Рішення № 42940837, 26.02.2015, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"26" лютого 2015 р.

Справа № 642/842/15ц

Провадження № 2/642/591/15

РІшенНЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді - Шрамко Л.Л.

з участю секретаря - Самотой М.Є.,

представника відповідача - Заривчацького О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до КП «Харківводоканал» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В уточненій позовній заяві просять стягнути з відповідача на їх користь у відшкодування матеріальної шкоди 1 080 грн. та у відшкодування моральної шкоди 30 000 грн. а всього 31 080 грн., зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання виконавця послуг в повному обсязі і провести періодичну повірку квартирних приладів обліку споживання води у квартирі АДРЕСА_1, нарахування оплати за послуги з водопостачання та водовідведення за вказаною адресою провадити на підставі показань приладів обліку, визначити строк виконання.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що з лютого 2010 року відповідач, не маючи правових підстав,зняв з абонентського обліку їх квартирні прилади обліку споживання води, та з цього часу нарахування за послуги водопостачання та водовідведення провадить за нормами споживання, не приймаючи до уваги показання квартирних приладів обліку води. Відповідач звертався до суду з вимогами про стягнення заборгованості, нарахованої без урахування показань лічильника, а після скасування судового наказу про стягнення заборгованості став безпідставно вимагати сплати коштів шляхом залякувань по телефону, погроз про відключення водопостачання та каналізації, та фактично відключав каналізацію. В порушення Закону «Про захист персональних даних» відомості про сім'ю були передані колекторським фірмам, оприлюднювались на дошці оголошень. На його письмові звернення на адресу відповідача від 16.08.2012 року, 10.12.2012 року дані лише відписки. Незважаючи на те, що рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 13 листопада 2014 року у задоволенні позову відповідача до них - позивачів - про стягнення заборгованості відмовлено, а ухвалою апеляційного суду Харківської області вказане рішення залишено без змін, відповідач продовжує грубо порушувати права споживачів, вимагає борги, залякує позивачів по телефону та надсилає письмові повідомлення. В порушення вимог Правил надання послуг з централізованого опалення,холодної та гарячої води і водовідведення відповідач не проводить періодичну повірку квартирних приладів обліку,їх обслуговування, ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, незважаючи на його неодноразові звернення.

Позивачі зазначають, що своїми протиправними діями відповідач завдав їм моральної шкоди, психологічну травму, провокує скандали в сім'ї. Протягом 5 років вони вимушені вислуховувати телефонні повідомлення негативного характеру, внаслідок чого були вимушені вимкнути телефон. Такі дії відповідача мають наслідком захворювання позивачів та призводять до значних витрат на лікування. Заподіяну моральну шкоду вони оцінюють в 10 000 грн кожному позивачу, а всього 30 000 грн. Вимоги про відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовують тим, що були вимушені оплатити спеціалісту двічі вартість робіт по підключенню квартири до каналізації, по 540 грн. 35 коп. за кожне підключення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав, пославшись на вищенаведені обставини. Також пояснив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що його дзвінки до споживачів про вимагання боргів не заподіють їм моральної шкоди, тому вважає, що його доводи не спростовані.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, подали заяву з проханням справу розглядати у їх відсутності. Відповідно до ч.3 ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності вказаних осіб.

Представник відповідача Заривчацький О.О. у судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення, в яких зазначив, що 4.10.2014 року набрала чинності Постанова КМ України від 01.10.2014 року №532 про внесення змін до Постанови КМ України від 01.06.2011року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», яким було доповнено «Порядок формування тарифів на послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутришньобудинкових систем», який визначає механізм формування тарифів на вказані послуги для суб'єктів господарювання, які надають послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення. Відповідно до Постанови №532 до складу витрат на збут вказаних послуг включаються витрати, безпосередньо пов'язані зі збутом послуг споживачам, у тому числі і витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування та ремонт квартирних приладів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних приладів обліку холодної води. Крім того, відповідно до п.4 Додатку до рішення Харківської міської ради від 29.10.2014 року №1703/14 «Про надання пільг по оплаті земельного податку на 2015 рік» кошти, вивільнені від надання пільг з оплати земельного податку в 2015 році, спрямовуються на проведення періодичної повірки квартирних приладів обліку холодної води. Після вступу в силу вказаних нормативних актів позивачі до підприємства про повірку засобів обліку води не зверталися, та відмову у вирішенні цього питання від відповідача не отримували, тому право позивачів порушено не було. Також зазначив, що будь-яких доказів заподіяння матеріальної та моральної шкоди суду не надано.Крім того, пояснив, що існує черга на повірку лічильників, тому невідомо, коли підприємство буде мати можливість провести повірку приладу обліку води у квартирі позивачів.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_2, представника відповідача Заривчацького О.О., дослідивши матеріали справи,вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачі є споживачами послуг з центрального водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку №52183.

В їх квартирі встановлений лічильник обліку води, що не заперечується сторонами по справі. Нарахування ж позивачем за період користування відповідачами послугами позивача з лютого 2010 року по теперішній час здійснено без врахування їх показників, а за нормативами водоспоживання з розрахунку кількості осіб, що проживають у квартирі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

В рішенні суду зазначено, що повірку лічильників повинно здійснювати КП «Харківводоканал», оскільки ці обов'язки на підприємство покладені законом.КП «Харківводоканал» провів розрахунок заборгованості виходячи з норм споживання за встановленими тарифами, що протирічить діючому законодавству.З урахуванням того, що відповідач сплачував комунальні послуги згідно лічильників, крім того у 2012 році оплатив кошти у сумі 2000 гр., які відповідно до його заяви просив зарахувати в якості передплати, тому суд прийшов до висновку, що він виконував обов'язки споживача, покладені на нього Законом.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2014 року вказане рішення залишено без змін.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справи, що набрало законної сили, не доказуються при розгляд інших справ, у яких беруть участь та самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідно до п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 з подальшими змінами та доповненнями, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води.

Пунктом 9 вказаних Правил передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Відповідно до наведених вище нормативних актів відповідач як виконавець послуг по водопостачанню і водовідведенню, зобов'язаний був забезпечити проведення чергової повірки засобів обліку, оскільки чинним законодавством не покладено обов'язок на споживача по проведенню чергової повірки квартирних засобів обліку за його рахунок.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що визначення виконавця житлово-комунальних послуг належить до компетенції органів місцевого самоврядування.

Виконавцем послуг з централізованого холодного і гарячого водопостачання згідно рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 є комунальне підприємство «Харківводоканал».

Пунктом 10 Правил надання послуг з холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 визначено, що оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Правилами передбачено, що у разі несправності обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Сам факт не проведення виконавцем послуг повірки засобу обліку не свідчить, що прилади обліку, встановлені в квартирі відповідача не придатні для подальшого використання і їх дані споживання води не можуть бути використанні для нарахування оплати за спожиту відповідачем воду.

Отже, суд приходить до висновку, що порушення міжповірочного періоду лічильників холодної води у позивача сталося з вини відповідача, який не спромігся організувати своєчасну повірку лічильників за свій рахунок. Немає ніяких доказів, які б свідчили про те, що позивач перешкоджав відповідачу своєчасно через кожні три роки здійснювати повірку лічильників. Більше того, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести повірку лічильників у його квартирі, посилаючись на вимоги закону.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивачів щодо зобов'язання відповідача провести повірку квартирних приладів обліку споживання води у квартирі АДРЕСА_1 та нарахування оплати за послуги з водопостачання та водовідведення за вказаною адресою провадити на підставі показань приладів обліку.

Вимоги позивачів в частині встановлення судом строків виконання обов'язків відповідача задоволенню не підлягають, оскільки такого способу захисту цивільного права статтею 16 ЦК України не передбачено. Порядок і строки виконання рішень встановлюються відповідно до вимог Закону «Про виконавче провадження».

Щодо вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач пояснив, що підключення до мережі каналізації він провадив неофіційно, без залучення фахівця КП «Харківводоканал», за що сплатив робітнику, який виконав вказані роботи 1 080 грн. 70 коп. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження понесених ним витрат, отже доводи про заподіяння йому матеріальної шкоди звини відповідача на вказану суму є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі, зокрема, неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст.611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

За правилами ст.4 Закону «Про захист прав споживачів» право споживачів на відшкодування моральної шкоди виникає у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцію у випадках, передбачених законодавством.

У цивільній справі не встановлено обставин, з якими закон пов'язує право позивачів на відшкодування моральної шкоди, доказів заподіяння моральної шкоди суду н надано.

За таких обставин позовні вимоги в частині відшкодування моральної школи задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60, 61,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.22,23,611, 1166, 1167 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 4 Закону «Про захист прав споживачів», ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» п.п.9, 10, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов'язати КП «Харківводоканал» провести повірку квартирних приладів обліку споживання води у квартирі АДРЕСА_1, нарахування оплати за послуги з водопостачання та водовідведення за вказаною адресою провадити на підставі показань приладів обліку.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через Ленінський районний суд м.Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя- Л.Л. Шрамко