Ухвала суду № 42950763, 24.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

24 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3472/14

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Технології» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - позивач, або ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) звернулась до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Технології» (далі - відповідач, або ТОВ «Вік Технології») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у задоволенні вимог вказаного подання відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення вимог подання в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення, та не відповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Наказом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 12.11.2014 року № 1183, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології» з метою здійснення контролю з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік, 2012 рік та за 2013 рік та з податку на додану вартість в частині здійснення взаємовідносин з платниками податків контрагентами - постачальниками ТОВ «Центргаз» за період жовтень 2011 року, ТОВ «Альтаір Альфа Плюс» за період березень 2012 року, ПП «Промкомплект Україна» за період березень, квітень, травень 2012 року, ПП «Нико - Автотранс Юг» за період вересень 2012 року, ТОВ «Опт - Трейдінг» за період червень 2013 року, ПП «БК «Атріум - Сервіс» за період липень 2014 року та контрагентами - постачальниками за період січень - лютий, травень - червень 2014 року та контрагентами - покупцями.

Відповідно до вищезазначеного наказу було виписано направлення посадовим особам ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології» від 12.11.2014 року за № 810/14-03-22-05.

12.11.2014 року посадовим особам ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області здійснено вихід за юридичною адресою відповідача з метою проведення перевірки, але за зазначеною адресою встановлено відсутність посадових осіб.

13.11.2014 року позивачем було ознайомлено директора ТОВ «Вік Технології» з наказом «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології».

Після ознайомлення директором ТОВ «Вік Технології» з наказом від 12.11.2014 року № 1183 ним було повідомлено, що він не погоджується з підставами на проведення перевірки, а тому відмовився в наданні документів для проведення перевірки та від її проведення, про що складено акт про неможливість розпочати перевірку від 13.11.2014 року № 20/14-03-22-05/36486467.

14.11.2014 року керівником ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача у зв'язку із наявністю обставин, передбачених пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, тобто відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в підтвердженні обґрунтованості накладення на майно відповідача адміністративного арешту, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача належних підстав та доказів, що підтверджують факт та час виникнення обставин, які зумовили звернення з поданням.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що останнім було помилково не звернуто увагу про наявність між сторонами спору про право, що унеможливлює розгляд вимог позивача в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, з огляду на викладене.

Відповідно пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому, особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

При цьому, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (п. 94.11 ст. 94 Податкового кодексу України).

При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту рішення суду першої інстанції, відповідач заперечував проти задоволення подання позивача посилаючись на те, що на момент розгляду даного подання ТОВ «Вік Технології» звернулось до суду за захистом порушеного права з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12.11.2014 року № 1183 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології», не допуск у проведенні якої і став підставою для звернення позивача з даним поданням.

При цьому, на підтвердження викладених обставин, представником відповідача до суду першої інстанції було надано копію відповідного адміністративного позову.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 року по справі № 814/3477/14 вказаний позов відповідача задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області № 1183 від 12.11.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вік Технології», не допуск у проведенні якої і став підставою для звернення позивача з даним поданням.

Таким чином, враховуючи незгоду відповідача з рішенням податкового органу щодо наявності підстав для проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту та стало підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, колегія суддів приходить до висновку про наявність спору про право.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

При цьому, наявність спору про право, в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.

Оскільки положеннями статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено дій суду в такому разі, колегія суддів вважає, що в такому випадку слід закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, так як відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у інформаційних листах від 02.02.2011 року № 149/11/13-11 та 22.04.2011 року № 571/11/13-11.

За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи, на підставі вимог ч. 1 ст. 203 КАС України, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року - скасувати.

Провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Технології» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв