Ухвала суду № 42945997, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/800/47995/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року

у справі № 826/18602/13-а

за позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового

фонду Подільського району міста Києва"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

про скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва" звернулось до суду позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві в якому просило скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 вересня 2013 року; скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 жовтня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року у справі № 826/18602/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 23 вересня 2013 року проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 14 червня 2013 року, який видано громадянину ОСОБА_4 з вимогою заборонити експлуатацію самовільно реконструйованих приміщень горищного простору над квартирою АДРЕСА_1. Перевірка проводилась в присутності посадових осіб КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва».

Перевіркою встановлено, що вимоги припису від 14 червня 2013 року не виконуються, за вказаною адресою самовільно реконструйовані приміщення горищного простору надалі експлуатуються, двері під час перевірки зачинені, доступ у вищевказані приміщення відсутній. На час перевірки ключі від займаних приміщень горища у представників позивача відсутні, з їх усних пояснень доступу до у вищевказані приміщення вони не мають.

За результатами проведеної перевірки, 23 вересня 2013 року Інспекцією виданий припис комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району в місті Києві» з вимогою « 1. Привести до попереднього стану самовільно реконструйоване приміщення горищного простору над квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно влаштованого окремого житлового приміщення, а саме житлової кімнати, приміщень кухні, санвузла та коридору з окремим виходом на сходову клітину в термін до 31 жовтня 2013 року. 2. Забезпечити доступ посадовій особі до приміщень горищного простору над квартирою АДРЕСА_1 о 10 годині 30 хвилин 17 жовтня 2013 року».

Інспекцією 17 жовтня 2013 року проведено позапланову перевірку приміщень горищного простору над квартирою АДРЕСА_1 в присутності посадових осіб позивача.

Перевіркою встановлено, що вимоги припису від 23 вересня 2013 року не виконано, присутніми посадовими особами КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району в місті Києві» не забезпечений доступ посадових осіб Інспекції до горищного простору над квартирою АДРЕСА_1, двері замкнено на замок.

За невиконання вимог припису Інспекції від 23 вересня 2013 року, оскільки присутніми при перевірці посадовими особами позивача не забезпечений доступ посадовій особі Інспекції до приміщень горищного простору над квартирою АДРЕСА_1, відповідачем складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 жовтня 2013 року стосовно комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району в місті Києві». Порушено справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд якої призначений на 24 жовтня 2013 року.

За наслідками справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №474/13 від 24 жовтня 2013 року, якою постановлено визнати комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району в місті Києві» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 11470,00 грн.

Доступу до вказаного горища у позивача немає. Приміщення самовільно реконструйовано та експлуатується як жиле громадянином ОСОБА_4 В зазначеному приміщенні встановлені вхідні двері, які закриті на замок.

Згідно частини 5 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами. Натомість, відповідач не звертався до відповідних правоохоронних органів з метою встановлення особи власника самовільно реконструйованого приміщення горища.

Відповідно статті 38 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» знесення самовільно збудованих об'єктів здійснюється або добровільно, або за рішенням суду. Так Законом встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої та апеляційної інстанцій, що позивач вживав всіх залежних від нього заходів задля забезпечення доступу посадової особи до вказаного приміщення, посадові особи позивача неодноразово були присутні при перевірках.

Враховуючи наведені норми права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій стосовно недоведеності відповідачем наданих доказів, та вважає, що адміністративний позов про скасування припису усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23 вересня 2013 року та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 жовтня 2013 року є обґрунтованим.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на наведене, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі № 826/18602/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: