Постанова № 42947476, 29.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29 січня 2015 року (о 12 год. 35 хв.) Справа № 808/6576/14 Провадження №ДО/808/349/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.,

за участю представника позивача Червоної А.В.,

представника відповідача Воронкової Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» (далі - ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, відповідач), в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 №0000182202/15948.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях щодо обставин по справі від 15.12.2014 №б/н. Зокрема, вказує, що позивач уклав договір з контрагентом ТОВ «Гранд тайм» на постання товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до умов Договору сторони виконали свої обов'язки, ТОВ «Гранд тайм» - поставило ТМЦ, ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» - оплатив Товар згідно до умов Договору. Отримані ТМЦ були належним чином оформлені, прийняті на склад та використані для виготовлення продукції власного виробництва та на модернізацію власних основних засобів. Зазначає, що транспортування отриманого товару здійснювалось позивачем власним транспортом, перевезення товару супроводжувалось оформленням товарно-транспортних накладних та подорожних листів водіям. Вважає, що у позивача є законодавчо встановлені підстави щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість та віднесення фактичних витрат на придбання матеріалів до валових витрат, оскільки суми податку на додану вартість віднесені в податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Для віднесення відповідних сум до складу валових витрат не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та інше) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом. Крім того, вказує, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Гранд тайм» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, позивач не може нести відповідальність за несплату податків своїм контрагентом та за можливу недостовірність відомостей про нього. З урахуванням викладеного вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 01.12.2014 №436/08-01-10-01 (вх. №49834). Зокрема, зазначає, що позивачем до перевірки було надано видаткові накладні, отримані від ТОВ «Гранд тайм», в яких не зазначено посаду та данні особи, яка підписала накладну на отримання товару, не зазначено дату отримання товару, а також відсутня печатка ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування». Вказує, що відповідно до даних АС «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система» на момент проведення перевірки встановлено розбіжність між сумами податкового кредиту позивача та податкового зобов'язання ТОВ «Гранд тайм» за грудень 2013 року у розмірі 2 041 754,77 грн. Дані розбіжності виникли внаслідок внесення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до АС «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система» акту від 16.04.2014 №1057/2659/22-02/38123047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гранд тайм» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 28.02.2014 року», згідно з яким документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за перевіряємий період. Вважає, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та вказаним контрагентом не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє позивача права формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. З урахуванням викладеного, вважає, що спірне рішення є правомірним та просить у задоволені позову відмовити.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» (ідентифікаційний код 00222999) є юридичною особою, яка зареєстрована 14.07.1995, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, позивач з 30.07.1997 зареєстрований платником податку на додану вартість, про що отримано свідоцтво №100337362 НБ№216507 від 25.05.2011.

02.12.2013 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд тайм» (далі - ТОВ «Гранд тайм») укладений договір №673-13 поставки, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується відповідно до умов цього договору прийняти цей Товар і сплатити його вартість. Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якість та інші характеристики Товару, його ціна, строки та умови передачі вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору (п.1.2). Відповідно до п. 2.1 Договору ціна на Товар, який є предметом даного Договору, вказується в специфікаціях. Сума Договору складає 10 208 773,85 грн., крім того ПДВ 20% 2 041 754,77 грн. Загальна сума Договору складає 12 250 528,62 грн. з урахуванням ПДВ 20% та є величиною змінною і складає суму за всіма специфікаціями до цього Договору (п.2.2). п.6.1 Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» 2010 року Терміни та умови передачі Товару вказуються в специфікаціях. Згідно п.7 передача (приймання-передача) Товару здійснюється в місці поставки. Продавець зобов'язується надати Покупцеві одночасно з Товаром такі документи: а) рахунок; б) сертифікат якості (або паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); в) видаткову накладну (у накладній обов'язкове посилання на одержувача Товару); г) податкову накладну у паперовому вигляді та зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України. Право власності на Товар переходить від продавця в момент підписання Покупцем видаткової накладної. Для передачі Товару Покупцеві представник Покупця зобов'язаний надати представнику Продавця довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства. Приймання Товару проводиться сторонами: - за кількістю - відповідно до кількості, зазначеної у рахунку і накладній; - за якістю - згідно з даними сертифіката якості (або паспорта, сертифіката відповідності або іншого документа про якість Товару) та вимогами нормативних документів на цей Товар (ГОСТ, ГСТУ, ТУ) (п.9.1). Оплата здійснюється за приписами п. 10.1 Договору Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця в національній валюті України. Відповідно до п. 12.1 Договору Сторони звільняються відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо воно стало наслідком непереборної сили, або поза сферою контролю не виконуючої Сторони, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору. Під непереборною силою у цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього характеру, які виникають без вини Сторін, поза їх волею і які не можна при всій турботливості та обачності уникнути: стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, руйнування в результаті блискавки); лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі); війни, військові дії, блокади, інші дії держав, які створюють неможливість виконання Сторонами своїх зобов'язань. При цьому термін виконання зобов'язань за Договором відсувається відповідно до часу, протягом якого діяли ці обставини.

Найменування, номенклатура (асортимент), кількість та ціна Товару погоджено Сторонами в специфікаціях №1, 2, 3.

Так, згідно Специфікації №1 Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а саме: Гідростанція згідно принципової схеми КЖ20ТФ1 000.000ГЗ та креслення КЖ20ТФ1 710П; Гідростанція згідно принципової схеми КЖ1833 000000ГЗ та креслення КЖ1833 710П; Електродвигун ТУ16-88 ИЖВЕ.527.213.001 ТУ 4ПФ132LБУ4, 18.5КВТ, 440В збудження 220В, ІМ2001 1030/5000 Об/мин вентилятор 380В, 50ГЦ; Електродвигун 4ПБМ132LГУ4,2.9кВт, 1450/4000об/мин, 110 В, Исполн.ІМ3081; Електродвигун асинхронний АДЧР200L.8У2-ІМ1081-1-ТДВ-1СП-Т02500-2, 22КВТ, 380В, 50ГЦ, 735…2250 Об/мин, з гальмом 24В DC Датчиком ТТL5В 2500 имп/об, встроенним вентилятором 3Ф.380В, 50ГЦ; Електродвигун асинхронний АДЧР132М8У2-ІМ3081-1-В-2,5.5КВТ, 380В, 50ГЦ, 715…2250 об/мин, вбудований електровентилятором 3Ф-380В 50ГЦ; Асинхронний двигун 4ИРМ132S, 7.5 КВТ, 1450 об/мин, 380ВБ, 50ГЦ, ІМ3001; Асинхронний двигун 4АМУ200L4У3, 45 КВТ, 1500 об/мин, 380В, 50ГЦ, ІМ1081; Електродвигун асинхронний АДЧР100S4У3-ІМ3081-1-ДВ-Т-02500-1,3 КВТ, 1410/4500 Об/мин, 380В, 50ГЦ, з примусової вентиляцією 1ФХ220В, 50ГЦ, з датчиком ТТL-2500 имп/оборот; Асинхронний двигун 4АМУ200L4У3, 45 КВТ, 1500 об/мин, 380В, 50ГЦ, ІМ1081; загальна сума 2 258 164,80 грн., у тому числі сума ПДВ 20% 376 360,80 грн.

Згідно Специфікації №2 Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а саме: Кабель OLFLEX SERVO FD 755CP 4G 25+(2?2?1.5StD) CP; Кабель OLFLEX SERVO FD 796CP 4G 2.5+(2?1.0)CP; Вимикач автоматичний NZMN3-AE630.315-630A. IK/3/1260-5040A; Гвинтові клеми «SELOS» 0 WK4/U (800B. 32A. 0.5…4.0MM KB/); Кабель КГНВ-М 27?1,5; Кабель OLFLEX-FD CLASSIC 810 25 G1.5; Олія індустріальна ГОСТ 20799-88 И-20А; загальна сума 847 974,41 грн., у тому числі сума ПДВ 20% 141 329,07 грн.

Згідно Специфікації №3 Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а саме: Модуль дискретних входів 0DI 32XDC 24V VIPA 321-1BL00; Процесорний модуль 314-2АG12, CPU314SB/DPM 356/512 КБ; Комплект RITTAL для верстата КЖ1832.06; Комплект DANFOSS для верстата КЖ1832; Комплект DANFOSS для верстата КЖ1833.08; Комплект RITTAL для верстата КЖ1833.08; Комплект обладнання RITTAL (шафи) для верстата КЖ161.74; Комплект SIEMENS для верстата КЖ161.74; Комплект обладнання RITTAL (пульти) для верстата КЖ161.74; НКУ щит управління ШУ 20-04; Розподільник з електромагнітним керуванням з одним магнітом ГОСТ24679-81 ВЕ6.574А.Г24Н УХЛ4; Модуль дискретних входів 0DI 32XDC 24V VIPA 321-1BL00; Процесорний модуль 314-2АG12, CPU314SB/DPM 256/512КБ; Графічний індикатор TFT 3,5, 0-40V DC; Реле протока HDM 10 GIX/G24M; Комплект обладнання RITTAL (шафи) для верстата КЖЛ-35; Комплект SIEMENS для верстата КЖЛ-35; загальна сума 9 144 389,41 грн., у тому числі сума ПДВ 20% 1 524 064,90 грн.

Транспортування продукції на підставі специфікацій №1-3 до договору поставки здійснювалось на умовах EXW, згідно міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010. Відповідно до наданих представником позивача пояснень встановлено, що доставка продукції здійснювалась власним транспортом ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», що підтверджується подорожніми листами та товарно-транспортними накладними від 30.12.2013, 31.12.2013, 01.01.2014, 02.01.2014, які містяться в матеріалах справи.

Отримання Товару за договором поставки було здійснено за виданими Продавцем видатковими накладними від 30.12.2013 №1543 на суму 847 974,41 грн., №1544 на суму 2 258 164,80 грн., №1545 на суму 9 144 389,41 грн. Факт придбання позивачем товарів підтверджується також відповідними податковими накладними, складеними ТОВ «Гранд тайм», на загальну суму 12 250 528,62 грн. Отриманий за видатковими накладними Товар був оприбуткований позивачем згідно прибуткових ордерів.

Розрахунки між сторонами за договором проводились у безготівковій формі. згідно платіжного доручення від 16.01.2014 №248 на суму з ПДВ 1 347 558,15 грн. Заборгованість позивача за договором поставки перед ТОВ «Гранд тайм» становить 10 902 970,47 грн., що представником позивача визнано.

Згідно пояснень представника позивача судом встановлено, що заборгованість перед Продавцем за договором поставки від 02.12.2013 №673-13 утворилась внаслідок дії непереборної сили, а саме ведення активних бойових дій в місті Краматорську Донецької області, блокування збройними силами в'їзду до міст, відсутністю нормальної роботи органів місцевого самоврядування, неможливістю забезпечення достатнього рівня безпеки життя та здоров'я персоналу, а також у зв'язку із тим, що виробничі площі заводу були знищені внаслідок попадання снарядів під час артилерійського обстрілу, який відбувся 15.05.2014 та в ніч 3 08.06.2014 на 09.06.2014, що підтверджується також висновками Донецької торгово-промислової палати від 06.08.2014 №2199/12.12-03. Поставлені на склад товарно-матеріальні цінності за договором поставки були використані у якості оснастки для виготовлення продукції власного виробництва та на модернізацію власних основних засобів.

У період з 13.08.2014 по 19.08.2014 відповідачем проведена документальна позапланова перевірка ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах з платником податків ТОВ «Гранд тайм» (код за ЄДРПОУ 38123047) за грудень 2013 року, за результатами якої складений відповідний акт від 29.08.2014 №658/05-15-22-02-00222999 (далі - Акт).

Згідно Акту перевіркою встановлено порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 с.200 Податкового кодексу України, а саме: встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 2 041 755,00 грн., у тому числі за грудень 2013 року на суму 2 041 755,00 грн.

Із змісту Акта вбачається, що висновок щодо порушення позивачем податкового законодавства зроблений ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області на підставі, зокрема, висновків акту ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 16.04.2014 №1057/2659/22-02/38123047 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Гранд Тайм» (код ЄДРПОУ 38123047) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 28.02.2014, згідно з яким документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за перевіряємий період. У зв'язку із чим зроблено висновок про відсутність у позивача об'єкту оподаткування податком на додану вартість операцій з ТОВ «Гранд Тайм» в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України. Крім того, у Акті зазначено, що позивачем до перевірки було надано видаткові накладні, отримані від ТОВ «Гранд Тайм», в яких не зазначено посада та данні особи яка виписала та підписала накладну на отримання товару, не зазначено дату отримання товару, а також відсутня печатка позивача. Позивачем до перевірки не надано первинних документів, які б підтверджували фактичне використання ТМЦ, придбаних у ТОВ «Гранд Тайм», у виготовленні продукції власного виробництва та використаних у модернізації власних основних засобів (дефектні відомості, акти виконаних робіт, акти списання матеріалів у виробництво тощо). Не надано також заявки на перевезення товару з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено п. 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Не погоджуючись із висновками викладеними у Акті ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» подало до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області зауваження від 22.09.2014 №127 до акту про проведення документальної позапланової перевірки, проте листом від 30.09.14 №16577/10/05-15-22-02 відповідач повідомив позивача, що висновки Акту відповідають вимогам Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 №0000182202/15948, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 3 062 632,50 грн., у тому числі у розмірі 2 041 755,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020 877,50 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

В пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу..

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, господарська діяльність за визначенням, наведеним у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1 - 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті ПК України перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних..

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, а відповідно і правомірність декларування суми податкового кредиту.

Не відповідність форми та змісту отриманих від ТОВ «Гранд Тайм» видаткових накладних, в яких не зазначено посади та даних особи, яка виписала та підписала накладну на отримання товару, не зазначено дати отримання товару, суд не вважає достатньою підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно абз.2 п. 198.2 ст. 198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

Судом враховано, що заборгованість позивача перед Продавцем за договором поставки від 02.12.2013 №673-13 утворилась внаслідок дії непереборної сили, що підтверджується також висновками Донецької торгово-промислової палати від 06.08.2014 №2199/12.12-03.

Складені ТОВ «Гранд тайм» податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення. Придбаний товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності у якості оснастки для виготовлення продукції власного виробництва та на модернізацію власних основних засобів.

Щодо відсутності заявок на перевезення товару з вказанням необхідних відомостей про найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та іншої інформації про вантаж, як це передбачено п. 3.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, суд наголошує ,що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. За наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації або, як виняток, заяви зі скаргою на постачальника, бухгалтерської довідки або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Отже, згідно з отриманими податковими накладними позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Стосовно господарської діяльності контрагента позивача ТОВ «Гранд тайм» та посилання на акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві контрагента позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності суб'єктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств-контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Доказів обізнаності позивача щодо певних обставин здійснення господарської діяльності контрагентами (не знаходження за місцем реєстрації, сплати ним податків, штатна чисельність працівників тощо) відповідачем суду не надано.

Крім того, на час здійснення господарських операцій вказаний контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Зазначений факт представником відповідача у судовому засіданні не оспорювався.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0000182202/15948 від 15.09.2014 року.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» судові витрати у розмірі 487,20 грн., (чотириста вісімдесят сім гривен двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак