Ухвала суду № 42951940, 03.03.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Власик Н.М.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"03" березня 2015 р. Справа № 572/5102/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "15" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області, Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2014 року позивач - ОСОБА_3 звернулася до Сарненського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області, Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, про проведення перерахунку та виплати коштів, передбачених ст.ст.37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від "15" грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА щодо невиплати позивачу відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячної грошової допомоги в зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, за період з 16 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА нарахувати та виплатити позивачу відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну грошову допомогу в зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, за період з 16 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - за період з 16 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі нарахувати та виплатити позивачу на підставі ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 16 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно, з урахуванням проведених виплат.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області звернулося до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області; проживає в с.Копище, Сарненського району Рівненської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого (добровільного) відселення; а також є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії, додаткову пенсію у сумах, які на думку позивача, є значно нижчими, ніж передбачено ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого (добровільного) відселення - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", у відповідній редакції, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст. 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 28.12.2011 року прийнято постанову №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення". У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачу провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, прийшов до висновку, що виплата позивачці коштів передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірах визначених постановою КМУ, є протиправними.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.39 та ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Таким чином, з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року спірні відносини регулювалися відповідно до ст. 39 та ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .

Пунктом 4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Тобто положення п.4 Прикінцевих положень ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.

На час розгляду даної справи, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження встановленні не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, в період, за який зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату зазначених коштів, є чинними і підлягають застосуванню: ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни".

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.

Щодо періоду, за який має бути нараховано та виплачено додаткову пенсію, то суд правильно визначив його відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - у межах строку звернення до суду.

Допущена судом першої інстанції описка щодо імені позивача не впливає на правильність прийнятого судом рішення і може бути виправлена судом відповідно до вимог ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "15" грудня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Малахова

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул. Суворова, 8,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

4-Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області вул. Демократична, 46,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34502

4-третій особі: - ,