Ухвала суду № 42950260, 17.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р.Справа № 816/4554/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р. по справі № 816/4554/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк"

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області треті особи ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ"

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна,

ВСТАНОВИЛА:

17.11.2014 року, Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ Банк" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (далі - відповідач), треті особи - ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ", в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову, прийняту державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відповідача від 28.05.2014 року в межах виконавчого провадження №43209250 в частині накладення арешту на предмет іпотеки, а саме: будинок АДРЕСА_1 в м. Кременчуці Полтавської області та оголошено заборону на його відчуження. що належить ОСОБА_2, зняти арешт з нерухомого майна, що розташоване за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, АДРЕСА_1, накладений на підставі даної постанови.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року позов задоволено.

Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №43209250 від 28 травня 2014 року визнано протиправною та скасувано в частині накладення арешту та оголошення заборони на відчуження майна ОСОБА_2, а саме: магазину, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 в м. Кременчуці Полтавської області та знято арешт зі вказаного майна.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про виконавче провадження », фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.04.2007 між ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (правонаступником якого є ПАТ "АКБ Банк") та ПП "Експортер" (позичальник) укладено кредитний договір №27, на підставі якого позичальник отримав кредит в сумі 460 000,00 грн доларів США на строк до 24.04.2008 включно на умовах щомісячної оплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 15% річних (а.с. 28-29). У подальшому, між сторонами укладалися додаткові угоди №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16 до кредитного договору №27 від 25.04.2007 .

05.08.2008 між ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (правонаступником якого є ПАТ "АКБ Банк") та ПП "Експортер" (позичальник) укладено договір про кредитну лінію №41, за яким банк передав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної "відкличної" мультивалютної кредитної лінії з загальним лімітом користування 1 000 000,00 грн на строк до 04.08.2009 включно (а.с. 38-39). Позичальник зобов'язувався щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом із розрахунку 23% річних у гривні та 16% річних у доларах США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаними кредитними договорами, між ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (іпотекодержатель), фізичною особою ОСОБА_2 (іпотекодавець - майновий поручитель) та ПП "Експортер" (позичальник) укладено іпотечний договір №27-І/02, що посвідчений 08.05.2007 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером 2166 (з урахуванням договорів про внесення змін №1 від 15.01.2008 та №2 від 19.08.2008 до іпотечного договору №27-І/02 від 08.05.2007).

Предметом іпотечного договору став двоповерховий магазин, що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 в м. Кременчуці Полтавської області.

У зв'язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, ПАТ "АКБ Банк" звернулось до суду для захисту своїх прав з позовною заявою про звернення стягнення на заставлене майно.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30.07.2012 у справі №22ц-/1690/2809/2012 рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.08.2011 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки і ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "АКБ Банк" до ОСОБА_2 задоволено.

Відповідно до даного рішення в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №27 від 25.04.2007 в розмірі 4 797 756,00 грн, а саме: заборгованості за кредитом - 3 639 336,00 грн, несплачених нарахованих відсотків - 645 982,37 грн, пені за прострочку кредиту - 127 626,03 грн, пені за прострочку відсотків - 20878,00 грн, штрафу - 363 933,60 грн, та заборгованості по кредитному договору №41 від 05.08.2008 в розмірі 2 167 396,02 грн, а саме: заборгованості за кредитом - 1 628 982,62 грн, несплачених нарахованих відсотків - 308 421,07 грн, пені за прострочку кредиту - 57125,97 грн, пені за прострочку відсотків - 9968,10 грн, штрафу - 162 898,26 грн, - звернуто стягнення на предмет іпотеки - двоповерховий магазин загальною площею - 617,4 кв.м., що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 в м. Кременчуці Полтавської області, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.07.2009, зареєстрованого Комунальним підприємством "Кременчуцьке МБТІ" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 27741977, шляхом надання ПАТ "Автокразбанк" права продажу предмета іпотеки за договором купівлі-продажу іншій особі-покупцю за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Надано ПАТ "Автокразбанк" право на отримання у відповідних установах та організаціях всіх, необхідних для укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, документів, в тому числі дублікату свідоцтва про право власності на приміщення магазину за адресою: будинок АДРЕСА_1 в м. Кременчуці Полтавської області, а також виконувати всі дії, пов'язані з укладенням договору купівлі-продажу предмета іпотеки з третьою особою-покупцем. Зобов'язано ОСОБА_2 передати ПАТ "Автокразбанк" в управління нерухоме майно - двоповерховий магазин загальною площею - 617,4 кв.м., що знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 в м. Кременчуці Полтавської області.

Постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 08.05.2014 відкрито виконавче провадження №43209250 з примусового виконання виконавчого листа №2-54/11, виданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області 04.09.2012, про стягнення з ПП "Склообробна фабрика Кременчука", ПП "Торгова група "Капітал", громадянина України ОСОБА_4, громадянина України ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" заборгованості за кредитним договором реєстраційний номер К/08-1 від 19.08.2008, що станом на 11.02.2011 становить 79614 доларів 35 центів США, з яких: сума основного боргу по кредиту становить 660000,00 доларів США; сума нарахованих та несплачених процентів становить 133466,63 доларів США; сума пені за несвоєчасну сплату відсотків становить 2153,94 доларів США; сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу становить 3531,46 доларів США (згідно заяви стягувача залишок заборгованості становить 79614,35 доларів США).

У подальшому, при здійсненні виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №43209250, старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області Приймак О.В. 28.05.2014 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2, до якого відноситься в тому числі й магазин в будинку АДРЕСА_1 в м. Кременчуці, що належить останньому на праві власності, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що у позивача виникло право застави на магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавської області на підставі договору іпотеки від 08.05.2007 року, тоді як оскаржувана постанова про арешт та оголошення заборони на його відчуження від 28.05.2014 року зареєстроване 06.06.2014 року, тобто пізніше реєстрації іпотеки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: - винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; - винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; - винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5, передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Арешт застосовується: - для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; - для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; - при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частин 1, 3 статті 54 вказаного Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Таким чином, вказана правова норма передбачає дві обов'язкові умови, за наявності яких на заставне майно можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 №898-ІV визначено, що іпотека- вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 2 статті 3 вказаного Закону встановлено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем під час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_2 сум на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" прийнята постанова від 28.05.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

ОСОБА_2 є власником двоповерхового магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1, м. Кременчук Полтавської області

Позивач відповідно до договору іпотеки від 08.05.2007 року, має приватне обтяження нерухомого майна - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, м. Кременчук Полтавської області про що є запис в Єдиному реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна №12411707 від 08.05.2007 року та у Державному реєстрі іпотек №12415345 від 08.05.2007 року.

Апеляційна скарга не спростовує, що публічне обтяження всього нерухомого та рухового майна ОСОБА_2 відповідно до приписів оскаржуваної постанови від 28.05.2014 року було вчинено 06.06.2014 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач є заставодержателем, тому у нього виникло переважне право перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" на отримання відшкодування за рахунок вартості зазначеного вище магазину.

На підставі викладених вище висновків колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що скасування оскаржуваної постанови порушить право стягувача у виконавчому провадженні ПАТ "Піреус Банк МКБ".

Колегія суддів зауважує на те, що судом першої інстанції скасована частина постанови, що стосується саме магазину.

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2014р. по справі № 816/4554/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.02.2015 р.