Рішення № 42951122, 03.03.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Справа № 925/57/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Черкаси справу за позовом Консисторія (Єпархіяльне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Святотроїцька, 1

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Черкаський міський РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», м. Черкаси, вул. Благовісна, 166;

- комунальне підприємство «Черкасиміськсвітло», м. Черкаси, вул. Гоголя, 301

про зобов'язання усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу автостоянки,

за участю представників сторін:

від позивача: Козовий О.Д. - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець - особисто,

ОСОБА_3 - за нот. посвідченою довіреністю;

від третьої особи (РЕМ): Махаринець В.І. - за довіреністю. В засіданні 03.03.2015р. участі не брав;

від третьої особи (міськсвітло): Терьохін В.О. - директор - за посадою.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 05.02.2015р. до 10:00 год. 12.05.2015р.

Консисторія (Єпархіяльне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Черкаський міський РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго», комунальне підприємство «Черкасиміськсвітло», в якому просить суд зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу розміщених на ній паркану, шлагбауму та тимчасової споруди, залізобетонні опори та розташовані на них фонарі, електролічильник та електропровід, що подає напругу від підстанції на освітлення автостоянки, та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання, що відбулось 12.02.2015р., представник позивача подав до суду заяву від 12.02.2015р. про уточнення вимог та просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою, яка є частиною земельної ділянки 28844 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 шляхом демонтажу розташованої на ній автостоянки. Відповідно до положень ст. 22 ГПК України заяву прийнято судом до розгляду.

Представник позивача уточнені вимоги підтримав.

Відповідач подав суду письмові заперечення на позов, викладені у формі відзиву. Вказує, що позивач не використовує спірну ділянку за призначенням та не приступив до будівництва храму. Просить в позові відмовити. Документів на право використання земельної ділянки відповідачем не надано.

Представник третьої особи (РЕМ) вказав, що на спірній ділянці відсутнє їх майно. Черкаський міський РЕМ лише подає електроенергію на територію відповідача по окремому кабелю на підставі договору. Освітлювальні комунікації та електроарматура належать КП «Черкасиміськсвітло» Черкаської міської ради.

Третя особа (міськсвітло) письмово повідомила суд про відсутність своєї мережі та комунікацій на автомобільній стоянці відповідача.

Судом з'ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін:

Позивач отримав у постійне користування земельну ділянку комунальної власності площею 28844 кв.м. по АДРЕСА_2 на підставі рішення Черкаської міської ради №5-971 від 22.07.2010р. Право постійного користування земельною ділянкою громадської та житлової забудови підтверджено Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 24.09.2010р.

Відповідач отримав у строкове користування ділянку 0,18 га, що входить в масив в постійному користуванні позивача, на 5 років на підставі договору оренди землі від 05.12.2001р.

31.05.2007р. Черкаська міська рада своїм рішенням №2-642 відмовила ФОП ОСОБА_1 в наданні цієї земельної ділянки в оренду. Кадастровий номер ділянки 0,18 га для оренди ФОП ОСОБА_1 не сформований. Договір оренди між власником землі (Черкаська міська рада) та ФОП ОСОБА_1 не укладався.

Взаємовідносини сторін вже досліджено в ході судового розгляду у справі №925/1310/14 (рішення від 19.08.2014р.) та встановлені факти повторно судом не досліджуються.

Третя особа (РЕМ) на підставі окремого договору постачає електроенергію на сторожове приміщення автостоянки.

Третя особа (міськсвітло) не здійснює ніяких робіт по освітленню автостоянки відповідача, не розміщувала та не має там своїх комунікацій.

Порушення прав позивача як постійного користувача спірної земельної ділянки на вільне використання ділянки стало причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права.

Інших доказів не подано. Сторони та учасники не заявляли клопотань про витребування додаткових доказів та не наполягають на необхідності приєднання інших доказів.

Оцінюючи зібрані у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення з таких мотивів та правових підстав:

Відповідно до статті 1 ГПК України зацікавлені особи звертаються до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг України. Місце здійснення їх діяльності відповідає записам в реєстраційних документах згідно до положень ст. 93 ЦК України.

Рішенням Черкаської міського ради від 22.07.2010р. №5-971 позивачу надано в постійне користування земельну ділянку площею 28844 кв.м. Цільове призначення ділянки - землі житлової та громадської забудови.

24.09.2010р. позивачу видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (а.с. 16). Межі ділянки не змінені. Цільове призначення ділянки не змінено. Державний акт чинний, не скасований судом та не вилучений до архіву органу, що його видав.

Відповідач на підставі рішення виконкому міської ради від 21.08.2001р. №955 протягом 5 років використовував земельну ділянку площею 0,18 ГА під розміщення автомобільної стоянки. Спірна ділянка входить до земельного масиву 28844 кв.м., який отримав позивач у постійне користування. Відповідач та його представник в засіданні суду підтвердили використання спірної ділянки 0,18 ГА без правовстановлюючих документів, оскільки власник землі - Черкаська міська рада не продовжив з ним договору оренди землі. Представник відповідача вважає, що ніяким чином не порушує прав позивача, оскільки ділянка позивачем не використовується за призначенням, ніякі підготовчі чи будівельні роботи на ній не проводяться. Здійснюється лише вирубка дерев.

Третя особа Черкаський міський РЕМ - підтвердив відсутність своїх комунікацій на спірній ділянці. Енергія на автостоянку подається по окремому вводу з ТП-491 за межами ділянки. Претензій до відповідача по використанню ним електроенергії у РЕМ немає.

Третя особа КП «Міськсвітло» - підтвердив відсутність своїх комунікацій на спірній ділянці на території автостоянки.

Використання землі в Україні врегульоване положеннями Конституції України, Земельним кодексом України, ЗУ «Про оренду землі», Податковим кодексом України в частині внесення оплати за користування землею тощо.

Відносини між позивачем та відповідачем слід розцінювати як відносини з використання земельних ділянок, що не грунтуються на вимогах закону, договору, та не врегульовано вимогами гл. 58 ЦК України, ЗУ «Про оренду землі», «Про плату за землю», положеннями Земельного кодексу України, положеннями Податкового кодексу України в частині правомочності передачі ділянки в оренду.

Ст. 152 ЗК України передбачає право власника чи землекористувача вимагати усунення будь-яких його порушень прав на землю, навіть коли ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

В даному випадку суд розцінює дії відповідача як використання ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів. Власник землі - міська рада - вимог до відповідача не пред'являла.

Згідно з п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Судом встановлено, що між сторонами відсутній письмовий строковий оплатний двосторонній реальний чи консенсуальний договір на користування спірною земельною ділянкою 0,18 ГА на території АДРЕСА_2.

Титульним користувачем визначена Консисторія на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Акт чинний на момент розгляду справи в суді, записи в Акті про вилучення земельних ділянок чи про припинення права користування - відсутні. Акт не спростований відповідачем в належний спосіб в розумінні положень ст. 33 ГПК України.

На неодноразові вимоги суду відповідачем не подано доказів оформлення проектної документації на використання спірної земельної ділянки 0,18 ГА під розміщення автомобільної стоянки, на експлуатацію стоянки тощо. Представник відповідача стверджує, що земельна ділянка використовується під розміщення та обслуговування автостоянки і йому перешкоджають у використанні майна шляхом ухилення від надання в оренду вибраної ним земельної ділянки під розміщення стоянки. Твердження відповідача, що позивачем не ведеться будівництво і ділянка не використовується - не враховується судом при прийнятті рішення, оскільки будівництво і експлуатація споруди позивача в господарській чи громадській діяльності не є предметом даного спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд враховує, що певні обставини можуть доводитись тільки певними доказами. Позивач обґрунтовано та підставно звернувся в господарський суд з позовом до ФОП ОСОБА_1 та використав належний спосіб захисту свого порушеного права титульного користувача та володільця на безперешкодне та безпечне цільове використання земельної ділянки. Позовні вимоги підлягають до задоволення з покладенням судових витрат на відповідача повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України належить стягнути з Відповідача на користь позивача 1 218 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати відповідача: фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1

усунути перешкоди у користуванні Консисторією (Єпархіяльне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви (Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Святотроїцька, 1, ідентифікаційний код 25211927) земельною ділянкою, яка є частиною земельної ділянки площею 28844 кв.м. (кадастровий номер 7110136700:05:026:0020), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 - шляхом демонтажу розташованої на ній автомобільної стоянки.

Стягнути з відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Консисторії (Єпархіяльне управління) Черкаської і Кіровоградської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Святотроїцька, 1, ідентифікаційний код 25211927, номер рахунку в банку невідомий

1218 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 04.03.2015р.

Суддя Г.М. Скиба