Ухвала суду № 42951449, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 808/2501/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС ГРУПП» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДС ГРУПП» (далі - ТОВ «ТДС ГРУПП») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №00027708-26-22-11 від 11.12.2013 року ,яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі основаного платежу та штрафних санкцій на загальну суму 8125грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2014 року позов задоволено, визнане протиправним та скасоване прийняте ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення - рішення №00027708-26-22-11 від 11.12.2013 року, на користь позивача стягнута сума судового збору у сумі 182,70 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та у задоволені позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснено камеральну перевірку даних ТОВ «ТДС ГРУПП», задекларованих у податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт №60/08-26-22-11/37834883 від 20.11.2013 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, ТОВ «ТДС ГРУПП» порушено п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за вересень 2013 року, на загальну суму 6500 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №00027708-26-22-11 від 11.12.2013 року, яким ТОВ «ТДС ГРУПП» збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 6500 грн. за основним платежем та в сумі 1625 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення - рішення скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення - без змін.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТДС ГРУПП» подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних №9066231916 від 18.10.2013 року.

При формуванні податкового кредиту за вересень 2013 року ТОВ «ТДС ГРУПП» включена податкова накладна №468 від 26.09.2013 року на загальну суму 45000 грн., в т.ч ПДВ 7500 грн. та податкова накладна №469 від 26.09.2013 року на загальну суму 39000 грн., в т.ч ПДВ 6500 грн., виписані контрагентом ТОВ «БУМПАК ПЛЮС», проте позивачем при формуванні реєстру отриманих та виданих податкових накладних допущено описку в номері однієї податкової накладної, замість №469 помилково вказано №468.

Відповідно до Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 201/22733 від 01.02.2013 року (далі - Порядок №1340) виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку у момент виправлення таких помилок.

При виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «-» та правильний запис із знаком «+».

Відповідно до п.44.6 ст.46 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз.2,4 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивачем описка в номері податкової накладної виправлена відповідно до вимог Порядку №1340, відповідачу надані завірені копії податкових накладних №468 та №469 від 26.09.2013 року та копії Реєстрів в первинному та виправленому вигляді.

В силу викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на дату винесення податкового повідомлення - рішення позивачем надано відповідачу усі необхідні документи на виправлення описки, яка не вплинула на розмір податкового кредиту і суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а тому податкове повідомлення - рішення №00027708-26-22-11 від 11.12.2013 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України стягнені на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 182,70 грн.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова