Ухвала суду № 42949181, 25.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р.Справа № 820/18443/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 820/18443/14

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

11.11.2014 року Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" податковий борг по податку на додану вартість з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків шляхом стягнення коштів у сумі 100202,05 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задоволено. Стягнуто з рахунків Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" податковий борг у сумі 100202,05 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів на підставі п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" (код ЄДРПОУ 34978610) зареєстроване як юридична особа 20.11.2008 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2014 р., відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення юридичної особи - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 64300, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Червоногірська, буд.62 (а.с. 22-23).

Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 21.11.2008 року за № 5099.

З матеріалів справи вбачається, що КП "Благоустрій міста Ізюма" має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на 05.11.2014 року в сумі 100202,05 грн., з них:

- 99560,73 грн. - основний платіж, який виник внаслідок несплати в установлений строк грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків по податковим деклараціям, а саме: декларація №9020004072 від 14.04.2014 року на суму 28205,00 грн., №9027878859 від 16.05.2014 року на суму 15930,00 грн., № 9047929057 від 19.08.2014 року 22063,00 грн., №9053801728 від 19.09.2014 року 30129,00 грн., №9060264082 від 20.10.2014 року на суму 10455,00 грн.; 641,32 грн. - пеня, яка нарахована на підставі ст. 129 Податкового кодексу України (а.с. 4-13).

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань податковим органом на адресу КП "Благоустрій міста Ізюма" направлено податкову вимогу №46 від 30.03.2011 року. (а.с. 18)

Відповідно до рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.05.2014 року здійснено опис майна відповідача у податкову заставу, що підтверджується актом опису майна №1/25/34978610 від 30.05.2014 року, на підставі якого майно відповідача перебуває у податковій заставі відповідно до відомостей витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20.09.2011 року №33013141 (а.с.30).

30.05.2014 року контролюючим органом складено акт опису майна №1/25/34978610 (а.с. 31).

З огляду на те, що у відповідача наявний податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою КП "Благоустрій міста Ізюма" у законодавчо встановлені строки самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з позовом про стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з КП "Благоустрій міста Ізюма", які передбачені Податковим кодексом України, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи убачається, що станом на 05.11.2014 року комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 100202,05 грн., який виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податку в декларації №9020004972 від 14.04.2014 року - на суму 28205,00 грн., в декларації №9027878859 від 16.05.2014 р. - на суму 15930,00 грн., декларації №9047929057 від 19.08.2014 року - на суму 22063,00 грн., декларації №9053801798 від 19.09.2014 року - на суму 30129,00 грн., декларації №9060264082 від 20.10.2014 р. - на суму 10455,00 грн., та пені, яка нарахована на підставі ст. 129 Податкового кодексу України в сумі 641,32 грн.(а.с. 4-13).

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Матеріалами справи підтверджується, що Ізюмською ОДПІ Харківської області сформовано та направлено на адресу Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" податкову вимогу від 30.03.2011р. №46, яка отримана уповноваженою особою підприємства, що підтверджується підписом головного бухгалтера підприємства Мякоти Л.А. у вимозі, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.16). Доказів оскарження або відкликання в установленому порядку вказаної податкової вимоги судовим розглядом не встановлено. Отже, вказана податкова вимога є чинною.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 цього ж Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому чинним податковим законодавством України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу приписів підпунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідач не надав доказів щодо сплати податкового боргу в сумі 100202,05 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки сума податкового боргу в загальному розмірі 100202,05 грн. не сплачена відповідачем, вимоги про стягнення коштів з розрахункових рахунків Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" в рахунок погашення податкового боргу є правомірними та обґрунтованими.

Колегією суддів не приймаються посилання апелянта на те, що Ізюмською ОДПІ не застосовано спеціальну процедуру, передбачену ч.3 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої питання щодо стягнення коштів за податковим боргом повинно вирішуватись шляхом направлення до суду відповідного подання, оскільки орган доходів і зборів наділений правом на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків відповідача, відкритих у банках, та за рахунок готівки, що йому належить як в спеціальному порядку, визначеному ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, так і в загальному порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.2 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014р. по справі № 820/18443/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.