Ухвала суду № 42949140, 26.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 лютого 2015 року м. Київ № 826/2949/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпровського району м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Прокуратури Дніпровського району м. Києва, в якому просить суд:

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва по ухилянню від виконання обов'язку виконати в повному обсязі постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2012 та самовільному та безпідставному переведенню позивача з 01.01.2012 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» - протиправними;

- визнати дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві по самоухиленню від виконання обов'язку фактичного виконання в повному обсязі постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2012 згідно з виконавчим документом - протиправними;

- визнати дії прокуратури Дніпровського району м. Києва, які полягають у самоусуненні від проведення перевірки скарги про не виконання боржником постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2012 та не відкритті кримінального провадження по факту вчинення дій, що підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України - протиправними;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.01.2012;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва вчинити повний перерахунок пенсії ОСОБА_1, як пенсіонера за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.01.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 26.02.2015 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про:

- визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва по ухилянню від виконання обов'язку виконати в повному обсязі постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2012 та самовільному та безпідставному переведенню позивача з 01.01.2012 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» - протиправними;

- визнання дій Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві по самоухиленню від виконання обов'язку фактичного виконання в повному обсязі постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.03.2012 згідно з виконавчим документом - протиправними;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.01.2012;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва вчинити повний перерахунок пенсії ОСОБА_1, як пенсіонера за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.01.2012 повернуто позивачу.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем оскаржуються, в тому числі, дії прокуратури Дніпровського району м. Києва, які полягають у не відкритті кримінального провадження по факту вчинення дій, що підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування даної позовної вимоги позивач посилається на свою скаргу на адресу Генерального прокурора України від 29.09.2014, у якій позивач, серед іншого, просила порушити у встановленому законом порядку кримінальну справу проти керівництва Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України - умисне невиконання або ухиляння від виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Згідно частини першої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною першою статті 24 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Відповідно і до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Згідно пункту першого частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпровського району м. Києва щодо визнання протиправними дій Прокуратури Дніпровського району м. Києва, які полягають у не відкритті кримінального провадження по факту вчинення дій, що підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на що у відкритті провадження в адміністративній справі у зазначеній частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно частини п'ятої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до вимог частини шостої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачеві, що розгляд позовних вимог у частині визнання протиправними дій Прокуратури Дніпровського району м. Києва, які полягають у не відкритті кримінального провадження по факту вчинення дій, що підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Прокуратури Дніпровського району м. Києва, які полягають у не відкритті кримінального провадження по факту вчинення дій, що підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко