Вирок № 42939124, 02.03.2015, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 1-кп/325/22/2015р.

325/140/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Пантилус О.П., при секретарі Орманджи Д.К., за участю прокурора Стефанкової Ю.М., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Приазовське Запорізької області, кримінальне провадження №12014080330000641 за обвинуваченням

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Докучаєвськ Волноваського району Донецької області, громадянина України, із професійною технічною освітою, одруженого, який має двох неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше в силу ст.89 КК України не судимий;

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2014 року, приблизно о 21 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 в порушення вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України про те, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, мотоциклом МТ-10-36 реєстраційний номер НОМЕР_2 з боковим причепом здійснював рух у східному напрямку по проїжджій частині дороги вул. Мартинова в с.Степанівка Перша Приазовського району Запорізької області.

В порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно вимог якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, водій ОСОБА_2 у зв'язку зі зниженням уваги і реакції, порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, на закругленій ділянці дороги ліворуч по вул. Мартинова в с.Степанівка Перша Приазовського району Запорізької області не вжив заходів для зменшення швидкості або безпечного для інших учасників руху об'їзду, проявив злочинну недбалість та допустив наїзд виступаючою частиною бокового причепу мотоциклу МТ-10-36, реєстраційний номер НОМЕР_2, на праву нижню кінцівку перетинаючого проїжджу частину дороги пішохода ОСОБА_1.

В результаті даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження: середнього ступеня тяжкості, які потягли за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я - осколковий перелом правої стегнової кістки на межі середньої і нижньої третини зі зміщенням відламків і формуванням клиновидного відламка по зовнішній поверхні кістки; травматичний набряк м'яких тканин правого стегна, а також, легкі тілесні ушкодження - рану правої вушної раковини, що не піддавалася хірургічному лікуванню, садна обличчя.

Вказані вище дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винуватим у скоєнні даного злочину, пояснивши, що зазначені у обвинувальному акті обставини він не заперечує, так як при вказаних обставинах 06.10.2014р. він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував мотоциклом та не зміг об'їхати пішоходів, які перетинали проїжджу частину дороги і допустив наїзд на ОСОБА_1, щиро кається у вчиненому. Обвинувачений повністю визнає позовні вимоги Приазовської районної ради в сумі 1107,4 гривень за лікування потерпілої, а також позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди - її витрати на лікування в сумі 4536, 14 гривень. Заявлений потерпілою для стягнення розмір моральної шкоди в сумі 100000 гривень, ОСОБА_2 визнає часткового, але в якій сумі визначитися не може.

При цьому обвинуваченим надані суду докази про часткове відшкодування збитків потерпілій за її лікування в Приазовській ЦРЛ та перші дні в Мелітопольській лікарні всього в сумі 4189,68 гривень - це розписка чоловіка потерпілої ОСОБА_3 про отримання ним 2650,00 гривень, 3 товарні і 5 фіскальних чеків аптечних пунктів про придбання медичних препаратів та засобів на загальну суму 1539,68 гривень.

Потерпілою ОСОБА_1 в судовому засіданні визнається обставина про часткове відшкодування обвинуваченим їй шкоди за лікування на вказану суму і зазначено, що заявлена нею в позові сума матеріальної шкоди 4536,14 грн. визначена з урахуванням частково відшкодованої шкоди обвинуваченим.

Із показань потерпілої судом встановлено, що дійсно при вказаних вище обставинах вона отримала тілесні ушкодження, внаслідок наїзду на неї мотоциклу.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 793 від 26.11.2014 року в результаті даної дорожньо-транспортної події вказані вище тілесні ушкодження у ОСОБА_1 утворилися по механізму тупої травми і могли виникнути при різних обставинах від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі предмети, можливо за обставин викладених в обвинувальному акті. При лабораторному дослідженні крові № 87 ОСОБА_1 від 08.10.2014 року о 9год.30хв. встановлена концентрація етанолу 4,15 проміле.

За цим висновком потерпіла знаходилась на лікуванні в Приазовській ЦРЛ з 07.10.2014 року 00 годин 35 хвилин до 14.10.2014р. та в Мелітопольській міській лікарні № 1 з 11 год.20 хв. 14.10.2014 року до 06.11.2014 року.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 47/15 від 23.01.2015 року дії водія мотоцикла МТ-10-36 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації не відповідають вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією даної дорожньо транспортної пригоди, якій мав технічну можливість запобігти водій. Експертом зазначено, що оцінка дій та визначення технічної можливості пішохода не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань в області автотехнічної експертизи, тому дане питання може бути вирішене судом самостійно на підставі розділу 4 Правил дорожнього руху України.

Виходячи із показів потерпілої про те, що вона почула звук рухаючого мотоцикла, але розраховуючи на те, що він знаходиться далеко, почала переходити проїжджу частину дороги, а також дані про обставини події із висновку експерта, а саме про наявність на місці події сліду гальмування коліс мотоциклу МТ-10-36 довжиною 21 метр, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 в даній ситуації суперечать вимогам пп. "а" п. 4.14. Правил дорожнього руху, яким заборонено пішоходам виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Суд, з'ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч.3 ст.349 КПК України та за згодою сторін, визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються.

При призначенні покарання обвинуваченому суд приймає до уваги невелику ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вищевикладені обставини його вчинення та наслідки. Скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння - суд визнає обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, та враховує, що обставинами, які пом'якшують покарання є - щире каяття обвинуваченого, часткове добровільне відшкодування потерпілій збитків, завданих злочином, а також наявність у обвинуваченого двох малолітніх дітей.

Враховуючи вказані вище обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше в силу ст. 89 КК України, не судимий, не працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має тісні соціальні зв'язки - одружений та має двох неповнолітніх дітей, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України - у вигляді обмеження волі. Враховуючи відсутність у ОСОБА_2 прав на керування будь якими траспортними засобами у суду відсутні підстави для застосування додаткового покарання у вигляді позбавленням права керувати траспортними засобами.

Зважаючи на вказані обставини справи, що пом'якшують покарання, і особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і з цих підстав приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши при цьому на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов Приазовської районної ради Запорізької області про стягнення витрат на лікування потерпілої в розмірі 1107,40 гривень, визнані обвинуваченим в повному обсязі, підлягають задоволенню на підставі ст. 1206 ЦК України, так як його визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 4536,14 гривень також підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, як визнаний обвинуваченим в цій частині.

Згідно вимог статей 23, 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діяннями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і яка полягає, в тому числі, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі зазначених вимог закону, враховуючи вимоги розумності і справедливості, а також обставини спричинення шкоди, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про відшкодування їй моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 100000 грн., є обґрунтованими лише в розмірі 15000 гривень, так як вона зазнала фізичного болю та душевних страждань внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня. Зазначені обставини підтверджуються дослідженим судом вказаним вище висновком судової медичної експертизи, показами потерпілої у суді.

В іншій частині вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як цивільним позивачем не надані суду достатні докази на підтвердження обставин, що ОСОБА_1 до цього часу страждає на безсоння, часті головні болі, із-за пост-травматичного отиту зліва внаслідок рани вушної раковини, отриманої під час дорожньо-транспортної події, порушення нормальної роботи серцево - судинної системи, загострення хронічних захворювань, пригнічення імунної системи, а також обставини моральних страждань із-за стресу рідних потерпілої.

Судові витрати в розмірі 589,68 гривень на проведення судової автотехнічної експертизи та 90,03 гривень - на проведення судової медичної експертизи, на підставі ч.2 ст.124 КПК, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як вони підтверджені документально (довідкою про витрати на проведення експертизи №47/15 від 23.01.2015 року, довідкою-рахунком № 98 до висновку № 793 від 07.11.2014р.).

Питання про долю речових доказів слід вирішити, відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, а саме мотоцикл МТ-10-36 реєстраційний номер НОМЕР_2 з боковим причепом, який згідно технічного паспорту серії НОМЕР_3 від 07.05.1980 року належить ОСОБА_4, та згідно показів обвинуваченого знаходиться в його фактичному володінні і переданий ОСОБА_2 на зберігання, залишити в останнього.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироку законної сили, немає.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання два роки обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням терміном в один рік шість місяців.

Згідно пунктів 2,3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Стягнути із ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь місцевого бюджету Приазовського району витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину у розмірі 1107 (одна тисяча сто сім) гривень 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 4536 (чотири тисячі п'ятсот тридцять шість) гривень 14 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судові витрати на залучення експерта в розмірі 90 (дев'яносто) гривень 03 коп. на користь держави (рахунок № 35424201047546 в УДК в Запорізькій області, МФО 813015 ОКПО 02005177).

Стягнути із ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судові витрати на залучення експерта в розмірі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 68 коп. на користь держави (рахунок №31116115700009 УДК у Шевченківському районі м.Запоріжжя 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367 в ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речовий доказ - мотоцикл МТ-10-36 реєстраційний номер НОМЕР_2 з боковим причепом, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, залишити в останнього.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після прийняття рішення апеляційним судом.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, а учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, надісланню не пізніше наступного дня після його ухвалення. Інші учасники судового провадження мають право, звернувшись до суду, отримати копію вироку.

Суддя О.П. Пантилус