

- ,