Рішення № 42946451, 23.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/504/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело1»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про визнання недійсним рішення

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Гайдаш О.В. - по дов. № б/н від 01.12.2014.

від відповідача: Іващенко О.В. - по дов. № 91/2014/12/01-2 від 01.12.2014.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання недійсним рішення від 11.12.2014, оформленого протоколом № 1306 від 11.12.2014, за актом порушення № 34263 від 17.07.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при складанні акту № 34263 від 17.07.2014 відповідачем порушено пункти 2.1, 2.6, 2.7, 4.6, 4.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 порушено провадження у справі № 910/504/15-г, розгляд справи призначено на 09.02.2015.

30.01.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надішли додаткові документи по справі на вимогу ухвали суду.

06.02.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові документи для долучення до справи та клопотання про витребування доказів, а саме: протоколу № 1306 від 11.12.2014 засідання комісії по розгляду акта про порушення №34263 від 17.07.2014; додатку № 3 до акту про порушення №34263; акту про усунення порушення ПКЕЕ 34263 від 17.07.2014; фотофіксацію до акту порушення №34263; акту обстеження від 15.10.2014 № 0408000809.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд відмовив у його задоволенні, оскільки зазначені документи надані відповідачем до письмового відзиву та знаходяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні з 09.02.2015 до 23.02.2015 відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

20.02.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові додаткові пояснення до позовної заяви та заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд скасувати рішення ПАТ «Київенерго» від 11.12.2014, оформленого протоколом № 1306 від 11.12.2014, за актом порушення № 34263 від 17.07.2014.

Однак, у судовому засіданні 23.02.2015 представник позивача відмовився від заяви про уточнення позовних вимог, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.02.2015 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві, посилаючись на те, що рішення комісії від 11.12.2014, оформлене протоколом № 1306 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства також зазначив про те, що позивач, маючи на своєму балансі КТП 6216 та збірку 6216/4 повинен був проводити роботу із недопущення несанкціонованих підключень до власних об'єктів електроенергетики та несе відповідальність згідно чинного законодавства.

В судовому засіданні 23.02.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд:

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2008 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (далі-постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерело1» (далі-споживач, позивач) укладений договір на постачання електричної енергії № 10173, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі.

Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

У розділі 5 договору строни погодили порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

Відповідно до п. 9.5 договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2008 та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Доказів припинення вказаного договору сторони суду не надали, а тому термін дії договору продовжувався.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2013 позивачем та Братко Андрієм Володимировичем укладено договір № Я-12 про підключення до вуличних мереж електропостачання для приватних будинків по пров. Ялинковому, пров. Інженерному, предметом якого є право та порядок підключення до мереж електропостачання колективного користування по пров. Ялинковому, пров. Інженерному та сплати витрат на організацію будівництва мереж, у розмірах і строки згідно договору, за підключення до мереж.

За умовами укладеного договору Братку А.В. надано 15 Квт електропотужності, шляхом встановлення в вуличному розподільчому шкафу відповідного запобіжника на 25А.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що представниками ПАТ "Київенерго" було проведено технічну перевірку засобів обліку електричної енергії, що знаходиться за адресою: пров. Ялинковий, 12, у зв'язку з чим складено акт № 34263 про порушення, який за твердженням позивача не відповідає вимогам Методики, у зв'язку з чим просить суд визнати недійсним рішення ПАТ «Київенерго» від 11.12.2014, оформлене протоколом № 1306 від 11.12.2014, за актом порушення № 34263 від 17.07.2014.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 135.

Відповідно до пп. 1-3 п. 2.1. Методики методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів; пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Положеннями п. 6.41. Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 6.38 Правил, за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки.

На підставі вищезазначених норм, представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" у акті про порушення № 34263 від 17.07.2014 зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» статтей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та п.п. 3.34, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі ПАТ "Київенерго" (за адресою: провулок Ялинковий, 12) з метою самовільного споживання електроенергії.

17.07.2014 представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" складено акт № 34263 про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН).

Згідно п.п. 3.34, 6.40 Правил, будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (п. 6.42 Правил).

11.12.2014 комісією по розгляду акта про порушення № 34263 від 17.07.2014 та умов договорів про постачання електричної енергії і нарахувань за ними було проведено засідання, на якому розглянуто акт про порушення № 34263 від 17.07.2014 та прийнято рішення провести нарахування за актом згідно з п.2.6. Методики визначення обсягу та вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (за період з 18.01.2014 по 17.07.2014).

Дане рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та умов договорів про постачання електричної енергії і нарахувань за ними було оформлено протоколом № 1306 від 11.12.2014.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) до акту, нарахування по акту за період з 18.01.2014 по 17.07.2014 складає 91 630, 43 грн.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.

Згідно з частиною другою статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Водночас, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил (постанова Вищого господарського суду України від 30.05.2011 № 5002-26/6135-2010). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010.

Згідно п. 1.2. Правил користування електричною енергією визначено, що власником електричних мереж є юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії; споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил.

Дійсно, у пункті 1.2 Правил дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас, зі змісту інших положень Правил, зокрема з того ж підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 3-38гс11.

За таких обставин, твердження відповідача, викладені у письмовому відзиві з приводу того, що укладення договору № Я-12 від 17.07.2013 між позивачем та Братко А.В. протирічить чинному законодавству у сфері енергетики, до уваги судом не приймається.

У письмовому відзиві відповідач зазначив також про те, що долучений до позовної заяви акт від 11.07.2014 профілактичного огляду КТП-6216 та кабельних електромереж із вуличними щитовими збірками від КТП-6216 не повинен прийматись судом до уваги як доказ, оскільки складений без участі представника відповідача. З приводу чого, суд зазначає наступне:

З наявного в матеріалах справи підрядного договору № 146/13 від 02.12.2013 на оперативно-технічне обслуговування КТП-6216, який укладено позивачем та ТОВ «Електротехсервіс» вбачається, що останнє, зобов'язалося виконувати роботи по технічному обслуговуванню КТП-6216, яке включає в себе весь комплекс ремонтних регламентних робіт, забезпечуючи справність та надійну роботу КТП-6216.

На виконання зазначеного договору, 11.07.2014 за участю представників позивача та ТОВ «Електротехсервіс» складено акт, в якому зазначено про те, що в електричній збірці № 6216/4 по пров. Ялинковому оглянуті плавкі запобіжники захисту та точки приєднання електрокабелів від будинків № 8, 11 та будинку № 76Е по вул. Лісній. Інших приєднань до еклетромереж та недоліків в обладнанні збірки № 6216/4 не виявлено. Отже, ТОВ «Електротехсервіс» виконувало умови договору № 146/13 від 02.12.2013, тому участь представників відповідача при складанні зазначеного акту, не є обов'язковою.

Таким чином, твердження відповідача, викладені у письмовому відзиві не підтверджені належними засобами доказування та спростовано наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено та підтверджується наявним в матеріалах справи державним актом на право власності на земельну ділянку, розташовану по пров. Ялинковому, 12 що земельна ділянка площею 0, 1001 га. на праві власності належить Братко Марії Олександрівні.

Таким чином, відповідальність має наступати для власника об'єкта, на якому виявлене порушення, або для уповноваженої ним особи (орендаря). Особи, які не мають жодного титульного права щодо об'єкту, не можуть нести відповідальність за порушення там ПКЕЕ.

Отже, позивач, не має жодного права щодо об'єкту, розташованому по пров. Ялинковому, 12 та не може нести відповідальність за порушення там ПКЕЕ.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

А відтак, рішення від 11.12.2014, оформлене протоколом № 1306 від 11.12.2014 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 34263 від 17.07.2014 про донарахування 91 630, 43 грн. 71220 кВт/г позивачу має бути визнано недійсним, як таке, що застосовує оперативно-господарську санкцію щодо неналежної особи.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд. -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) від 11.12.2014, оформлене протоколом № 1306 від 11.12.2014, за актом порушення № 34263 від 17.07.2014.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» (02088, м. Київ, пров. Інженерний, 17/1, код ЄДРПОУ 32590768) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 27.02.2015р.

Суддя Трофименко Т.Ю.