Ухвала суду № 42944003, 18.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1777/15

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Парапана В.Ф.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Добряк Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

30 липня 2014 року ПАТ КБ "Приват Банк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 08.07.2006 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі 20 600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач посилається на те, що умови вищезазначеного кредитного договору виконуються відповідачем неналежним чином, внаслідок чого станом на 08.07.2014 року у позивача виникла заборгованість у розмірі 35 012,57 гривень.

На підставі чого, банк звернувся до суду із позовом та просив його задовольнити з наведених у позовній заяві правових підстав.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, зазначила, що вона після 16.07.2007 року не знімала гроші та не повертала їх банку, а банк більше не кредитував рахунок позичальника, що на її думку свідчить про небажання сторін кредитного договору продовжити строк договору. Крім того, відповідач заявила про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 32 869,11 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 328,69 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони по справі не з'явились, однак всі вони були сповіщені про розгляд справи належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними судових повісток, які містяться в матеріалах справи, тому у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін по справі не перешкоджає її подальшому розгляду, та у доступі сторін до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні встановлено, що 08.07.2006 року між ПАТ "КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 укладено договір №б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 20 600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості по кредиту, що підтверджується заявою позичальника, засвідченою власним підписом.

Позивачем додано розрахунок заборгованості по кредиту, відповідно до якого станом на 08.07.2014 року заборгованість складає 53 741, 35 гривень, яка складається з :

- 53 064, 09 грн. - заборгованість за кредитом;

- 677, 26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16.09.2011 року з відповідача - ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ " Приватбанк" стягнуто 20 872, 24 гривень, рішення набрало законної сили.

Таким чином сума заборгованості становить 32 869,11 гривень.

Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи становлять:

- 500,00 грн.- штраф (фіксована складова);

- 1643, 46 грн. - штраф ( процентна складова);

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на те, що місцевий суд не прийняв до уваги щодо пропущеного ПАТ КБ "ПриватБанк" строку позовної давності, оскільки позивач укладаючи кредитний договір визначив строк його дії у 12 місяців та після цього строку, договір може бути пролонговано, якщо сторона не проінформувала другу сторону про припинення цього договору, тому дію договору остаточно було припинено 08.07.2011 року, не приймається судовою колегією до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч. 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Як визначено ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із пункту 6.5 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 погодилася з умовами та правилами надання банківських послуг, факт отримання кредиту та використання кредитної картки відповідачем не оспорюється.

Із пункту 9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

Однак апелянт не звернув уваги на те, що пролонгація договору полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено (якщо інше не передбачено договором), зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними, крім того, звернувшись до суду з позовом та стягнувши на підставі судового рішення від 16.09.2011 року з відповідача заборгованість ПАТ "КБ Приват Банк" перервав перебіг строку позовної давності, тому цей строк на момент подачі даного позову не сплив.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що строк кредитного договору не закінчився, відтак вимоги апеляційної скарги щодо застосування при вирішенні цього спору строку позовної давності безпідставні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не є спроможними спростувати висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

В.Ф. Парапан