Постанова № 42946562, 24.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р. Справа № 804/963/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15.01.15 року ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 2667,94 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради має заборгованість з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та з податку на прибуток, яка утворилася внаслідок несплати Товариством самостійно нарахованих податкових зобов'язань визначених на підставі поданої до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю за 2014 рік № 9009028207 за період серпень-жовтень 2014 року у розмірі 2570,93 грн. Заборгованість з податку на прибуток утворилася внаслідок несплати Товариством самостійно нарахованих податкових зобов'язань визначених на підставі поданої до контролюючого органу податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік № 9090207009 терміном сплати до 11.03.2014 року у розмірі 99,00 грн., з урахуванням переплати у розмірі 1,99 грн., сума до сплати складає 97,01 грн. У добровільному порядку заборгованість у розмірі 2667,94 грн. не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи повернулася на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання». Згідно з відомостями, що містяться в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд. 119, на цю ж адресу направлена і судова повістка на ім'я відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (а.с. 25).

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 37899055) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

20.02.14 року Комунальним підприємством «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради до ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 9009028207 від 20.02.2014 року, згідно якої сума податкового зобов'язання по земельному податку складає 13876,54 грн. на рік. Щомісячний платіж по вказаним деклараціям складає 1190,05 грн. (а.с. 13-15).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами розділу ХІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України). Між тим, відповідачем щомісячні платежі зі сплати земельного податку за земельні ділянки державної або комунальної власності не сплачувались внаслідок чого у підприємства виникла сума податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи відповідачем по декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 9009608829 від 24.02.2014 року зобов'язання не виконані, відповідачем не сплачено суму податкового зобов'язання за період вересень-листопад 2014 року, в розмірі 2570,93 грн., а саме, за липень 2014 року в сумі 190,83 грн., за серпень 2014 року в сумі 1190,05 грн., за вересень 2014 року в сумі 1190,05 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкові зобов'язання щодо сплати за землю, визначених у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітнього) місяця.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем у встановлені ст. 287 ПК України строки самостійно нараховані суми податкових зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у розмірі 2570,93 грн. не сплачені, що призвело до виникнення податкового боргу.

Доказів оплати відповідачем сум грошових зобов'язань у розмірі 2570,93 грн. не надано.

Судом встановлено, що 08.02.2014 року відповідачем до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області подана податкова декларація з податку на прибуток приватних підприємств № 9090207009 від 08.02.2014 року, якою відповідачем самостійно визначена належна до сплати сума податку за 2013 рік в розмірі 99,00 грн., граничним строком сплати податкового зобов'язання є 11.03.2014 року ( відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженою Наказом ДПС України від 21.12.2012 року № 1171). З урахуванням переплати у розмірі 1,99 грн., сума належна до сплати складає 97,01 грн.

З 1 січня 2013 року докорінно змінюється декларування та сплата платниками податку на прибуток податкових зобов'язань, а саме звітні податкові періоди та порядок сплати податкових платежів з прибутку залежатимуть від фінансового стану платника за попередній або поточний звітні роки або від його організаційно-правової форми.

Так, відповідно до змін, які були внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 р. № 5083-VI (далі - Закон № 5083-VI) до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПКУ), декларація з податку прибуток з 2013 року подаватиметься один раз на рік, але щомісяця будуть сплачуватися авансові платежі з податку на прибуток.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено платником у поданій податковій декларації, основною діяльністю підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції.

Згідно п.п.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, на адресу відповідача направлена вимога форми «Ю» № 3067-25 від 01.10.2014 року на суму 1477,89 грн., яка повернута на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 10).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги позивача відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 2667,94 грн. - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд. 119, код ЄДРПОУ 37899055) на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації суму податкового боргу в розмірі 2667,94 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят сім грн. 94 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева