Рішення № 42938833, 24.02.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

24.02.2015

Провадження № 2/331/65/15

(№ 331/7228/14-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Мінасова В.В., при секретарі Федорович Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що з 02.07.1987 по 13.06.2012 років він працював в ДП «Придніпровська залізниця» і був звільнений на підставі ст..36 п.5 КЗпП України. При звільненні йому була нарахована та виплачена компенсація загального часу відпочинку за туру у сумі 61897,49 грн. Вважає, що невикористані дні домашнього відпочинку повинні бути оплачені в подвійному розмірі, тому просить стягнути з відповідача компенсації за 389 діб у сумі 61897,49 грн. та 3000 грн. моральної шкоди.

В подальшому позивач уточнював позовні вимоги та остаточно просить стягнути з відповідача компенсацію за 472 діб за період 28 листопада 2007 по 13 червня 2012 років у сумі 71873,07 грн. та 3000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та його представник на задоволенні позову наполягають на підставах, викладених в ньому.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що при звільнення з позивачем проведений розрахунок і виплачені належні йому суми. Години роботи позивача, оплачені в подвійному розмірі, додатковій оплаті, як надурочний час не підлягають. Позивачем також не доведено, що в травні 2008 року він як, механік вагону-транспортеру, перебував у турі. Під час розгляду справи з'ясувалося, що з позивачем не проведений розрахунок за 15 невикористаних днів відпочинку у сумі 2760,75 грн. Вказану суму представники відповідача визнають, в решті позову просять відмовити.

Вивчивши докази по справі, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 з 02.07.1987 по 13.06.2012 років працював в ВСП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» ДП «Придніпровська залізниця» і був звільнений на підставі ст..36 п.5 КЗпП України. З липня по жовтень 1987 року працював слюсарем по ремонту пересувного складу. З жовтня 1987 о жовтень 1995 років - механіком вагону-транспортеру. З жовтня 1995 по серпень 2004 років - начальником вагону-транспортеру. З серпня 2004 по червень 2009 років - механіком вагону-транспортеру. З червня 2009 по 13.06.2012 років начальником вагону-транспортеру (арк..с.6-8).

З графіків праці працівників ВСП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» вбачається, що протягом 2008-2012 років на підприємстві був встановлений п'ятиденний 8 годинний робочий тиждень (арк..с.21-25).

З витягів зі штатних розписів ВСП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» за 2008-2012 роки вбачаються розміри посадових окладів на посадах, які займав ОСОБА_1 в ці часи (арк.с.26-40).

З особових рахунків ОСОБА_1 вбачається суми оплати праці, отримані ним в ВСП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» за 2008-2012 роки (арк..с.43-96).

Згідно з довідкою ВСП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» невикористаний час відпочинку ОСОБА_1 на час звільнення складає 369 діб. (арк..с.97)

В табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 зазначені дні, відпрацьовані в кожному місяці протягом 2008-2012 років. З цього ж табелю, наданого відповідачем, вбачається, що ОСОБА_1 в травні-липні 2008 року перебував у турі (арк..с.118-130).

15.04.2014 року Територіальна державна інспекція з питань праці у Запорізькій області приписом зобов'язала ВСП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» повідомити ОСОБА_1 про суму заробітної плати, що належала до виплати (арк..с.137).

З розрахунку ВСП «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» вбачається, що кількість належних днів відпочинку ОСОБА_1 на час звільнення складає 369 діб (арк.с.176-178). В цьому розрахунку тура в травні-липні 2008 року не врахована.

З наказів про подачу під навантаження транспортеру зі спецвагоном та маршрутів вбачаються періоди супроводження вагонів за період з листопада 2007 року по березень 2012 років ( арк..с.185-221). Наказу та маршруту за травень-липень 2008 року серед них немає.

З пункту 4.1 колективного договору ДП «Придніпровська залізниця» на 2011-2012 роки вбачається, що адміністрація зобов'язується режим праці та відпочинку в структурних підрозділах регламентувати «Правилами внутрішнього трудового розпорядку» та наказом Укрзалізниці від 10.03.1994 р. №40-Ц, яким затверджені «Особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників залізничного транспорту, робота яких безпосередньо пов'язана із забезпеченням безпеки руху поїздів і обслуговуванням пасажирів».

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що протягом 2007-2012 років ОСОБА_1 провів у поїздках, з урахуванням коефіцієнту, 897 днів. Відпочинку йому надано 513 днів (арк..с.247-253).

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п.1.3,1.7, 11.8, 11.12 наказу Укрзалізниці від 10.03.1994 р. №40-Ц, яким затверджені «Особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників залізничного транспорту, робота яких безпосередньо пов'язана із забезпеченням безпеки руху поїздів і обслуговуванням пасажирів»:

1.3 Для працівників, зайнятих на цілодобових безперервних роботах, а також на інших роботах, де за умовами виробництва не може бути збережена встановлена щоденна тривалість робочого часу, керівництво підприємства за узгодженням з комітетом профспілки може запроваджувати підсумований облік робочого часу з періодом обліку - місяць, квартал, тура. При цьому норма робочих годин визначається множенням кількості робочих днів в періоді обліку за календарем цього року на тривалість робочого дня, визначеного для шестиденного робочого тижня з урахуванням скорочення робочого часу в передвихідні і передсвяткові дні.

Графік роботи і відпочинку повинен бути оголошений працівникам не пізніше, як за три дні до початку його дії.

Квартальний облік робочого часу допускається тільки при наявності затвердженого графіка роботи і відпочинку на весь квартал.

1.7 Робочий час працівників, постійна робота яких відбувається в дорозі (поїзних бригад пасажирських поїздів, працівників рефрижераторних поїздів (секцій), хопер-дозаторних і думпкарних маршрутів, вагонів-транспортерів сполучного типу, службових, багажних і збірно-роздаточних вагонів та ін.) при загальній тривалості поїздки в обидва кінці три доби і більше може зараховуватись потурно. Турою вважається час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки після відпочинку у пункті постійної роботи.

11.8 Загальний час належного відпочинку в основному пункті для працівників, постійна робота яких протікає в дорозі, треба визначати шляхом множення включеного в роботу числа відпрацьованих годин за поїздку на коефіцієнт 2,6 та віднімання відпочинку в дорозі і додавання за календарем недільних та святкових днів за поїздку, туру. При цьому щотижневі дні відпочинку за час поїздки надаються в підсумованому вигляді відразу після поїздки.

Відпочинок працівнику повинен бути наданий, як правило, після кожної поїздки повністю. В окремих випадках допускається надання провідникам пасажирських вагонів належного домашнього відпочинку після обслуговування состава протягом 2-5 рейсів загальною тривалістю не більше 15 діб, які розглядаються в цьому випадку як одна поїздка. Перелік поїздів, що обслуговують ся однією бригадою протягом кількох рейсів, встановлюється керівництвом підприємства і профспілковим комітетом разі згоди колективу провідників.

У виняткових випадках, коли відпочинок після цієї поїздки не міг бути наданий повністю, невикористана кількість годин відпочинку за цю поїздку може бути приєднана до належної кількості годин відпочинку за наступні 1-2 поїздки (тури). Належний відпочинок може бути зменшений не більше. ніж на ? від належного по нормі. Надурочний час не враховується.

Якщо протягом 1-2 наступних поїздок (тур) невикористана частина відпочинку за попереду. поїздку (туру) не буде надана повністю, еквівалентна кількість робочих годин зараховується і оплачується як надурочна робота. Години роботи в святкові та ненадані вихідні дні, оплачені в подвійному розмірі, додатковій оплаті як надурочний час не підлягають.

11.12 В період масових пасажирських перевезень (червень-вересень) може встановлюватися особливий режим роботи, при якому відпочинок працівникам поїзних бригад пасажирських поїздів за місцем постійної роботи, квитковим касирам окремих станцій залізниць надається у розмірі не менше 50 процентів часу відпочинку, належного за нормою. Вказаний скорочений відпочинок не може бути менше: у поїзних бригад пасажирських поїздів - 2 доби, квиткових касирів між змінами - 12 годин.

Напрямок руху пасажирських поїздів та причіпних вагонів, їх перелік, а також перелік станцій, міських залізничних агентств по обслуговуванню пасажирів, на яких застосовується особливий режим робочого часу і часу відпочинку працівників, встановлюється начальником залізниці по узгодженню з дорпрофсожем.

Право на застосування особливого режиму надається адміністрації депо, вагонної дільниці, ДОП, резерву, станції і міського залізничного агентства в разі згоди колективів поїзних бригад і квиткових касирів.

Невикористаний час відпочинку, належний за нормою, повинен бути компенсований шляхом надання відгулу по закінченню масових пасажирських перевезень, але не пізніше 1 травня наступного року або приєднаний до щорічної відпустки в ті ж строки з оплатою цього часу з розрахунку встановленого місячного окладу чи без оплати, якщо розрахунок провідникам пасажирських вагонів здійснюється по закінченим рейсам. Бійцям студентських загонів, що працюють провідниками, при заключенні трудового договору на визначений строк, а також постійним штатним працівникам не повністю використаний відпочинок при звільненні належить оплаті також з розрахунку встановленого місячного окладу.

Суд не приймає заперечення відповідача проти позиву, засновані на тому, що розрахунок з позивачем проведено на підставі п.11.12 цього наказу, оскільки цей пункт регулює встановлення режиму роботи в період масових пасажирських перевезень працівникам поїзних бригад пасажирських поїздів. Оскільки ОСОБА_1 входив до складу поїзної бригади вагону-транспортеру, а не пасажирського поїзду, цей пункт наказу до спірних відносин застосовуватися не може.

Також суд не приймає заперечення відповідача в частині того, що в травні-липні 2008 року ОСОБА_1 не був у турі, так як ним не надано маршрут за цей час, оскільки це спростовується наданим відповідачем табелем обліку робочого часу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 24 травня по 07 липня 2008 року перебував у турі (арк..с.119). Відсутність маршруту на підприємстві в теперішній час не може бути поставлена працівнику в вину, оскільки вказані дні, як тура враховані, в табелі робочого часу, і, відповідно, працівник при цьому за них відзвітувався.

Обґрунтовуючи наявність моральної шкоди та її розмір позивач зазначив, що внаслідок протиправної невиплати заробітної плати відповідачем та ненадання своєчасно відповідних довідок порушили його права, спричиняє душевні страждання, він змушений звертатися до наглядових органів, адвоката та суду за захистом свого права.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тобто, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв"язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв"язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз"яснень, що містяться у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами, внесеними постановою ПВС України від 25.05.2001 року), згідно зі ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров"я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов"язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Позивач звільнився за власним бажанням та перевівся на інше підприємство в структурі відповідача, ту суму заробітної плати, яку відповідач не оспорював була виплачена позивачу відразу при звільненні.

Тому суд вважає, що позивачем не доведено, що він втратив нормальні життєві зв'язки та у нього виникла необхідність прикладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Через що суд вважає, що в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 212-215 ЦПК України, ст. 116, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати за невикористаний час домашнього відпочинку у сумі 71873,07 грн. без урахування податків і обов'язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 718,73 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Мінасов