Рішення № 42944047, 03.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2706/15

Головуючий у першій інстанції Погрібний С. О.

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А.

суддів: Бабія А.П., Станкевича В.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши цивільну справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах Української держави в особі Міністерства освіти і науки, Державної інспекції сільського господарства України до ОСОБА_2, Київського національного університету культури і мистецтв, Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського" про визнання недійсним диплому, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.12.2014 року,

встановила:

Заступник прокурора Одеської області в інтересах Української держави в особі Міністерства освіти і науки України, Державної інспекції сільського господарства України звернувся з позовом до ОСОБА_2, Київського національного університету культури і мистецтв, Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" в якому з подальшими уточненнями просив визнати недійсним диплом спеціаліста, серії НОМЕР_1 від 05 червня 2007 року, виданий Київським національним університетом культури і мистецтв ОСОБА_2; зобов'язати ОСОБА_2 повернути диплом спеціаліста НОМЕР_1 від 05 червня 2007 року Київському національному університету культури і мистецтв; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що ОСОБА_2 30.08.2005 року до Київського національного університету культури і мистецтв подано заяву про вступ на заочну форму навчання за спеціалізацію правознавство. У вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що в нього вже є вища освіта, здобута в Державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського, та на підтвердження цього ним надана завірена копія диплому від 06 липня 2001 року, серія НОМЕР_2 Наказом ректора від 29 серпня 2005 року №828с відповідача зараховано до Київського національного університету культури і мистецтв, Інституту доуніверситетської підготовки та післядипломної освіти на спеціалізацію юрист. За результатами проходження навчання за скороченим терміном з 2005 до 2007 року, відповідачу присвоєно кваліфікацію "Юрист" та видано диплом спеціаліста, серія НОМЕР_1 від 05.07.2007 року. Разом з тим, перевіркою установлено, що ОСОБА_2 у зазначеному закладі - Державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського - ніколи не навчався та вказаною установою диплом про вищу освіту, серія НОМЕР_2 від 06.07.2001 не видавався. Таким чином, відповідачем при вступі до Київського національного університету культури і мистецтв подано завідомо неправдиві дані щодо наявності у нього вищої освіти та надана завірена копія підробленого диплому.

Представник особи, в інтересах якої подано позов, - Міністерства освіти і науки України, в судове засідання не з'явився. У письмових поясненнях, поданих до суду представником Міністерства просив позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, його представник, позовні вимоги не визнали у повному обсязі, просили суд відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їхньому задоволенні.

Представник Київського національного університету культури і мистецтв в судове засідання не з'явився.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.12.2014 року визнано протиправними та недійсними дії Київського національного університету культури і мистецтв з оформлення та вчинення усіх дій щодо видачі " 5" червня 2007 року ОСОБА_2 диплому спеціаліста, серія НОМЕР_1, про отримання у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07).

Роз'яснений та визначений порядок належного виконання цього рішення суду, встановлено, що з набранням цим рішенням законної сили втрачає правову силу документа про освіту диплом спеціаліста, серія НОМЕР_1, виданий " 5" червня 2007 року Київським національним університетом культури і мистецтв ОСОБА_2 про отримання ним у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07).

Стягнуто в дохід держави в рівних частках з ОСОБА_2, Київського національного університету культури і мистецтв суму належного до сплати судового збору в розмірі 243,60 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з постановленням ухвали про закриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції посилався на те, що Прокурором під час звернення до суду в уточненій позовній заяві визначено серед належних, на його думку, відповідачів ОСОБА_2, Київський національний університет культури і мистецтв, Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського".

За правилами частини 1 статті 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

На позовних вимогах до Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" прокурор в судовому засіданні наполягав, критично поставившись до заперечень представника цього закладу щодо неналежного статусу в цій справі цієї особи.

Виконуючи положення частини 1 статті 33 ЦПК України, суд позбавлений повноважень визнавати цього відповідача неналежним, втім, як обґрунтовано далі в цьому рішенні, диплом спеціаліста про вищу освіту від 06 липня 2001 року НОМЕР_2 Державним закладом "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" відповідачу ОСОБА_2 не видавався, тому за результатами розгляду цієї справи суд має відмовити в позові прокурора до цього Університету.

Прокуратурою Одеської області в ході проведення перевірки додержання вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" установлено наступне.

Відповідачем ОСОБА_2 30.08.2005 до Київського національного університету культури і мистецтв подано заяву про вступ на заочну форму навчання за спеціалізацією правознавство. У вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що в нього на момент подання цієї заяви вже наявна повна вища освіта, здобута в Державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського, та на підтвердження цього надано завірену копію диплому про вищу освіту від 06 липня 2001 року, серія НОМЕР_2, за спеціальністю "Педагогіка і методика середньої освіти, фізика", за яким відповідач здобув кваліфікацію вчителя фізики, астрономії та основ екології.

Наказом ректора від 29 серпня 2005 року №828с відповідача - для проходження післядипломної освіти як особу, яка мала повну вищу освіту, - зараховано до Київського національного університету культури і мистецтв до Інститут доуніверситетської підготовки та післядипломної освіти на спеціалізацію юрист.

За результатами проходження навчання за скороченим терміном з 2005 по 2007 рік, відповідачу згідно із рішенням Державної екзаменаційної комісії присвоєно кваліфікацію "юрист" та видано диплом спеціаліста, серія НОМЕР_1 (реєстраційний №12/7) від 05.07.2007 року.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про вищу освіту", ст.47 Закону України "Про освіту", в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Перевіркою прокуратури з'ясовано, а судом встановлено, що згідно з листом Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, зміст його підтверджено в судовому засіданні іншими доказами, відповідач ОСОБА_2 у зазначеному закладі ніколи не навчався та вказаною установою диплом про вищу освіту НОМЕР_2 від 06.07.2001 йому не видавався.

Наведена обставина підтверджується також наявними в матеріалах справи документами про зарахування до цього ВНЗу та відрахування у зв'язку із закінченням з нього, запереченнями представника Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" від 15.12.2014 року, а також поясненнями самого представника цього відповідача.

Суд першої інстанції визнав вказану обставину доведеною, додатково враховуючи, при цьому, що сам відповідач ОСОБА_2 оригінал диплому про повну вищу освіту, серія НОМЕР_2 від 06.07.2001 року, суду не представив, пояснюючи це тим, що знайти його не видається можливим.

ОСОБА_2 при вступі до Київського національного університету культури і мистецтв подано завідомо неправдиві дані щодо наявності у нього повної вищої освіти та надана завірена копія підробленого нечинного диплому спеціаліста, що стало безпосередньою підставою та правовою умовою укладення з ОСОБА_2 договору про надання освітніх послуг з отримання ним другої вищої освіти.

За фактом підробки диплому Державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського від 06 липня 2001 року НОМЕР_2, прокуратурою Одеської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені дані про вчинення кримінального правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.4 ст.358 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Реєстру кримінальних проваджень. Втім, результати здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження не мають правового значення для вирішення цієї цивільної справи, оскільки правове значення для постановлення рішення у цій справі має отримання (чи неотримання) відповідачем зазначеного диплому спеціаліста, оскаржуваного прокурором.

У відповідності до частини 3 статті 8 Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року № 2984-III спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2, не набувши базової вищої освіти та не набувши освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти - спеціаліст, не мав права подавати заяву про зарахування до вищого навчального закладу для проходження післядипломної освіти, укладати про надання таких освітніх послуг договір з вказаним Університетом та отримувати відповідний диплом про другу вищу освіту.

ОСОБА_2 без належних правових підстав зараховано на навчання до Київського національного університету культури і мистецтв на базі вищої освіти, якої він не отримав та не пройшов повного курсу навчання для отримання диплому спеціаліста, серія НОМЕР_1.

Наказ ректора від 29 серпня 2005 року №828с Київського національного університету культури і мистецтв про зарахування до його підрозділу - Інституту доуніверситетської підготовки та післядипломної освіти на спеціалізацію юрист є протиправним.

Сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_2 проходив навчання в Київському національному університеті культури і мистецтв, на контрактній основі на підставі відповідного договору. Ця обставина визнається доведеною за правилами частини 1 статті 61 ЦПК України, а тому не підлягає окремому доказуванню.

Предметом такого договору є надання освітніх послуг ОСОБА_2, що завершується певною екзаменаційною атестацією з видачею відповідного документа про освіту.

Юридично значимі дії з виконання обома сторонами зазначеного освітнього договору мають ознаки правочинів. Зокрема, правочином є дії Київського національного університету культури і мистецтв з оформлення та вчинення усіх дій щодо видачі " 5" червня 2007 року ОСОБА_2 диплому спеціаліста, серія НОМЕР_1, про отримання у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07).

Суд першої інстанції зазначив, що дії, які мають ознаки правочину, можуть бути визнані судом недійсними в тому разі, якщо судом буде з'ясовано, що їх вчинено з порушенням вимог чинного законодавства (частина 1 статті 203, стаття 215 ЦК України).

Не самий диплом спеціаліста серія НОМЕР_1 (реєстраційний №12/7) від 05.07.2007 року є правочином, а дії названого Університету щодо його виготовлення та видачі ОСОБА_2, є одностороннім правочином, що може бути перевірений судом на предмет своєї правомірності та дійсності.

Як й будь-який правочин, зазначений правочин може бути визнаний судом недійсним в разі його неправомірності за загальними правилами, встановленими правилами ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не міг бути допущений до складання вступних іспитів до зазначеного університету, з ним неправомірно був укладений освітній договір, а відповідно названий Університет не мав права видавати цій особі диплом про другу вищу освіту, що посвідчує отримання нею післядипломної освіти.

При цьому, диплом НОМЕР_1 (реєстраційний №12/7) від 05.07.2007 року самий по собі не може розглядатися в якості правочину, оскільки є лише документом, що засвідчує завершення навчання певною особою та набуття нею відповідної кваліфікації.

За правилом частини 1 статті 9 Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року № 2984-III (в редакції Закону, чинній на момент зарахування відповідача ОСОБА_2 до Київського національного університету культури і мистецтв) встановлюються такі види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями: диплом молодшого спеціаліста; диплом бакалавра; диплом спеціаліста; диплом магістра.

З набуттям цим рішенням законної сили зазначений документ втратить свою юридичну силу та не може слугувати підтвердженням наявності у ОСОБА_2 відповідної вищої освіти.

В цьому висновку суд першої інстанції керувався правилом частини 1 статті 216 ЦК України, за якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Також суд першої інстанції зазначав, що із п.1 положення про Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти і науки України (МОН України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 положення передбачено, що основними завданнями МОН України є: забезпечення формування державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідно до п.4 положення, МОН України відповідно до покладених на нього завдань проводить у межах повноважень спеціальну перевірку відомостей щодо освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Вказаний диплом виданий всупереч визначеному Законами України "Про вищу освіту" та "Про освіту" порядку отримання післядипломної вищої освіти, він порушує інтереси держави в особі Міністерства освіти та науки України, на який покладено обов'язок здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Статтею 4 Закону України "Про державну службу" право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з наказу від 15.03.2013 №72-ОС, виданого начальником Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, начальником управління контролю за використанням та охороною земель призначено ОСОБА_2. Зазначену посаду віднесено до категорії посад державної служби.

Втім, оскільки останній не одержав в установленому законом порядку вищу освіту, наявність вказаного диплому порушує інтереси держави, в цілому, та Державної інспекції сільського господарства України, зокрема, в територіальному органі якої, на керівній посаді працює особа, яка її обіймати у відповідності до вимог чинного законодавства не вправі.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами частини 1 статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особливості укладення та виконання договорів про надання послуг для здобуття вищої освіти, а також правового регулювання освітньої діяльності (діяльності, пов'язаної з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа) визначаються законодавством про вищу освіту.

Факт порушення наведених вище норм встановлено як зазначив суд першої інстації за результатами розгляду цієї цивільної справи.

Щодо належного виду судочинства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції стягнув з відповідачів в дохід держави в рівних частках суму належного до сплати судового збору в розмірі 243,60 гривень.

З зазначеними висновками суду першої інстанції колегія не погоджується.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У вступній частині рішення суду першої інстанції, що відповідає змісту заявлених Прокурором вимог зазначено, що Прокурором заявлені вимоги до ОСОБА_2, Київського національного університету культури і мистецтв, Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського" про визнання недійсним диплом спеціаліста, серії НОМЕР_1 від 05 червня 2007 року, виданого Київським національним університетом культури і мистецтв ОСОБА_2; зобов'язання ОСОБА_2 повернути диплом спеціаліста НОМЕР_1 від 05 червня 2007 року Київському національному університету культури і мистецтв; судові витрати покласти на відповідача. Відповідно до резолютивної частини рішення суду в задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. Прокурором та особами в інтересах яких поданий позов, рішення суду в частині відмови в задоволенні зазначених позовних вимог не оскаржено, що свідчить про те, що Прокурор то особи в інтересах яких поданий позов погодилися з рішенням суду першої інстанції в зазначеній частині. В зв'язку з неподанням апеляційної скарги Прокурором то особами в інтересах яких поданий позов, відсутні підстави для скасування рішення суду в зазначеній частині. В разі надання оцінки рішення суду першої інстанції в зазначеній частині, апеляційним судом буде порушений принцип диспозитиністі сторін.

Прокурором не заявлялися вимоги про визнання протиправними та недійсними дії Київського національного університету культури і мистецтв з оформлення та вчинення усіх дій щодо видачі " 5" червня 2007 року ОСОБА_2 диплому спеціаліста, серія НОМЕР_1, про отримання у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07). Роз'яснення та визначення порядку належного виконання рішення суду, встановленням, що з набранням цим рішенням законної сили втрачає правову силу документа про освіту диплом спеціаліста, серія НОМЕР_1, виданий " 5" червня 2007 року Київським національним університетом культури і мистецтв ОСОБА_2 про отримання ним у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07).

Таким чином суд першої інстанції задовольнивши вимоги Прокурора яки в установленому порядку не заявлялися, вийшов за межі заявлених позовних вимог.

В зв'язку з наведеним колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог Прокурора про визнання протиправними та недійсними дії Київського національного університету культури і мистецтв з оформлення та вчинення усіх дій щодо видачі " 5" червня 2007 року ОСОБА_2 диплому спеціаліста, серія НОМЕР_1, про отримання у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07). Роз'яснення та визначення порядку належного виконання рішення суду, встановленням, що з набранням цим рішенням законної сили втрачає правову силу документа про освіту диплом спеціаліста, серія НОМЕР_1, виданий " 5" червня 2007 року Київським національним університетом культури і мистецтв ОСОБА_2 про отримання ним у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07) підлягає скасуванню, без ухвалення будь якого рішення в зазначеній частині, оскільки як зазначалося вище зазначені позовні вимоги не заявлялися.

Оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні заявлених Прокурором позовних вимогах, відсутні підстави для задоволення вимог Прокурора про стягнення з відповідачів судових витрат.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.12.2014 року скасувати частині визнання протиправними та недійсними дії Київського національного університету культури і мистецтв з оформлення та вчинення усіх дій щодо видачі " 5" червня 2007 року ОСОБА_2 диплому спеціаліста, серія НОМЕР_1, про отримання у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07).

Роз'яснення та визначення порядку належного виконання цього рішення суду, встановивши, що з набранням цим рішенням законної сили втрачає правову силу документа про освіту диплом спеціаліста, серія НОМЕР_1, виданий " 5" червня 2007 року Київським національним університетом культури і мистецтв ОСОБА_2 про отримання ним у цьому навчальному закладі повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста (реєстраційний номер 12/07).

Стягнення в дохід держави в рівних частках з ОСОБА_2, Київського національного університету культури і мистецтв суму належного до сплати судового збору в розмірі 243,60 гривень.

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.12.2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий О.А. Ступаков

Судді В. А. Станкевич

А. П. Бабій