Ухвала суду № 42949322, 18.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 р.Справа № 816/4569/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 816/4569/14

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- стягнути податковий борг в розмірі 24295,61 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 39600) податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 24295 (двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять) гривень 61 (шістдесят одну) копійку на р/р31111029700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м.Кременчук/ 14010100, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС у Полтавській області, МФО 831019.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 14 травня 2003 року (а.с. 5) та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ і була платником податку на додану вартість (а.с. 6-7).

Відповідно до наданої позивачем довідки від 27 березня 2014 року № 7878/10/16-03-18-03 (а.с. 14) у відповідача відкриті рахунки в установах банків:

- ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, номер рахунку НОМЕР_2, валюта рахунку - українська гривня, дата відкриття - 12 листопада 2010 року,

- АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, номер рахунку НОМЕР_3, валюта рахунку - українська гривня, дата відкриття рахунку - 12 січня 2007 року.

Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 31 грудня 2009 року № 6575/17-309/НОМЕР_1 (а.с. 10-11), у якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року на суму 2521022 грн., у тому числі: за липень 2007 року на суму 55 086 грн., за серпень 2007 року на суму 401 605 грн., за вересень 2007 року на суму 146 712 грн., за жовтень 2007 року на суму 291 365 грн., за листопад 2007 року на суму 316 967 грн., за грудень 2007 року на суму 381 365 грн., за січень 2008 року на суму 303 874 грн., за лютий 2008 року на суму 266 021 грн., за березень 2008 року на суму 358 027 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2010 року № 0000021702/0/20 (а.с. 9), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 5042044 грн., з них: 2521 022 грн. - за основним платежем та 2521022 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач не погодився з податковим повідомленням - рішенням від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20 і оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року по справі №2а-1670/7178/12 (а.с. 29-32) адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної держаної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000021702/0/20 від 15 січня 2010 року в частині основного платежу в розмірі 2505903,95 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2505903,95 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року по справі №2а-1670/7178/12 залишено без змін (36-38).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04 вересня 2014 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року залишено без змін (а.с. 33-35).

Кременчуцькою ОДПІ сформовано податкову вимогу від 21 травня 2013 року №472-19/112 на суму 24295,61, яка направлена відповідачу та отримана останньою (а.с. 8).

Відповідач не погодився з податковою вимогою від 21 травня 2013 року №472-19/112 і оскаржив її до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по справі №816/3399/13-а адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 472-19/112 від 21 травня 2013 року (а.с. 65-67).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по справі №816/3399/13-а скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 у задоволенні позову (а.с. 68-70).

04 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року залишено без змін (а.с. 59-60).

Відповідач доказів сплати податкового боргу суду не надав, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача з податку на додану вартість (а.с. 88) свідчить про наявність у відповідача станом на 31.12.2013 року податкового боргу з даних видів податків в загальній сумі 24295,61 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу стало податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2010 року № 0000021702/0/20 (а.с. 9), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 5042044 грн., з них: 2521 022 грн. - за основним платежем та 2521022 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було сплачено податковий борг, а податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20 було оскаржено до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року по справі №2а-1670/7178/12 (а.с. 29-32), залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної держаної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000021702/0/20 від 15 січня 2010 року в частині основного платежу в розмірі 2505903,95 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2505903,95 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04 вересня 2014 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року залишено без змін (а.с. 33-35).

Отже, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року набула законної сили.

Згідно податкового повідомлення - рішення від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20 за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 30236,10 грн.

Згідно розрахунку податкового боргу по податку на додану вартість станом на 28.03.2014 року, за рахунок переплати відповідача у розмірі 5 940,49 грн. заборгованість відповідача частково зменшилась та складає 24295,61 грн.

Кременчуцькою ОДПІ сформовано податкову вимогу від 21 травня 2013 року №472-19/112 на суму 24295,61, яка направлена відповідачу та отримана нею (а.с. 8).

Відповідач не погодився з податковою вимогою від 21 травня 2013 року №472-19/112 і оскаржив її до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по справі №816/3399/13-а адміністративний позов Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 472-19/112 від 21 травня 2013 року (а.с. 65-67).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року по справі №816/3399/13-а скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 у задоволенні позову (а.с. 68-70).

04 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року залишено без змін (а.с. 59-60).

Згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що вказаними судовими рішеннями встановлено обставини, які мають значення для справи, та надано правову оцінку прийнятому податковому повідомленню-рішенню від 15 січня 2010 року №0000021702/0/20, на підставі якого виник спірний податковий борг, то такі обставини відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню, в зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що податковий борг зазначений у податковій вимозі №472-19/112 від 21.05.2013 року виник ще 01.02.2010 року, а тому щодо його стягнення минув строк давності колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, а отже, сума грошового зобов'язання, визначена податковим органом, набула статусу податкового боргу в момент його узгодження, а саме 10.04.2013 року.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 816/4569/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.02.2015 р.