Ухвала суду № 42947723, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19295/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мамчура Я.С., Шостака О.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ Груп» до Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛ Груп» (надалі - ТОВ «ТЛ Груп» ) звернулося в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2014 року №100270001/2014/400049/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року позовні вимоги ТОВ «ТЛ Груп» задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 05.11.2014 № 100270001/2014/400049/2.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТЛ Груп» .

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «ТЛ Груп», як дилером, та компанією «JNBK CORPORATION PTE LTD», як продавцем, укладено дилерський Контракт №TL-01/06 від 21.06.2012 року, згідно з умовами якого, продавець продає, а дилер купує товар (автозапчастини) в асортименті та кількості відповідно до додатку до Контракту №TL-01/06 та за ціною вказаною в Інвойсі, на умовах DAP (до складу в Києві) відповідно до правил «Інкотермс-2010». Загальна митна вартість поставленого товару згідно інвойсу склала 11 067,58 доларів США.

На виконання умов вищезазначеного Контракту, з метою митного оформлення імпортованого товару позивачем до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів була подана митна декларація №100270001/2014/284440 від 04.11.2014. Митну вартість товару визначено позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу: дилерський контракт № TL-01/06 від 21.06.2012 року з додатком до нього № 1.7 від 15.09.2014 року, додаткові угоди б/н від 20.08.2014 року та від 08.10.2014 року до дилерського контакту №TL-01/06 від 21.06.2012 року, міжнародну автомобільну накладну CMR № 005751 від 31.10.2014 року, книжку МДП XF. 77614419 від 31.10.2014 року, прайс-лист виробника товару від 01.09.2014 року, інвойс №J1409025 від 15.09.2014 року, специфікацію до інвойсу від 15.09.2014 року, пакувальний лист №PL1408025 від 15.09.2014 року, сертифікат відповідності № UA1.162.0121774-14 від 04.11.2014 року, сертифікат про походження товару №047431 від 13.10.2014 року, митну декларацію країни-відправлення №14LTLUB000EK017821 від 31.10.2014 року.

Митним органом повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені до вартості товару, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінених товарів; за умови якщо рахунок сплачений - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за умови здійснення страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованим експертними організаціями.

У зв'язку з неподанням позивачем всього переліку витребуваних документів, відповідач відмовив у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2014 №100270001/2014/400049/2 та заповнив картку відмови №100270001/2014/20158.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої-третьої ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої-шостої ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Пунктом 8 частини 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами.

Крім того, в оскаржуваному позивачем рішенні не зазначено, які саме надані ним на підтвердження заявленої митної вартості відомості містять розбіжності. При цьому, витребувані відповідачем документи, зокрема, прайс-лист, копію митної декларації країни відправлення, перевізні документи, які позивачем було подано разом з митною декларацією

Доводи відповідача, щодо не підтвердження позивачем витрат на транспортування придбаного товару та розбіжності в процедурі його доставки, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного відповідачем не надано, а його висновки ґрунтуються виключно на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції, що надані на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару документи містять об'єктивні і достовірні дані щодо ціни такого товару, з їх змісту можливо визначити принципи та структуру ціноутворення імпортованого товару. Натомість податковим органом не доведено правомірності корегування заявленої митної вартості товару.

Відповідно до частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 04.03.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С.

Шостак О.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С