Постанова № 42950673, 26.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 лютого 2015 р. № 820/13090/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ГоршковоїО.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету в рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 8111715,25 гривень .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 року провадження в адміністративній справі № 820/13090/14 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було зупинено до набрання законної сили судовим рішення по справі № 820/17350/14 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкової вимоги.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 ркоу провадження по справі № 820/13090/14 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було поновлено та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в обґрунтовування своєї правової позиції зазначив, що за ФОП ОСОБА_1 станом на час звернення до суду мається податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який, з урахуваннмя наявної переплати у розмірі 1587, 80грн, у загальному розмірі складає 8111715, 25 грн. та виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі податкових повідомлень-рішень № 0008631702 від 26.10.2012року на суму 2628193, 05грн. та № 0008641702 від 26.02.2012року на суму 5485110, 00грн. У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, дана сума підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 26.02.2015року не прибув, проте надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у зазначене судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, підстав неявки не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі не звертався, заперечень на позов не надав.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як Фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Київському районі 18.09.2012 року складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010року за № 1858/17-207/25802/1091, на підставі якого податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0008631702 від 26.10.2012року на суму 2628193, 05грн. та № 0008641702 від 26.02.2012року на суму 5485110, 00грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак повернулися на адресу податкового органу з поштовою відміткою "за закінченням термін зберігання", що підтверджується наявною в матеріалах копією зворотнього боку конверта з повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 17).

Суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Приписами п.116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ 05.03.2009 р. №270, встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Таким чином, беручи до уваги приписи зазначених норм права, вищезазначені податкові повідомлення - рішення слід вважати врученими ФОП ОСОБА_1 належним чином.

В зв'язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, суд дійшов висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до приписів п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням відповідачем суми узгодженого грошового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, позивачем винесено податкову вимогу № 877-25 від 29.04.2014року, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2014року по справі № 820/17350/14, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015року, за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкової вимоги, встановлено факт, що зазначена податкова вимога № 877-25 від 29.04.2014року прийнята у відповідності до норм діючого законодавства. Представник відповідача своїх заперечень з приводу вказаної обставини до суду не надав.

Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, а також зважаючи на те, що матеріали справи не містять будь-яких інших доказів на підтвердження того, що вищезазначена податкова вимога була відкликана чи скасована у законодавчо встановленому порядку, а відтак на момент розгляду справи податкова вимога № 877-25 від 29.04.2014року є чинною.

Як було встановлено під час розгляду справи, з дати формування податкової вимоги та на час розгляду справи податковий борг відповідача не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У той же час, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Таким чином, податковий борг відповідача перед бюджетом, з урахуванням наявної переплати у розмірі 1587, 80грн., у загальному розмірі становить 8111715, 25 грн.

Окрім того, наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку ФОП ОСОБА_1

Пунктами 95.1 та 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Суд зазначає, що на виконання вимог ст. 95 ПК України податковою інспекцією проведено опис майна у податкову заставу на підставі рішення в.о. начальника ДПІ у Київському районі № 180 від 29.04.2014року, який оформлено актом опису майна від 180 від 29.04.2015року. Отже, як вбачається з матеріалів справи, активи платника податків знаходяться в податковій заставі, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 07.05.2014року №44157550.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг у загальному розмірі 8111715, 25грн. не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 8111715, 25грн. з ОСОБА_1, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61013, АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8111715 (вісім міліонів сто одинадцять тисяч сімсот п`ятнадцять тисяч )грн. 25 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Горшкова О.О.