Ухвала суду № 42937413, 23.02.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19145/14-к

н/п 1-в/640/54/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2015 р. Київський районний суд у складі головуючого судді Якуша Н.В., при секретарі Пічугіної А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за поданням начальника Балаклійського виправного центру УДПтСУ в Харківський області (№106) про зарахування в строк відбування покарання часу попереднього ув'язнення під вартою та слідування під вартою до виправного центру засудженому ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Начальник Балаклійського виправного центру УДПтСУ в Харківський області (№106) звернувся до суду з поданням про зарахування ОСОБА_2 в строк відбування покарання часу його попереднього ув'язнення під вартою та слідування під вартою до виправного центру з тих підстав, що засуджений ОСОБА_1 прибув до виправного центру 06 лютого 2015 року з СІЗО УДДУ з ПВП України в Харківській області. Крім того, вказував, що необхідно вирішити питання щодо визначення початку строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1, оскільки у вироку суду від 18.12.2014 року це питання вирішено не було.

Сторони кримінального провадження в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Суд, дослідивши клопотання та матеріали, які були до нього залучені, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2014 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі.

Відповідно до п.2 ч. 4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається початок строку відбування покарання.

Проте, як вбачається з резолютивної частині вироку суд двічі визначив, що початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 за вказаним вироком Київського районного суду м. Харкова обчислювати з дня його фактичного затримання, а саме з 24 вересня 2014 року, при цьому щодо засудженого ОСОБА_1 початок відбування покарання визначено не було, що на думку суду потребує виправлення.

Згідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Оскільки, судом було помилково двічі зазначено початок строку відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_3, то суд вважає за необхідне виправити описку у шостому абзаці резолютивної частини вироку Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2014 року у справі №640/19145/14-к у прізвищі, імені та по-батькові засудженого, а саме вважати вірним - прізвище, ім'я та по-батькові засудженого «Терлецькому Сергію Ігоровичу».

Крім того, з подання Балаклійського виправного центру УДПтСУ в Харківський області (№106) та з довідки від 10.02.2015 року судом вбачається, що засуджений ОСОБА_1 прибув до виправного центру 06.02.2015 року.

Згідно до ст. 58 КВК України, строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, строк відбування покарання ОСОБА_1 слід відраховувати відповідно до вимог ст. 58 КВК та ст. 72 КК України з урахуванням того, що засуджений був затриманий 24 вересня 2014 року та після винесення судом вироку прибув до виправного центру 06.02.2015 року.

Суд не погоджується з посиланням адміністрації виправного центру, що відправною датою для зарахування засудженому у строк покарання часу попереднього ув'язнення під вартою є дата вступу відповідного рішення суду в законну силу, а не дата винесення рішення і не дата затримання такої, оскільки це суперечить положенням ч.2 ст. 58 КВК України, в яких визначено, що у строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

Виходячи із закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.62 Конституції України основоположного принципу, будь-який сумнів (в тому числі сумніви щодо застосуванні кримінального законодавства при виконанні вироків) трактується на користь підсудного.

Оскільки вимогами КПК України та КВК України не визначено дати, з якої необхідно проводити зарахування в строк покарання у виді обмеження волі час перебування особи під вартою (з дня взяття його під варту чи з часу набрання рішенням чинності), тому всі сумніви щодо застосування кримінального законодавства мають тлумачитись на користь засудженого, при цьому проведення перерахунку строку покарання із позбавлення волі на обмеження волі з часу набрання рішенням чинності обтяжує та погіршує становище засудженого.

За таких обставин суд вважає, що подання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 372, 374, 379, 537, 539 КПК України, 58 КВК України та 72 КК України,

У Х В А Л И В:

Внести до вироку Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2014 року по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_3 за ст. 15 ч.2, ст. 190 ч.2 КК України виправлення допущеної описки, а саме: у шостому абзаці резолютивної частини тексту вироку вважати вірним наступне речення: «Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за вказаним вироком Київського районного суду м. Харкова обчислювати з дня його фактичного затримання, а саме з 24 вересня 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_1, засудженому за вироком Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2014 року за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 190 КК України в строк відбування покарання час з дня затримання засудженого, тобто з 24.09.2014 року по день прибуття його у Балаклійський виправний центр (№106), тобто по 06.02.2015 року, а саме 4 (чотири) місяці 12 (дванадцять) днів, що за правилами ст. 72 КК України, день за два, становить 8 (вісім) місяців 24 (двадцять чотири) днів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н.В. Якуша