Вирок № 42941063, 20.01.2015, Нововодолазький районний суд Харківської області

Ряд.35

справа № 631/1258/14-к

провадження № 1-кп/631/14/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року с. Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області в складі:

Головуючого судді Покальчука Ю.М.

При секретарі Євсюковій О.В.

За участю прокурора Малюкіна Р.В.

Обвинувачуваного ОСОБА_1

Потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні селища Нова Водолага, Нововодолазького району, Харківської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні за ч.2 ст.289 КК України внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12014220390000409 від 01.07.2014 року стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стара Водолага, Нововодолазького району, Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1)14.04.2006 року, Нововодолазьким районним судом, Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України від відбуття покарання звільненого з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців;

2)17.03.2011 року, Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, 27.02.2014 року, звільненого умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 6 місяців 21 день,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

ВСТАНОВИВ:

28 червня 2014 року, ОСОБА_1 знаходився на території домоволодіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 де будував паркан. Близько 15 години, ОСОБА_1 побачив навпроти зазначеного домоволодіння ОСОБА_5 під деревом транспортний засіб - мотоцикл КМЗ Днепр МТ 1036, чорного кольору, 1981 року випуску, з боковим причепом, реєстраційний номер НОМЕР_1. У ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом - мотоциклом КМЗ Днепр МТ 1036, що належить на праві власності ОСОБА_3, та який фактично останні два роки знаходився у користуванні ОСОБА_2, який керував ним за згодою власника, згідно наданого усного доручення.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, підійшов до вказаного мотоцикла, не маючи на це права та дозволу і спробував завести двигун мотоцикла, але це йому не вдалося, через механічну несправність. В зв'язку з цим, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, відкотив транспортний засіб, не заводячи двигун в кущі, які розташовані на відстані 50 метрів від зазначеного місця, де заховав його, позбавивши власника використовувати мотоцикл за своїм розсудом.

В подальшому, 28.06.2014 близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_1 з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, прийшов до вищезазначених кущів, в яких стояв захований ним транспортний засіб - мотоцикл КМЗ Днепр МТ 1036, чорного кольору, 1981 року випуску, з боковим причепом, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 2120 грн. 00 коп. (згідно висновку експерта №141 від 08.07.2014 року), де на місці усунув несправність електропроводки, відчепив боковий причеп, завів двигун, та перегнав транспортний засіб до місця свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому мотоцикл продав, використавши отримані кошти на власний розсуд.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою провину в інкримінованому йому в вину кримінальному правопорушенні суд вирішуючи процесуальне питання про порядок дослідження матеріалів справи в силу ч.3 ст.349 КПК України вважає за необхідне задовольнити заяву прокурора та підсудного ОСОБА_1 як учасників процесу про можливість застосування скороченого порядку дослідження матеріалів справи допитавши обвинуваченого безпосередньо в судовому засіданні та дослідити матеріали справи, що стосуються особи обвинуваченого, про що в судовому засіданні не заперечували і самі потерпілі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3

Суд також вважає визнати недоцільним дослідження доказів, що до тих обставин які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що всі учасники процесу, правильно розуміють зазначений зміст цих обставин. Судом встановлено відсутність сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, а також судом роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку сторони процесу позбавляються права оскаржувати відповідні обставини в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у вільній формі дав суду свої пояснення, чим повністю підтвердив свої первинні пояснення дані в ході досудового слідства. Так по суті справи ОСОБА_1 пояснив, що дійсно перебуваючи в селі Просяне він скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, він відкотив мотоцикл не заводячи двигун в кущі, які розташовані на відстані 50 метрів, де заховав його, а в подальшому, 28.06.2014 близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_1 прийшов до вищезазначених кущів, в яких стояв захований ним транспортний засіб - мотоцикл КМЗ Днепр МТ 1036, чорного кольору, 1981 року випуску, з боковим причепом, реєстраційний номер НОМЕР_1, де на місці усунув несправність електропроводки, відчепив боковий причеп, завів двигун, та перегнав транспортний засіб до місця свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому мотоцикл продав, використавши отримані кошти на власний розсуд.

Обвинувачений визнавши свою провину розкаюється в скоєному та завірив суд, що в подальшому не допустить зі свого боку подібних правопорушень.

Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вільній формі дали суду пояснення, чим повністю підтвердили свої первинні пояснення дані в ході досудового слідства і підтвердили, а також підтримали в суді пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 Крім того обидва потерпілих в судовому засіданні звернулися до суді з усними заявами про необхідність зменшення терміну покарання на якому наполягає державний обвинувач. На думку потерпілих мінімальний термін покарання є настільки суттєвим, що його також буде в повній мірі достатньо для перевиховання обвинуваченого в умовах позбавлення волі останнього. Потерпілі, в судовому засіданні, підтвердили відсутність з їх сторони будь-яких претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого.

Суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому в вину злочині повністю підтверджена, а дії його правильно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно.

При визначенні міри покарання ОСОБА_1 суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь його винуватості, а також дані, що характеризують обвинуваченого як особу, те що він повністю визнає свою провину та кається в скоєному, співпрацював з слідством та судом при розкритті даного злочину та встановленні істини по справі, одночасно суд не може залишити без особливої уваги і той факт, що обвинувачений своїми діями направленими на примирення дійшов до згоди з потерпілими, досяг з їх боку порозуміння і які в свою чергу просять суд застосувати до обвинуваченого покарання пов'язане з позбавленням його волі реально, але в мінімальних межах санкції статті. Суд враховуючи обставини які пом'якшують відповідальність, щире каяття, а також враховуючи відсутність обставини які обтяжують відповідальність, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в виді позбавлення його волі на певний строк, без конфіскації майна, в мінімальних межах санкції статті, Кримінального Закону згідно зі ст.63 КК України.

Суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства оскільки він вчинив повторний злочин в період умовно дострокового звільнення з місць позбавленні волі за попереднім вироком.

Згідно ст.71 КК України суд вважає за необхідне ОСОБА_1 призначивши покарання по даному вироку частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 17.03.2011 року Ленінського районного суду, м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України за яким йому було призначено покарання 5 років позбавлення волі, а в подальшому ОСОБА_1 був звільнений за ухвалою від 27.02.2014 року Жовтневого районного суду, міста Харків, умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік, 6 місяців, 21 день.

Згідно ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 попереднє його ув'язнення з 21.08.2014 року по 20 січня 2015 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 21.08.2014 року, з моменту взяття його під варту.

Керуючись ст.374 КПК України суд вважає за необхідне приймаючи до уваги той факт, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 встановлений в ході судового слідства термін запобіжного заходу спливає 24 січня 2015 року, то суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили обрати стосовно громадянина ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою в умовах СІЗО міста Харкова.

Відповідно до ст.374 КПК України вирішити питання пов'язані з речовими доказами, а також з судовими витратами.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373, 374, 376, КПК України суд, -

З А С У Д И В

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.289 КК України та застосувавши ст.63 КК України призначити йому покарання п'ять років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Застосувавши ст.71 КК України суд вважає за необхідне ОСОБА_1 призначивши покарання по даному вироку частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 17.03.2011 року Ленінського районного суду, м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України за яким йому було призначено покарання 5 років позбавлення волі, а в подальшому ОСОБА_1 був звільнений за ухвалою від 27.02.2014 року Жовтневого районного суду, міста Харків, умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік, 6 місяців, 21 день, та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання п'ять років та один місяць позбавлення волі, без конфіскації майна.

Згідно ст.72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_1 попереднє його ув'язнення з 21.08.2014 року по 20 січня 2015 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 21.08.2014 року.

Керуючись ст.374 КПК України суд вважає за необхідне приймаючи до уваги той факт, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 встановлений в ході судового слідства термін запобіжного заходу спливає 24 січня 2015 року, то суд вважає за доцільне обрати стосовно громадянина ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою в умовах СІЗО міста Харкова, до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.374 КПК України вирішити питання пов'язані з речовими доказами: транспортний засіб - мотоцикл КМЗ «Днепр» МТ 1036, чорного кольору, 1981 року випуску, з боковим причепом, реєстраційний номер НОМЕР_1, повернути потерпілому ОСОБА_2, після вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ст.374 КПК України вирішити питання пов'язані з судовими витратами і стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області сто дев'яносто п'ять гривень шістдесят копійок, понесені витрати при проведенні судових експертиз.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.392-395 КПК України.

Суддя Покальчук Ю.М.