Ухвала суду № 42936702, 26.02.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/92/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

26.02.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Белінської І.М., Кривохижі В.І.

при секретареві: Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна в натурі,-

встановила:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл ? частини житлового будинку і надвірних будівель, які належали ОСОБА_4, а після її смерті перейшли у спадок позивачеві та відповідачеві в рівних частках згідно правовстановлюючих документів по ? частини кожному, а також визначити порядок користування земельною ділянкою між сторонами у відповідності з ідеальними частками у праві власності на будівлю. Позовні вимоги мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_4 вона разом з ОСОБА_3 отримали у спадок по ? частині кожному житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1. Проте, частки в натурі не виділені. Зазначала про те, що відповідач без її згоди зайняла більшу частину будинку і земельної ділянки, незаконно здійснила врізку в газову систему та намагається переобладнати газове постачання таким чином, щоб позбавити позивача можливості користування газом, а також без її згоди вселила в будинок свого сина ОСОБА_5, який також чинить перешкоди в користуванні спадковим майном. В судовому засідання ОСОБА_2 заявила клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, після проведення якої позовні вимоги уточнила та просила суд врахувати висновок судової експертизи, та здійснити поділ спадкового майна відповідно до другого варіанту висновку експерта.

Рішенням Кіровського районного суду від 10 листопада 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із відсутності дозволу виконавчого комітету Кіровоградської міської ради для здійснення переобладнання, ремонтно-будівельних робіт та прибудови до житлового будинку. А позовні вимоги про визначення порядку користування між сторонами спірною земельною ділянкою є похідними від вимог про поділ будинку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ? частина будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, що розташований по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по ? його частини кожній (а.с.5-9).

Відповідно до висновку судової комплексної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13 червня 2014 року №169-171 можливі два варіанти поділу будинку в натурі та два варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою. Поділ спірного будинку в натурі між співвласниками можливий за умови проведення переобладнання та ремонтно-будівельних робіт (а.с.102-113, 124-125).

Згідно із ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Із змісту вказаних норм випливає, що поділ (виділ) частки є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.

У пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» роз'яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК).

Відповідно до вимог ст.152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу компетентного органу.

Після проведення заявленої позивачем експертизи та відповідного висновку експерта, позивач просив розділити ? частину будинку на дві квартири по II-му варіанту. При цьому для влаштування двох ізольованих квартир необхідно: 1-му співвласнику демонтувати дверний блок та закласти прорізи між приміщеннями: «3-2» та «3-1» та «3-3»; виконати дверний проріз між приміщеннями: «1-3» та «3-2»; «1-6»; виконати віконний проріз із приміщення «3-2»; 2-мі співвласнику закласти віконний проріз між приміщеннями (3-1 і 3-2). Також у висновку судового експерта зазначено, що визначення відокремлення внутрішніх електросистем (освітлення, газопостачання, опалення) та вартості виконання цих робіт необхідно звертатись у відповідні установи, що мають державні ліцензії для проектування та проведення даного виду робіт (а.с.111).

Відмовляючи в позові суд першої інстанції обґрунтовано виходив із ненадання виконавчим комітетом дозволу на переобладнання сторонами житлового будинку.

Із матеріалів справи вбачається, що виконавчий комітет Кіровоградської міської ради на ухвалу суду першої інстанції від 08.10.2014 року про витребування доказів (а.с.145-146) надав висновок від 27.10.2014 року за №7404/22-0524 (а.с.152-153) про те, що в запропонованих експертизою варіантах розподілу частини житлового будинку по вулиці Тихій, 31, склад і площа приміщень не відповідають державним будівельним нормам і порушують передбачені чинним законодавством рівень комфорту та параметри приміщень будинку, тому дозвіл на перепланування і переобладнання частини зазначеного житлового будинку надати неможливо.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача пояснив, що на даний час між сторонами встановлено такий порядок користування жилим будинком, який відповідає І-му варіанту поділу, запропонованого висновком експерта, про що сторона позивача не заперечувала, та який не передбачає переобладнання чи перепланування квартири. Також пояснив, що сторона відповідача згодна при першому варіанті поділу зайняти квартиру №1 (а.с.109-110), яку займає на даний час займає позивач, а квартиру №2 пропонує зайняти позивачеві. Проте, у судовому засіданні апеляційного суду позивач категорично відмовилася від І варіанту поділу та від такої пропозиції.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги і не врахував висновку Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради (далі по тексту Управління) від 10.11.2014 року №3128 про можливість переобладнання спірної частини будинку за умови надання необхідних документів (а.с.178).

Згідно із ч.1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є виконавчі комітеті, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Отже, відповідь Управління не є рішенням виконавчого комітету органу місцевого самоврядування. До того ж категоричного висновку про надання сторонам дозволу на перепланування в спірному житловому будинку без згоди співвласника в листі Управління не міститься (а.с.135).

Крім того, у листі Кіровоградської міської ради від 26.02.2015 року №ОП-999 «Про розгляд заяви», який надано у судове засідання апеляційного суду, підтверджено попередній висновок, наданий суду першої інстанції, про те, що, враховуючи невідповідність пропозицій переобладнання і перепланування частини житлового будинку, зазначених у висновку експерта від 13 червня 2014 року №169-171, вимогам ДНБ 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Оснівні положення», а також відсутність згоди співвласника, дозвіл на перепланування і переобладнання частини житлового будинку по вул. Тихій, 31 в місті Кіровограді надати неможливо (а.с.214). Згідно з ч.4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлі та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Висновком експерта запропоновано варіант порядку користування земельною ділянкою по часткам, що є у спільній частковій власності співвласників, відповідно до запропонованих варіантів розподілу ? частини спірного будинку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вирішення спору про порядок користування земельною ділянкою залежить від вирішення спору про поділ будинку. Оскільки ? частина спірного будинку в натурі не розподілена у зв'язку з відсутністю згоди виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на такі варіанти розподілу, спір про поділ земельної ділянки на даний час вирішити неможливо.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та встановленим обставинам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий:

Судді: