Постанова № 42946384, 18.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року о 12 год. 10 хв.

Справа № 808/9010/14

ДО/808/1242/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

за участю представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Мото-Техніка»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2014 року Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Мото-Техніка» (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 33129,53 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечення на позов не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.2,4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 33129,53 грн. виник з таких підстав.

20 червня 2014 року відповідачем на виконання вимог діючого законодавства до Маріупольської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 33131,00 грн.

20 серпня 2014 року відповідачем на виконання вимог діючого законодавства до Маріупольської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 407,00 грн.

19 вересня 2014 року відповідачем на виконання вимог діючого законодавства до Маріупольської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1330,00 грн.

20 жовтня 2014 року відповідачем на виконання вимог діючого законодавства до Маріупольської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, в якій відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1730,00 грн.

У зв’язку з наявною у відповідача переплатою в розмірі 0,08 грн. та частковою сплатою податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 4000,00 грн. сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість складає 32597,92 грн.

Крім того, відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання, в порядку ст.129 Податкового кодексу України, була нарахована пеня в розмірі 31,61 грн.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У встановлений законодавством строк податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 32629,53 грн. сплачено не було. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з податку на додану вартість, самостійно визначеного в податкових деклараціях, в розмірі 32629,53 грн.

Крім того, 31.07.2014 р. позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, за результатами якої складено акт №895/05-83-15-111-1/36996359.

На підставі акту перевірки №895/05-83-15-111-1/36996359 від 31.07.2014 р. позивачем прийнято податкове повідомлення – рішення №0002621500 від 01.08.2014 р., яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 300,00 грн. Вказане податкове повідомлення – рішення отримано уповноваженою особою відповідача 01.08.2014 р., доказів оскарження податкового повідомлення – рішення до матеріалів справи сторонами не надано.

12 вересня 2014 року позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість згідно декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, за результатами якої складено акт №1037/05-83-15-111-1/36996359.

На підставі акту перевірки №1037/05-83-15-111-1/36996359 від 12.09.2014 р. позивачем прийнято податкове повідомлення – рішення №0002711500 від 12.09.2014 р., яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 200,00 грн. Вказане податкове повідомлення – рішення отримано уповноваженою особою відповідача 12.09.2014 р., доказів оскарження податкового повідомлення – рішення до матеріалів справи сторонами не надано.

У відповідності до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи отримання відповідачем податкових повідомлень – рішень, відсутність доказів оскарження податкових повідомлень – рішень, податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 500,00 грн. є узгодженим та у встановлений законодавством строк відповідачем не сплачено. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з податку на додану вартість, визначеного в податкових повідомленнях – рішеннях, в розмірі 500,00 грн.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу поштою направлена податкова вимога №3137-25 від 10.07.2014 р., яка повернулася до податкового органу з відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання». Оскільки податкова вимога не була відкликана, в порядку ст.60 Податкового кодексу України, податковий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 33129,53 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 33129,53 грн. та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Мото-Техніка» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Мото-Техніка» (код ЄДРПОУ 36996359) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 33129,53 грн. (тридцять три тисячі сто двадцять дев’ять гривень 53 коп.) з рахунків у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків на р/р 31117029700054, код платежу 14010100, отримувач Маріуп. УК/Іллічів. р-н/14010100, код отримувача 37989721, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара