Постанова № 42941806, 24.02.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Львів № 813/3269/14

19 год. 17 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: представник ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди за бездіяльність, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Старосамбірської районної державної адміністрації (далі - Старосамбірська РДА), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.12.2014 року, заяви про уточнення редакції заявлених позовних вимог від 18.12.2014 року та клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 09.02.2015 року, просить:

«встановити та визнати факт бездіяльності Старомсамбірської РДА щодо звернення ОСОБА_1 про усунення недостовірної інформації, поданої управління соціального захисту населення до управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі про призупинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого ОСОБА_1 07.02.2012 р., яким підтверджується статус особи, що проживає, працює (навчається) в гірському населеному пункті;

зобов'язати Старосамбірську РДА відкликати лист №189/09 від 07.02.2014 р. управління соціального захисту населення до управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі про призупинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого ОСОБА_1 07.02.2012 р., як такий, що містить інформацію, яка не відповідає дійсності з приводу припинення дії зазначеного посвідчення та порушує його права;

встановити, що розмір матеріальної шкоди, нанесеної ОСОБА_1, що наступила внаслідок бездіяльності Старосамбірської РДА на час подання уточнених позовних вимог, становить 4298 (чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 40 коп.;

зобов'язати Старосамбірську РДА відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4299 (чотири тисячі двісті дев'яносто девять) грн.;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення до його повного і остаточного виконання».

Розмір матеріальної шкоди позивачем було змінено в судовому засіданні 24.02.2014 року, просив стягнути 4259,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.03.2014 року Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської РДА, розглянувши звернення ОСОБА_1, скерувало листа за №369/12, яким повідомлено про прийняття рішення про припинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого ОСОБА_1 07.02.2012 р. Крім цього, позивача поінформовано, що лист управління соціального захисту населення від 07.02.2014 року за №188/12 слід вважати рішенням про припинення дії посвідчення особи, яка проживає в гірському населеному пункті.

Відтак, ОСОБА_1 19.03.2014 року звернувся із заявою до Старосамбірської РДА, у якій просив з'ясувати факт припинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_1 та вжити заходів щодо відкликання листа, скерованого до Управління Пенсійного фонду з повідомленням про припинення вказаного посвідчення, як такого, що містить свідчення обставини, яка не відповідає дійсності. Крім цього, просив прийняти до уваги, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року його поновлено на посаді начальника Управління праці та соціального захисту населення Старосамбірської РДА з 17.11.2010 року.

Також, позивач зазначає, що листом Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі від 20.03.2014 р. №1338/03-43 його повідомлено, що внаслідок припинення дії посвідчення особи, яка проживає в гірському населеному пункті, розмір пенсії з 07.02.2014 року зменшився і становить 2388,43 грн., чим йому завдана матеріальна шкода.

07.04.2014 року Управління соціального захисту населення Старосамбірської РДА листом №507/12 поінформувало ОСОБА_1, що жоден нормативно-правовий акт, який регулює порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, не передбачає обов'язкової письмової форми вираження рішення про надання чи скасування посвідчень, а тому факт припинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_1 мав місце, про що було повідомлено позивача листом від 07.02.2014 року.

Відтак, позивач вказує, що бездіяльність відповідача проявляється в пасивній поведінці суб'єкта владних повноважень, тобто не вчинення дій, які мали бути вчиненні згідно законодавства. Зазначає, що суб'єкт владних повноважень не надав копії запитуваного рішення, залишив без належного реагування клопотання про скасування протиправного рішення, а отже проявив протиправну бездіяльність, та не усунув порушені права позивача. Відтак, вважає позовні вимоги обґрунтованими, і просить їх задовольнити.

Відповідач заперечив позов повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях від 10.02.2015 року на позовну заяву. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 отримав посвідчення громадянина, який працює в гірському населеному пункті, в лютому 2012 року на підставі довідки з місця проживання, а відповідно мав право на отримання вказаного посвідчення. В апараті райдержадміністрації немає окремого підрозділу, який виконував би функцію з видачі посвідчень окремим категоріям громадян. Таку функцію відповідно до Положення про управління соціального захисту населення райдержадміністрації виконує вказане управління, що підтверджується печаткою та підписом керівника управління, проставленими на посвідченні, а також тим, що у графі «видане» прописано УСЗН Старосамбірської РДА. Тим самим, не маючи повноважень на видачу такого посвідчення, райдержадміністрація не приймала жодного документа для скасування дії посвідчення особи, яка працює в гірському населеному пункті, виданого ОСОБА_1

Крім цього, відповідач зазначає, що 13.05.2014 року заступником начальника управління соціального захисту населення був відкликаний лист від 07.02.2014 року №189/09.

Також відповідач вказав, що Старосамбірська РДА не вправі відкликати листи управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, а тому не здійснювала ніякої протиправної бездіяльності.

Представник відповідача таку позицію підтримав, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

20.03.2014 року УПФУ в Старосамбірському районі листом №1338/03-43 повідомило ОСОБА_1, що відповідно до листа Управління соціального захисту населення від 07.02.2014 року №189/09 прийнято рішення про припинення дії посвідчення особи, яка проживає в гірському населеному пункті, в результаті чого, розмір пенсії позивачу становить 2388,43 грн. (з 07.02.2014 р.).

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Позивач, керуючись ст. 4 Закону України «Про звернення громадян», якою передбачено право особи на оскарження рішень, дій та бездіяльності при порушенні прав і законних інтересів чи свобод громадянина, 19.03.2014 р. звернувся із заявою до Старосамбірської РДА та клопотав з'ясувати чи дійсно мав місце факт прийняття рішення про припинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого ОСОБА_1 07.02.2012 р. Позивач також просив прийняти до уваги, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 р. ОСОБА_1 поновлено на посаді керівника УСЗН Старосамбірської райдержадміністрації з 17.11.2010 року і за таких обставин скасувати протиправне рішення про припинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого ОСОБА_1 07.02.2012 року та відкликати лист надісланий до УПФУ в Старосамбірському районі, як такий, що містить інформацію, яка не відповідає дійсності.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Згідно з вимогами ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.04.2014 р. ОСОБА_1 листом №507/12 було надано відповідь, в якій зазначено, що зовнішній вияв (форма вираження) актів органів державного управління може бути письмовий та усний. Жоден нормативно-правовий акт, який регулює порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, не передбачає обов'язкової письмової форми вираження рішення про надання чи скасування посвідчень, а тому факт припинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_1 мав місце, про що було повідомлено ОСОБА_1 листом від 07.02.2014 року.

Зі змісту наданої відповіді вбачається, що відповідач не надав копії запитуваного рішення, залишив без належного реагування клопотання про скасування протиправного рішення, проігнорував факт наявності постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року.

Отже, Старосамбірська РДА як суб'єкт владних повноважень, при наданні відповіді на заяву позивача, не вчинив дій, спрямованих на об'єктивний та всебічний розгляд заяви, не вжив заходів щодо відміни або зміни оскаржуваного рішення, припинення неправомірних дій, які б сприяли поновленню порушених прав ОСОБА_1, як це передбачено вимогами ст. 19 Закону України «Про звернення громадян».

При цьому, суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи.

З урахуванням наведеного, відповідач проявив протиправну бездіяльність, та не усунув порушені права позивача, що знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.

Пунктами 2, 4 Положення про порядок видачі посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1996 р. №345, посвідчення є документом, який підтверджує, що громадянину (громадянці) надано статус особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на підставі якого надаються пільги, встановлені статтями 3 і 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Посвідчення видаються громадянам відповідними місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевої ради.

Відповідно до п. 10 вказаного Положення, дія посвідчення припиняється за рішенням органу, який його видав, у разі: зміни громадянином місця постійного проживання та/або постійного місця роботи у гірському населеному пункті; зміни умов постійного проживання громадянина; закінчення навчання на денному відділенні навчального закладу, розташованого у гірському населеному пункті.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що дія посвідчення припиняється виключно за рішенням місцевої державної адміністрації та виконавчого органу місцевої ради.

При цьому, згідно ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

З урахуванням наведеного, припинення дії посвідчення повинно було здійснюватись шляхом прийняття відповідного рішення, у межах наданих повноважень райдержадміністрацією.

Відтак, лист Управління соціального захисту населення Старосамбірської РДА від 07.02.2014 року №189/09 не являється рішенням, яке має бути прийнято суб'єктом владних повноважень при припиненні дії такого посвідчення.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаної позовної вимоги і наявність підстав для її задоволення, виклавши у редакції, яка не змінює її правового змісту, а саме визнати протиправною бездіяльність Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.03.2014 року про припинення дії посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту серії НОМЕР_2, виданого 07.02.2012 року.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Старосамбірську РДА відкликати лист №189/09 від 07.02.2014 р. про призупинення дії посвідчення серії НОМЕР_2, виданого ОСОБА_1 07.02.2012 р., як такого, що містить інформацію, яка не відповідає дійсності з приводу припинення дії зазначеного посвідчення та порушує його права, такі не підлягають до задоволення з огляду на те, що листом Управління соціального захисту населення Старосамбірської РДА від 13.05.2014 року №653/01 відкликано вищевказаний лист, скерований до УПФУ в Старосамбірському районі.

Стосовно позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної ОСОБА_1, що наступила внаслідок бездіяльності Старосамбірської РДА, суд зазначає.

Конституція України закріплює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України).

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» матеріальна шкода, завдана незаконними рішеннями голів місцевих державних адміністрацій, наказами керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевих державних адміністрацій при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.

Як зазначалось вище, позивачу було зменшено розмір пенсійного забезпечення з 07.02.2014 року.

Зменшення розміру пенсійного забезпечення підтверджується також долученою до матеріалів справи довідкою №508 від 22.02.2015 року, з якої вбачається, що в період березень 2014 року - лютий 2015 року позивачу не виплачувались кошти, в розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» (20 % від розміру державної пенсії).

В той же час, листом Управління соціального захисту населення Старосамбірської РДА від 13.05.2014 року №653/01 відкликано лист №189/09 від 07.02.2014 р. про призупинення дії посвідчення.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог щодо відшкодування ОСОБА_1 матеріальної шкоди, а саме відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю відповідача, за період березень-травень 2014 року в розмірі 1390,75 грн.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд враховує ст. 267 КАС України, якою передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, виходячи з змісту вказаної статті, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - це є правом суду, а не його обов'язком.

З урахуванням позовних вимог в частині, що підлягають до задоволення, застосування судового контролю за виконанням судового рішення є недоцільним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме визнати протиправною бездіяльність Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.03.2014 року про припинення дії посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту серії НОМЕР_2, виданого 07.02.2012 року та стягнути з Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області (вул. Л. Галицького, 40, м. Старий Самбір, Львівська область, 82000, код ЄДРПОУ 04056411) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Львівська область, 82042, ідентифікаційний код НОМЕР_1) матеріальну шкоду в розмірі 1390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн. 75 коп., а в решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.03.2014 року про припинення дії посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту серії НОМЕР_2, виданого 07.02.2012 року.

Стягнути з Старосамбірської районної державної адміністрації Львівської області (вул. Л. Галицького, 40, м. Старий Самбір, Львівська область, 82000, код ЄДРПОУ 04056411) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Львівська область, 82042, ідентифікаційний код НОМЕР_1) матеріальну шкоду в розмірі 1390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн. 75 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити із Державного бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Львівська область, 82042, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 36 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2015 року.

Суддя Клименко О.М.