Ухвала суду № 42951556, 02.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.03.15р. Справа № 904/6303/14

За позовом Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "НАУКОВА" Національної академії аграрних наук України, с. Горького, Дніпропетровській район, Дніпропетровська область

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання незаконним та скасування рішення; визнання права власності на об'єкт нерухомості

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: без участі сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 257 від 21.06.2014 року, та визнати право власності на об'єкт нерухомості, який розташований за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 3/54 за Державним підприємством "Науково-виробнича дослідна агрофірма "НАУКОВА" Національної академії аграрних наук України.

Разом із позовною заявою до суду подано клопотання про забезпечення позову, за змістом якого, Позивач просить суд заборонити Дніпропетровській міській раді, в особі її уповноважених органів та посадових осіб, здійснювати будь-які дії, направлені на приватизацію або продаж, іншим чином відчуження спірного нерухомого майна. Крім того, Позивач просить зобов'язати реєстраційну службу ДМУЮ Дніпропетровської області, в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, прийняти рішення про зупинення державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно, та заборонити останній вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав на таке майно.

Клопотання про забезпечення позову, мотивовано тим, що оскаржуване рішення Виконкому Дніпропетровської міської ради може бути підставою для приватизації спірного нерухомого майна, що призведе до порушення прав Позивача.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 67 цього кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на зміст заявленого позову, результатом розгляду вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 257 від 21.06.2014 року, буде встановлення наявності чи відсутності факту порушення прав позивача, а не встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії, а отже, підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення такого позову призведуть до неможливості виконання рішення суду, відсутні.

Відносно вимог про визнання за Позивачем право власності на об'єкт нерухомості, то вжиття заходів до забезпечення цієї вимог шляхом заборони вчиняти дії, що стосуються предмета спору, також не перебуває в необхідному зв'язку, із можливістю виконання такого рішення, оскільки рішення суду з даної категорії спорів, не потребує певного виконання, а лише встановлює факт наявності або відсутності відповідного права у Позивача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вказані в заяві Позивача заходи забезпечення позову не перебувають у необхідному (обов'язковому) зв'язку, із можливістю виконання рішення суду, що виключає підстави для вжиття таких заходів.

Керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Позивача про забезпечення позову - відмовити.

Суддя О.В. Ліпинський