Ухвала суду № 42947440, 25.02.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

25 лютого 2015 року Справа № 915/740/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Дяченка В.С. - дов. №09-01/22 від 21.03.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву: Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.08.2014 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 по справі №915/740/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

(54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18)

про: стягнення пені в сумі 360507,81 грн., 3% річних у сумі 79210,11 грн., збитків від інфляції у сумі 52558,10 грн. та 7% штрафу у сумі 203776,95 грн., -

в с т а н о в и в:

07.08.2014 господарським судом винесено рішення, яким з ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» стягнуто 172985,75 грн. пені, 76120,14 грн. - 3% річних, 101888,48 грн. штрафу та 12517,37 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 рішення суду першої інстанції у даній справі було змінено та стягнуто з відповідача 343777,92 грн. пені, 203776,95 грн. штрафу, 75507,36 грн. - 3% річних, 12461,24 грн. часткового відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 2726,80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Загальна сума стягнутих з боржника коштів по даній справі становить 638250,27 грн.

12.02.2015 від ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» до суду надійшла заява №09-01/398 від 11.02.2015 про розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.08.2014 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 по справі №915/740/14 на три роки, відповідно до запропонованого заявником графіка.

В обґрунтування своєї заяви ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» посилається на наступне:

- несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника, оскільки основним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенцій на погашення різниці у тарифах на теплову енергію. На даний час, заборгованість населення становить 30731201,80 грн., заборгованість ДП «Енергоринок» за поставлену електроенергію становить 30358586,03 грн.

- боржником вживаються усі залежні від нього заходи для стягнення заборгованості зі споживачів теплової енергії;

- ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» визнає наявність даної заборгованості, не відмовляється та не ухиляється від її сплати, але самостійне виконання боржником вищезазначеного рішення в такий короткий строк є неможливим. Так, за результатами фінансових показників за 9 місяців 2014 року товариство зазнало збитків у сумі 14174000,0 грн. За таких обставин, примусове виконання рішення призведе до реальної загрози банкрутства підприємства, що за умови його соціальної значимості підприємства може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Миколаєва, лікувальних закладів, шкіл, інших об'єктів соціальної сфери міста, бюджетних установ та державних закладів;

- оскільки одним із видів примусового виконання рішення є накладення арешту на рахунки підприємства, то у разі його застосування, наслідком буде неможливість перерахування підприємством жодної суми, в тому числі обов'язкових податків, зборів, заробітної плати тощо;

- відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 «Про затвердження порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу», всі надходження на спеціальний рахунок, відкритий боржником в уповноваженому банку, розподіляються і першочергово перераховуються в частині вартості природного газу на спеціальний рахунок ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Тобто левова частина коштів, які надходять від споживачів як плата за спожиту теплову енергію відразу перераховується банком до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» як плата за природний газ, а боржнику перераховуються лише залишок від зазначених коштів, з яких від може погашати заборгованість.

Позивач заперечень проти заяви ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» не висловив, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні (т.2 а.с.35).

Оскільки, відповідно до приписів ст.121 ГПК України, неявка стягувача у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд вважає за можливе розглянути заяву ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» без участі представника ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Розглянувши заяву ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль», заслухавши представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» є підприємством, 100% акцій якого належить державі.

Наданий боржником звіт про фінансові результати ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» та баланс підприємства за 9 місяців 2014 року (т.2 а.с.16-19), свідчать про складний фінансовий стан боржника та реальну загрозу його банкрутства. Так, за 9 місяців 2014 року збитки підприємства склали 14174000,0 грн., а розмір поточних зобов'язань - 77838000,0 грн.

Оцінити фінансовий стан позивача (стягувача), встановити чи вплине відстрочка виконання рішення по даній справі негативно на його платоспроможність, суд оцінити не в змозі, оскільки відомостей про фінансовий та майновий стан позивача суду не надано.

Під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді даної заяви судом досліджувалась ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Так, судом встановлено, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника, оскільки єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенцій на погашення різниці у тарифах на теплову енергію, які починаючи з 2001 року не відповідають фактичній собівартості теплової енергії.

Заборгованість населення перед відповідачем станом на 01.02.2015 становила 30731201,80 грн., бюджетних організацій - 5972908,52 грн., інших юридичних осіб - 10410430,61 грн., що підтверджується відповідною довідкою (т.2 а.с.21).

Вказана заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені (погоджені) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, є об'єктивними обставинами, що і викликають недостатність у боржника коштів для погашення заборгованості одночасно і в повному обсязі.

Крім того, несприятливий фінансовий стан боржника викликаний значним розміром заборгованості перед ним з боку ДП «Енергоринок». Згідно акту звірки розрахунків станом на 01.01.2015 заборгованість ДП «Енергоринок» перед ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» становила 30358586,03 грн. (т.2 а.с.22).

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши вказані обставини та беручи до уваги, що боржник не уникає від виконання рішення, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, а також враховуючи інтереси сторін, суд вважає що заява підлягає задоволенню частково, оскільки вина боржника у простроченні виконання спірного грошового зобов'язання перед стягувачем пов'язана з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені органами державної влади та місцевого самоврядування, відсутністю сучасних дотаційних напрямів у покритті збитків підприємства (ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»); боржник має важкий фінансовий стан, у тому числі внаслідок несплати боргів населенням, бюджетними установами та ДП «Енергоринок»; діяльність боржника спрямована на забезпечення теплом шкіл, дошкільних закладів, установ і організацій, що фінансуються з державного бюджету, житлових будинків, інших об'єктів, а тому є соціально значимою та винятковою, особливо у зимовий період; існує нагальна необхідність спрямовування наявних коштів на здійснення поточних розрахунків за природний газ та забезпечення безперервного виробничого циклу з метою забезпечення безаварійного виробничого процесу.

Божник просить надати йому розстрочку на 3 роки з лютого 2015 року по січень 2018 року. Враховуючи матеріальні інтереси стягувача, цей строк є надмірним, та з огляду на перелічені вище обставини суд вважає за можливе надати розстрочку в період з березня 2015 по лютий 2016 року.

Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» №09-01/398 від 11.02.2015 про розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.08.2014 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.08.2014 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 згідно наступного графіка:

- березень 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- квітень 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- травень 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- червень 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- липень 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- серпень 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- вересень 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- жовтень 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- листопад 2015 року - в сумі 53187,52 грн.

- грудень 2015року - в сумі 53187,52 грн.

- січень 2016 року - в сумі 53187,52 грн.

- лютий 2016 року - в сумі 53187,55 грн.

3. В іншій частині заяви ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» №09-01/398 від 11.02.2015 відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред'явлено до виконання протягом року.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя М.В. Мавродієва