Вирок № 42942598, 27.02.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

27.02.2015

Кримінальне провадження

№ 1-кп/489/93/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Беспрозванного О.В.,

суддів - Олефіра М.В., Крутія Ю.П.,

при секретарі - Онищенко М.В.,

за участю прокурора - Точкар Т.С.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, дітей не має, не працюючого, раніше судимого 15.07.2014р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 187 ч.3, 185 ч.2, 389 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2014р., приблизно о 14:00 годині, ОСОБА_5, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Площа Перемоги», розташованій по пр. Миру в м. Миколаєві, діючи повторно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сидячи на лавці, заснув, таємно викрав у останнього чоловічу сумку, яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, в якій знаходились гроші в розмірі 80 гривень та мобільний телефон «NOKIA 5530 Xpress Musik», imei: НОМЕР_1 вартістю 1100 гривень з сім-картою «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє. Після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 1180 гривень.

31 серпня 2014р., приблизно о 01:00 годині, ОСОБА_5, знаходячись в барі «Марабу», розташованому по пр. Миру, 21 в м. Миколаєві, діючи повторно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон «NOKIA 1280», imei: НОМЕР_2, вартістю 230 гривень з сім-картою «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, залишений ОСОБА_7 без нагляду на столику у барі. Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 230 гривень.

22.09.2014р., приблизно о 14:00 годині, ОСОБА_5, за попередньою змовою з невстановленою в ході слідства особою, маючи намір на заволодіння чужим майном, прийшли до будинку АДРЕСА_1 проживає неповнолітній ОСОБА_3 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2. Знаючи про те, що останньої на той час вдома не було, а ОСОБА_3 незабаром повинен був повернутися зі школи, ОСОБА_5 та невстановлена особа стали очікувати його на другому поверсі в першому під'їзді вказаного будинку з метою вчинення на нього розбійного нападу та проникнення до його квартири.

Коли до під'їзду зайшов неповнолітній ОСОБА_3 та, підійшовши до вхідних дверей тамбуру своєї квартири НОМЕР_3, став відчиняти їх, ОСОБА_5 і невстановлена особа напали на потерпілого. Діючи з погрозою застосування фізичного насильства, яке є небезпечним для життя і здоров'я, а саме приставивши неповнолітньому до спини ніж, вказані особи заштовхали ОСОБА_3 в квартиру, куди також проникли самі. Перебуваючи в квартирі ОСОБА_5 і невстановлена особа за допомогою клейкої стрічки зв'язали неповнолітнього ОСОБА_3 та заклеїли йому рота, після чого викрали з квартири наступне майно, що належало матері потерпілого:

золоту обручку 585 проби, вагою 1,64г., вартістю 496,5 гривень; золоту каблучку 585 проби з камінням фіаніту, вагою 5,7 г., вартістю 1725,6 гривень; золоту каблучку 585 проби с каменем «Олександрит», вагою 3,5 г., вартістю 1059,6 гривень; золотий ланцюжок з хрестиком 585 проби, вагою 6,92 г., вартістю 2095 гривень; гарнітур з перлин: браслет довжиною 20 см., буси довжиною 50 см., загальною вартістю 1000 гривень; ноутбук «Dell Vostro 1540», вартістю 3900 гривень; монітор «LG 19», вартістю 1548 гривень; мобільний телефон «SAMSUNG GT 6102», чорного кольору, вартістю 1500 гривень; металевий сейф з кодовим замком, розмірами 20х20х20, сірого кольору, вартістю 600 гривень; грошові кошти в розмірі 2820 гривень,

після чого з викраденим з місця злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 16744,7 гривень.

Крім того, 15.07.2014р. вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 був засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт. 15.08.2014р. зазначений вирок набрав законної сили. 21.08.2014р. ОСОБА_5 був направлений Ленінським РП КВІ м. Миколаєва до Миколаївського пологового будинку № 2 на відпрацювання громадських робіт в період з 22.08.2014р. по 19.09.2014р. Але засуджений ОСОБА_5 будучи достовірно обізнаним про необхідність виконання громадських робіт, умисно, маючи намір не виконувати вирок суду, з 04.09.2014р. без поважних причин на громадські роботи на території Миколаївського пологового будинку № 2 не виходив. Таким чином ОСОБА_5 з 04.09.2014р. умисно ухилився від виконання вироку суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2 КК України визнав повністю, а у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч.3 та ст. 389 ч.2 КК України визнав частково, і показав, що 25 травня 2014р., приблизно о 14:00 годині, знаходячись на зупинці «Площа Перемоги» по пр. Миру в м. Миколаєві, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сидячи на лавці, заснув, викрав у нього «барсетку» - чоловічу сумку, в якій знаходились гроші в розмірі 80 гривень та мобільний телефон, який в подальшому він здав в ломбард. 31 серпня 2014р., приблизно о 01:00 годині, знаходячись в барі «Марабу» по пр. Миру, 21 в м. Миколаєві, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 вийшов з зазначеного бару покурити, викрав його мобільний телефон, який він залишив на столику у барі. Даний телефон потім був вилучений працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_5 також показав, що 22.09.2014р., приблизно о 14:00 годині він разом зі своїм знайомим прийшли до будинку АДРЕСА_1 та стали очікувати ОСОБА_3 на другому поверсі в під'їзді вказаного будинку, при цьому він запропонував знайомому одягти на голови капронові панчохи для того, щоб налякати потерпілого, на що останній погодився. ОСОБА_3 він раніше не знав і за день до цього, коли сидів в дворі, він бачив, як ОСОБА_3 на балконі розмовляв по телефону, який дорого коштує, і який він вирішив забрати собі. Коли до вхідних дверей тамбуру своєї квартири підійшов ОСОБА_3 він схопив його за горло, спитав чи є хто вдома. ОСОБА_3 відповів, що вдома нікого немає і вони зайшли до його квартири. Перебуваючи в квартирі, за допомогою клейкої стрічки, розриваючи її руками, він зв'язав ОСОБА_3, після чого викрав з квартири золото, монітор, сейф, ноутбук. Монітор, сейф він поклав в рюкзак, ноутбук в пакет. Потім на його прохання знайомий здав в ломбард золото десь за три або чотири тисячі гривень, які він віддав йому, а останні речі особисто здав на ринку валютчику. Все викрадене майно він з квартири виносив сам і гроші, які він отримав від продажу вказаного майна, залишив собі. Стверджує, що погроз потерпілому не висловлював, ножа і ніякої іншої зброї у нього не було, він не діяв за попередньою змовою зі своїм знайомим, так як останній не знав навіщо вони чекали потерпілого та заходили до його квартири. Він нічого в нього не питав і ні чим не цікавився. Заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 визнає частково. Матеріальну шкоду визнає в повному обсязі, моральну шкоду не визнає. На досудовому слідстві він частково у розмірі 2600 гривень відшкодував потерпілій завдану ним матеріальну шкоду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 показав, що будучи 15.07.2014р. засудженим Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 80 годин громадських робіт, він не був ознайомлений з порядком виконання покарання, обов'язків щодо виконання ним вказаних робіт ніхто не роз'яснював і не роз'яснювали, що він без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не може залишати своє місце проживання. Фактично він відпрацював 30 годин в пологовому будинку, куди був направлений на відпрацювання призначеного покарання. Після того, як він відпрацював останній день, через два дні у понеділок, йому необхідно було знову з'явитись, але на вихідних він поїхав до Криму на заробітки, звідки вчасно його не випустили. Коли повернувся до м. Миколаєва він скоїв новий злочин і вже з'явитись до інспекції в нього не виходило. Проте що, від'їжджає, він нікого не попереджував, оскільки йому не роз'яснювали, що він немає права виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Графік виходу на роботу не був складений і з ним його не знайомили. Проте він знав, що йому потрібно відпрацювати 80 годин, але за який період часу, не знав. З чим конкретно не згоден, він пояснити не може.

Крім часткового визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5, його вина в інкримінованих йому діяннях підтверджується наступними зібраними по кримінальному провадженню доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 22.09.2014р., приблизно о 14: 00 годині, повертаючись зі школи, він зайшов до під'їзду та підійшовши до вхідних дверей тамбуру свої квартири АДРЕСА_1, до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_5, який лівою рукою схопив його за шию, а правою рукою приставив до спини якийсь гострий предмет, який він на той момент сприйняв, як ніж. В цей час знайомий ОСОБА_5 спитав його, чи є хто вдома, при цьому говорили «пискнеш - вб'ємо», він відповів, що ні, і вони зайшли до квартири, де відвели його у дальню кімнату та зв'язали клейкою стрічкою, яку ОСОБА_5 розрізав ножем, який знаходився в нього. Знаходячись в квартирі, ОСОБА_5 йому сказав, щоб він лежав і не рухався, інакше проткне йому ногу. Потім знайомий ОСОБА_5 почав шукати по квартирі речі. Забрали сейф, золото, монітор, ноутбук, після чого пішли. Як виходили, знову йому сказали, якщо пискнеш, то вб'ємо. Хто, що виносив з квартири він не бачив. Звільнившись від клейкої стрічки, якою був зв'язаний, він подзвонив матері і розповів про скоєне.

- показами потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що 22.09.2014р. о 14:00 годині їй на мобільний телефон подзвонив син ОСОБА_3 та повідомив про те, їх пограбували. Сказав, що на нього напало двоє хлопців, в яких на головах були одягнуті капронові панчохи, приставили ніж, і що він злякався за своє життя. З квартири викрали золото, сейф, у якому були гроші, монітор, ноутбук. По сьогоднішній день син боїться знаходитись вдома, у зв'язку з чим вони вимушені були встановити в квартирі сигналізацію, на що займали гроші. Весь час син стверджував, що був ніж, якщо б не було, він міг би щось зробити, може почав би кричати. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі. Матеріальні збитки в сумі 16 744, 70 (шістнадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні сімдесят копійок) та моральні - в сумі 200 000, 00 (двісті тисяч гривень 00 копійок), які вона просить стягнути з обвинуваченого. На досудовому слідстві їй було обвинуваченим ОСОБА_5 відшкодовано 2600 гривень в рахунок спричинення ним матеріальних збитків.

- показами свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 він знає давно. 22.09.2014р., знаходячись в дворі по АДРЕСА_1, він побачив ОСОБА_5 і ще одного хлопця, до яких просто підійшов поздоровкатись і все. При цьому ніж ОСОБА_5 йому не показував. Пізніше він побачив, як з під'їзду вибігло двоє хлопців, яких він не знав. Бачив їх зі спини. У одного із хлопців в руках був чорний пакет. Одягнуті вони були в спортивні костюми, колір не пам'ятає. Чи співпадав одяг ОСОБА_5, який в той день був одягнутий по спортивному, одягу одному із тих хлопців, він не пам'ятає.

- показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором в Ленінському РП КВІ м. Миколаєва. 19.08.2014р. до виконання був прийнятий вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2014р. відносно ОСОБА_5, який був засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт. 21.08.2014р. ОСОБА_5 за власним бажанням був направлений Ленінським РП КВІ м. Миколаєва до Миколаївського пологового будинку № 2 на відпрацювання громадських робіт. З умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт він був ознайомлений та про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт він був попереджений, про що була відібрана підписка. 22.08.2014р. засуджений прибув до пологового будинку № 2 та приступив до відпрацювання покарання. Згідно документів, отриманих з підприємства, засуджений у серпні місяці 2014р. відпрацював за графіком встановлені 20 годин громадських робіт, у вересні місяці 2014р. з 60 годин за графіком відпрацьовано лише 12 годин. 08.09.2014р. ним був здійснений вихід до пологового будинку № 2 з метою складання акту перевірки засудженого. На місці було встановлено, що ОСОБА_5 не з'являється на відпрацювання з невідомих причин. В цей же день, 08.09.2014р. до інспекції надійшло повідомлення з пологового будинку № 2, в якому зазначалось, що засуджений не відпрацьовує покарання з 04.09.2014р. Крім того, 08.09.2014р. до Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області було надіслано подання про привід засудженого ОСОБА_5. 16.09.2014р. зі слідчого відділення надійшов запит, з якого стало відомо, що ОСОБА_5 скоїв повторний злочин та проти нього відкрите кримінальне провадження. 07.10.2014р. ОСОБА_5 не з'явився на реєстрацію без поважної причини. 16.10.2014р. зі слідчого ізолятору м. Миколаєва надійшло повідомлення, з якого стало відомо, що ОСОБА_5 утримується під вартою з 13.10.2014р. по теперішній час. Без дозволу інспекції ОСОБА_5 не мав право виїжджати за межі України, про що був належним чином повідомлений, проте виїхав і не попередив про це;

- показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що займає посаду завідуючої господарством в пологовому будинку № 2. 22.08.2014р. ОСОБА_5 за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2014р. приступив до відпрацювання покарання у вигляді 80 годин громадських робіт у пологовому будинку № 2. В цей же день з ним було пройдено інструктаж з питань охорони праці та техніки безпеки, також було роз'яснено яку необхідно виконувати роботу. ОСОБА_5 повинен був відпрацьовувати 4 години в день, про що було складено відповідний графік виходу на роботу. За графіком ОСОБА_5 відпрацював у серпні місяці 2014р. встановлені 20 годин громадських робіт, у вересні місяці 2014р. з 60 годин за графіком відпрацьовано лише 12 годин. Потім на місці було встановлено, що ОСОБА_5 не з'являється на відпрацювання з 04.09.2014 року з невідомих причин, про що був складений відповідний акт. Коли потрібно було з'являтись на роботи ОСОБА_5 знав та з графіком виходу на роботу він був ознайомлений. Вона не пам'ятає про те, щоб ОСОБА_5 необхідно було виїхати і він не зможе вийти на відпрацювання громадських робіт. Його вихідні дні вона контролювати не могла.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується і письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.09.2014р., згідно якого гр. ОСОБА_7 повідомив, що 31.08.2014р. о 01:00 год., знаходячись в барі «Марабу», розташованого по пр. Миру 21 в м. Миколаєві, невідома особа таємно викрала його майно, а саме мобільний телефон «NOKIA 1280», заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 230 гривень;

- протоколом огляду предмету від 02.09.2014р., згідно якого був проведений огляд мобільного телефону «NOKIA 1280»;

- розпискою потерпілого ОСОБА_7 від 10.09.14р., згідно якої він отримав від працівників міліції мобільний телефон «NOKIA 1280»;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.09.2014р., згідно якого гр. ОСОБА_6 повідомив, що в кінці травня 2014р., знаходячись на зупинці громадського транспорту «Площа Перемоги» по пр. Миру в м. Миколаєві, невідома особа таємно викрала його сумку, в якій знаходились гроші в розмірі 80 гривень та мобільний телефон «NOKIA 5530», заподіявши останньому матеріальну шкоду на суму 1180 гривень;

- довідкою з ломбарду «Скарбниця», згідно якої ОСОБА_5 25.05.2014р. звертався до ломбардних відділень ПТ «Ломбард-скарбниця» з приводу закладу майна, а саме: мобільного телефону «NOKIA 5530»;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.09.2014р., згідно якого гр. ОСОБА_2 повідомила, що 22.09.2014р. о 14:00 годин невідомі особи з погрозою застосування фізичного насилля до її сина ОСОБА_3 проникли до її квартири за адресою: АДРЕСА_2, звідки викрали ноутбук «Dell», монітор, мобільний телефон «SAMSUNG», грошові кошти в сумі 2600 гривень, золоті вироби: три каблучки, гарнітур з перлин, заподіявши матеріальну шкоду на суму 12000 гривень;

- протоколом огляду місця події від 22.09.2014р., згідно якого був проведений огляд квартири АДРЕСА_1;

- довідкою з ломбарду «Скарбниця», згідно якої ОСОБА_11 23.09.2014р. звертався до ломбардних відділень ПТ «Ломбард-скарбниця» з приводу закладу майна, а саме: золотого ланцюжка з хрестиком, вагою 6,92 г., золотої каблучки з камінням, вагою 5,7 г., золотої каблучки з камінням, вагою 3,5 г., золотої обручки, вагою 1,64 г.;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 09.10.2014р., згідно якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка з погрозою застосування фізичного насилля, приставивши до спини ніж, проникла до його квартири АДРЕСА_1, звідки викрала майно, що належало його матері;

- позовною заявою потерпілої ОСОБА_2 про спричинення їй матеріальних збитків в сумі 16 744, 70 (шістнадцять тисяч сімсот сорок чотири гривні сімдесят копійок) та моральних - в сумі 200 000, 00 (двісті тисяч гривень 00 копійок);

- розпискою потерпілої ОСОБА_2 від 12.11.14р., згідно якої вона отримала від ОСОБА_5 в рахунок часткового відшкодування матеріальних збитків гроші в сумі 2600 грн.;

- підпискою ОСОБА_5 від 21.08.2014р., згідно якої останній був ознайомлений з умовами відбування покарання у вигляді 80 годин громадських робіт, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2014р. за ст. 185 ч.1 КК України;

- поясненням ОСОБА_5 від 21.08.2014р., згідно якого останній зобов'язався приступити та відпрацювати громадські роботи з 22.08.2014р. та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт;

- направленням інспектора Ленінського РП КВІ м. Миколаєва ОСОБА_9 від 21.08.2014р. до Пологового будинку № 2, згідно якого ОСОБА_5 повинен приступити до відбування покарання з 22.08.2014р.;

- розпорядженням головного лікаря пологового будинку № 2 ОСОБА_12, відповідно до якого ОСОБА_5 прибув та приступив до роботи 22.08.2014р.;

- графіком виходу на роботу від 22.08.2014р., згідно якого ОСОБА_5 в період з 22.08.2014р. до 19.09.2014р. повинен був відпрацювати громадські роботи;

- табелем виходу на роботу від 29.08.2014р., згідно якого ОСОБА_5 в серпні місяці відпрацював 20 годин громадських робіт;

- відомістю про кількість відпрацьованих годин, згідно якої ОСОБА_5 22.08.-29.08.14р. відпрацював за графіком встановлені 20 годин громадських робіт;

- актом перевірки виконання покарання у вигляді громадських робіт від 08.09.14р., згідно якого ОСОБА_5 під час перевірки відсутній на місці відбування покарання, причина неявки не відома;

- повідомленням з Пологового будинку № 2, згідно якого ОСОБА_5 з 04.09.14р. не відпрацьовує покарання;

- відомістю про кількість відпрацьованих годин, згідно якої ОСОБА_5 01.09.-03.09.14р. відпрацював з 60 годин за графіком лише 12 годин;

- поданням інспектора Ленінського РП КВІ м. Миколаєва ОСОБА_9 від 08.09.2014р., згідно якого ОСОБА_5 піддали примусовому приводу у зв'язку з тим, що останній на неодноразові виклики, без поважних причин не з'являється до кримінально-виконавчої інспекції;

- рапортом працівника міліції, відповідно до якого ОСОБА_5 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3, відсутній;

- довідкою інспектора Ленінського РП КВІ м. Миколаєва ОСОБА_9, згідно якої ОСОБА_5, засуджений 15.07.2014р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, відпрацював лише 32 години з 80 годин призначених судом;

- речовими доказами: мобільним телефоном «NOKIA 1280», трьома фрагментами клейкої стрічки.

Оцінюючи докази, зібрані по кримінальному провадженню в їх сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Правильно, на думку суду, є і кваліфікація його дій за ст. 187 ч.3 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_5, який заперечує попередню змову з невстановленою особою на напад на потерпілого ОСОБА_3, а також використання при цьому ним ножа, в якості засобу, реально загрожуючого життю та здоров'ю потерпілого. Дослідженні у судовому засіданні докази прямо вказують на те, що ОСОБА_5 і невстановлена в ході досудового слідства особа діяли узгоджено, заздалегідь провівши необхідну підготовку до нападу: так, була придбана клейка стрічка, капронові панчохи, обрано час і місце нападу. В подальшому, здійснюючи напад на потерпілого, діючи агресивно, з метою подолання волі потерпілого до спротиву і його залякування шляхом реальної загрози життю та здоров'ю за допомогою ножа, приставивши його до спини потерпілого, ОСОБА_5 та невстановлена особа здійснили проникнення до квартири, в котрій проживав потерпілий.

Даний факт підтверджують потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Їх покази узгоджуються зі встановленими діями нападників, а тому у суду немає підстав для сумніву у їх правдивості.

Також правильно, на думку суду, кваліфіковані дії ОСОБА_5 і за ст. 389 ч.2 КК України, тобто ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженої до цього покарання.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що його не ознайомили з порядком та умовами виконання вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2014р., а також не роз'яснили йому його обов'язків, накладених у зв'язку з виконанням покарання у вигляді громадських робіт, на думку суду є надуманими, які повністю заперечуються дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Надані суду твердження ОСОБА_5 про свою невинуватість суд розцінює як його спробу уникнути відповідальності за скоєнні злочини, або зменшити її ступінь.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, не працює, характеризується за місцем проживання сусідами позитивно, дільничним інспектором міліції негативно, фізично та психічно здоровий.

Призначаючи вид і розмір покарання ОСОБА_5 суд враховує ступені тяжкості скоєних кримінальних правопорушень - скоєння особливо тяжкого, середньої та невеликої тяжкості кримінальних правопорушень, його особу, обставини, що пом'якшують покарання - часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди потерпілим та вважає, що його виправлення і перевиховання все таки потрібно здійснювати в умовах ізоляції від суспільства, а тому покарання йому необхідно призначити у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На думку суду, до призначеного покарання необхідно частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2014р.

Також суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків потерпілої ОСОБА_2 з урахуванням часткового відшкодування заподіяних збитків (2600 грн.) у розмірі 14 144 грн.70 коп. (чотирнадцять тисяч сто сорок чотири гривні сімдесят копійок), моральних збитків в розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень).

Керуючись ст.ст.370, 371, 372, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 187 ч.3, 389 ч.2 КК України, і призначити слідуючі покарання:

- за ст. 185 ч.2 КК України (по епізоду від 25.05.2014р.) - у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2014р. більш суворим призначеним за даним вироком і призначити покарання у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.

- за ст. 185 ч.2 КК України (по епізоду від 31.08.2014р.) - два роки позбавлення волі;

- за ст. 187 ч.3 КК України - вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ст. 389 ч.2 КК України - один рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2014 року і остаточно призначити покарання у вигляді восьми років трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного ОСОБА_5 майна.

Строк покарання обчислювати з 8 жовтня 2014р.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ: три фрагменти клейкої стрічки, які знаходиться в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати у зв'язку з проведенням трасологічної експертизи у розмірі 491 грн. 40 коп. на користь держави (р/р 31118115700005, одержувач УК у м. Миколаїв /Ленінський район/ 24060300, ЄДРПОУ одержувача 37992781, Банк одержувача - ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку - 826013).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14 144 грн. 70 коп. (чотирнадцять тисяч сто сорок чотири гривні сімдесят копійок), моральної шкоди - 100 000 грн. (сто тисяч гривень).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його оголошення, а засудженим - в той же строк з моменту його вручення.

Головуючий суддя: Беспрозванний О.В.

Судді: Олефір М.В.

Крутій Ю.П.