Ухвала суду № 42952264, 26.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3520/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

26 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лозінської Н.В.,

представника позивача - Фалатюка Є.О.

представника відповідача - Бойко А.М.

третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Білашківське" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Білашківське" до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5, Погребищенська районна центральна лікарня про скасування наказів,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2014 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Білашківське" звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 та Погребищенська районна центральна лікарня, в якому просило скасувати Наказ від 15.04.2014 року №2-267/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою" та Наказ від 31.07.2014 року №2-2180/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду".

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Представник третьої особи - ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечив та посилаючись на правомірність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд судове рішення залишити без змін.

Третя особа - Погребищенська районна центральна лікарня в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлялася завчасно та належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 01 квітня 2010 року Погребищенською районною центральною лікарнею передано на 5 років в суборенду СТОВ "Білашківське" земельну ділянку орієнтовною площею 87 га. Строк дії договору складає 5 років з моменту прийняття земельної ділянки, що суборендується та закінчується 01 квітня 2015 року.

Розпорядженням Погребищенської РДА №301 від 09 грудня 2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Старостинецької сільської ради та сформовано земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 0523487000:07:002:0066) загальною площею 85,6338 га.

17 квітня 2014 року ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 85,63 га, що розташована на території Старостинецької сільської ради (кадастровий номер 0523487000:07:002:0066) для ведення фермерського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення. До заяви долучені викопіювання з кадастрової книги, копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, документи, що підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Наказом Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 15.04.2014 року №2-267/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою" було надано ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею 85,63 га в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Старостинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області для ведення фермерського господарства.

В подальшому, наказом Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 31.07.2014 року №2-2180/15-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 85,6338 га в оренду ОСОБА_5 із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Старостинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області для ведення фермерського господарства терміном на 15 років.

05.08.2014 року між ГУ Держземагенства у Вінницькій області та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі №564, за яким позивачу передана в строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 85,6338 га, що розташована на території Старостинецької сільської ради (кадастровий номер 0523487000:07:002:0066), для ведення фермерського господарства, із земель запасу сільськогосподарського призначення. Строк дії договору - 15 років, починаючи з моменту укладення.

Реєстраційною службою Погребищенського РУЮ 05.08.2014 року проведено реєстрацію права оренди на вищевказану земельну ділянку відповідно до договору оренди землі №564 та на підставі Наказу №2-2180/15-14-СТ від 31.07.2014 року, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового майна.

Не погоджуючись із зазначеними Наказами відповідача, СТОВ "Білашківське" звернулось до суду з даним адміністративним позовом щодо їх скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що Головне управління Держземагенства у Вінницькій області під час винесення оскаржуваних наказів, діяло в межах наданої компетенції, в порядку та у спосіб визначений законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, що 01 квітня 2010 року Погребищенською районною центральною лікарнею передано в суборенду СТОВ "Білашківське" земельну ділянку орієнтовною площею 87 га строком на 5 років.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.125, 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, згідно вищезазначеного законодавства, СТОВ "Білашківське" не набуло права користування спірної земельною ділянкою на правах її оренди.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6, 13 ст.123, ч.1 ст.124 ст.125 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вирішуючи спір по суті колегія суддів виходить з того, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним, а тому підстав для відмови у наданні відповідного дозволу ОСОБА_5 встановлено не було.

Разом з тим, ОСОБА_5 є законним користувачем земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 05.08.2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.08.2014 року.

Відповідно до відповіді №27-28-0.13-10594/2-14 від 02.09.2014 Держземагенства України, в останнього відсутня інформація щодо державної реєстрації договору суборенди від 01.04.2010 року №2, укладеного між СТОВ "Білашківське" та Погребищенською ЦРЛ.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази реєстрації СТОВ "Білашківське" договору суборенди від 01.04.2010 №2 і як слідує з пояснень представника позивача про що він підтвердив також і при апеляційному розгляді справи, договір суборенди від 01.04.2010 року №2 в установленому порядку не зареєстрований.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що наказ №2-267/15-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою" від 15.04.2014 року виданий з грубим порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки як встановлено судом першої інстанції, він був прийнятий відповідачем та зареєстрований 25.04.2014 року, проте при його оформленні було допущено технічну описку і зазначено невірну дату прийняття наказу - 15.04.2014 року. Дана обставина також підтверджується реєстраційно-контрольною карткою від 25.04.2014 №28.12.1899267/0/15-14, з якої вбачається, що наказ про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою було зареєстровано у Державному агентстві земельних ресурсів 25 квітня 2014 року за вх. №2-267/0/15-14.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до приписів ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом ч.8 ст.3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу ч.1 ст.2, ч.1 ст.6 КАС України вбачається, що викладений у них принцип адміністративного судочинства полягає у захисті порушеного права, свободи або інтересу від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача щодо оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст.2, п.1 ч.1 ст.17 КАС).

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст.6 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Як слідує з матеріалів справи, позивач не зареєстрував право оренди землі, це право у позивача не виникло в силу закону, відповідно права які не виникли в особи не можуть бути порушені і захищатись судом, адже позови, які не призводять до відновлення в порушених правах, тобто подані лише "в інтересах законності" задоволенню не підлягають, як такі, в яких не може бути реалізовано завдання адміністративного судочинства.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, в яких він посилається на обставини, які не можуть братися до уваги, оскільки встановлення змісту листа від ГУ Держземагенства у Вінницькій області не впливає на права СТОВ "Білашківське" і виходить за межі позовних вимог позивача.

Факт усунення зауважень та погодження землевпорядної документації підтверджується відміткою ГУ Держземагенства у Вінницькій області на копії висновку державної експертизи.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані позивачем накази прийняті правомірно, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а тому відсутні підстави для їх скасування.

В силу вимог ст.71 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі належно надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198 , ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Білашківське" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно:

секретар