Ухвала суду № 42951879, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 808/10315/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Поляна» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісова Поляна» (далі - ТОВ «Лісова Поляна») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ), в якому просить визнати протиправними дії відповідача по призначенню та проведенню невиїзної перевірки ТОВ «Лісова Поляна» з питання вірності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, скасувати винесене ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення - рішення №0000581500 від 26.04.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 139 547 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя по призначенню та проведенню невиїзної перевірки позивача з питання достовірності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, результати якої зафіксовані в Акті №203/154-120/34317688 від 29.03.2013 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000581500 від 26.04.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 139 547 грн., стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 280 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що у період з 18.03.2013 року по 22.03.2013 року ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Лісова Поляна» з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, за результатами якої складено акт №203/154-120/343117688 від 29.03.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи положень пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого зменшується залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 139547 грн., збільшується сума податку на додану вартість у сумі, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітних (податкових) періодів у сумі 3167 грн., у т.ч, по періодах: жовтень - грудень 2006 року, січень - грудень 2007 року, серпень 2008 року, вересень 2010 року, лютий - березень 2011 року, лютий 2012 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000581500 від 26.04.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 139 547 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення позивач оскаржив в судовому порядку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено ст.200 ПК України.

Згідно приписів п.200.1.ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то по-перше, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченні одержувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги одержувачем товарів, послуг; по-друге залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку може самостійно прийняти рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 ст.200 цього Кодексу. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Викладене свідчить, що від'ємне значення попередніх періодів може бути заявлено платником у складі сум бюджетного відшкодування або включене до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З урахуванням зазначених вище норм ПК України, за позивачем зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки порушення позивачем порядку декларування в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року залишку від`ємного значення з ПДВ, який після відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не встановлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесене податкове повідомлення - рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя №0000581500 від 26.04.2013 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Із матеріалів справи вбачається,що податковим органом з порушенням приписів пп. 78.1.1 п.78.1, п. 78.4. ст.78 ПК України, до закінчення передбаченого податковим законодавством терміну 10 днів для надання відповіді на запит №1105/10/154-111 від 27.02.2013 року щодо надання документів та пояснень з формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2013 року, який отримано позивачем 02.03.2013 року , видано 11.03.2013 року наказ про проведення перевірки.

В силу викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя по призначенню та проведенню невиїзної перевірки позивача з питання достовірності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, оформлене наказом №114 від 11.03.2013 року.

Суд першої інстанції правомірно відповідно до вимог ст. 94 КАС України присудив з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати в сумі 280 грн.

Доводи апеляційної скарги вказані обставини не спростовують.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова