Справа № 349/1580/14-ц
Провадження № 2/349/16/15
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25 лютого 2015 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Лошак О.О.
з участю секретаря Сірко І.В.
представника позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в м. Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», Івано-Франківського регіонального управління ПАТ КБ «Надра», відділення № 0804 про стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», Івано-Франківського регіонального управління ПАТ КБ «Надра» відділення № 0804 про стягнення заборгованості за договором №1979419 строкового банківського вкладу (депозиту) від 17 липня 2014 р. в розмірі 16 500 дол. США, відсотків на суму вкладу в розмірі 519,86 дол. США та відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.
У позовній заяві зазначено, що 17 липня 2014 року між позивачем по справі та публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра» в особі начальника відділення № 0804 Малафій Л.В. було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) строком на 3 місяці. Сума вкладу - 16 500 доларів США, процентна ставка - 12,.5 % річних. Даний договір вона не продовжувала. Незважаючи на взяті на себе зобов'язання, після закінчення строку дії договору, 17 жовтня 2014 року, відповідач не повернув їй грошові кошти та відсотки по вкладу.
Згідно ч. 1 ст. 1058, ч. ч.1, 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника), або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі та на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Виходячи із вимог вищезазначених вимог закону та умов договору банківського вкладу просила зобов'язати відповідача повернути належні їй грошові кошти за договором строкового банківського вкладу в розмірі 16 500 доларів США та проценти на банківський вклад у сумі 519,86 доларів США. Крім цього просить стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень.
21.01.2015 року позивачка уточнила та збільшила позовні вимоги. Просила стягнути із відповідача належні їй грошові кошти в сумі 8219 доларів США, оскільки відповідачем частково повернуто їй суму вкладу. Крім того, просила стягнути із відповідача 3% річних відповідно до ст.625 ЦК Українивід простроченої суми, що становить 1779, 82 грн. та 21 334, 61 грн. пені відповідно до вимог ст.32 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», якою передбачено у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених строків виконання доручення клієнта на переказ, банк зобов'язаний сплатити платнику пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, 20 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
25.02.2015 року позивачка повторно уточнила та збільшила позовні вимоги відповідно до яких просила стягнути з відповідача 6019 доларів США - суму основного боргу, 3% річних в сумі 3644, 19 грн., пеню в сумі 44 149, 83 грн., 20 000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі в сумі 2682, 02 грн.
У судовому засіданні представник позивачки уточнені та збільшені станом на 25.02.2015 року позовні вимоги підтримав повністю із підстав, наведених у позовній заяві, уточненій позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути із відповідачаПАТ «Комерційний банк»Надра» на користь його довірительки ОСОБА_2 6019 доларів США - суму основного боргу, 3% річних в сумі 3644, 19 грн., пеню в сумі 44 149, 83 грн., 20 000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі в сумі 2682, 02 грн.
Відповідач позову не визнав, надав письмові заперечення проти позову. У запереченні зазначено, що згідно договору вкладу сторони домовились, що днем повернення вкладу є день його перерахунку на поточний рахунок вкладника. Таким чином 17 жовтня 2014 року ПАТ КБ «Надра» здійснив повернення вкладу, шляхом перерахування коштів з вкладного рахунку відкритого в ПАТ КБ «Надра» на поточний (картковий) рахунок позивача. Надав копії звіту/виписки по депозиту, копію звіту/виписки за операціями по поточному рахунку. Згідно п.4.2. Договору вкладу, сторони домовились, що проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунку вкладника. Оскільки банківський вклад було повернуто позивачеві 17 жовтня 2014 року, відповідно проценти були нараховані до 16 жовтня 2014 року, тобто до дня, який передує поверненню вкладу. З 17 жовтня 2014 року кошти в розмірі 16 500 доларів США на вкладному рахунку позивача не перебували. Таким чином відсутні підстави для нарахування та сплати процентів після повернення суми вкладу на поточний рахунок позивача, тобто з 17 жовтня 2014 року. Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, відповідач зазначив, що законодавством не передбачено право споживача на повернення моральної шкоди за невиконання зобов'язань за договором банківського вкладу. Крім того, вважає незаконним вимоги щодо нарахування позивачкою 3% річних та пені. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.
У судове засідання представник відповідача не прибув, направив на адресу суду клопотання про слухання справи у його відсутності ( а.с.12-14)
Ваислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши та перевіривши усі докази в їх сукупності, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
17 липня 2014 року між позивачем ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» було укладено договір № 1979419 строкового банківського вкладу (депозиту). На виконання умов договору позивач по справі внесла на депозитний рахунок кошти у розмірі 16 500 доларів США.
У вказаний у договорі строк відповідач кошти не повернув і з дня закінчення строку дії договору відповідачем не нараховувались та не сплачувались проценти за користування депозитними коштами.
Згідно із п. 2.2 договору строкового банківського вкладу, строк розміщення вкладу - 3 місяці від дати фактичного надходження вкладу на вкладний рахунок.
Згідно із п. п. 3.4.4. та 3.4.5. договору строкового банківського вкладу, банк зобов'язаний повернути вкладнику суму вкладу в кінці строку розміщення вкладу або достроково в порядку, передбаченому цим договором, шляхом перерахування кошті в на рахунок та сплатити проценти шляхом перерахування коштів на рахунок в останній день строку розміщення вкладу, а при пролонгації строку розміщення вкладу - в останній день закінчення кожного періоду розміщення вкладу.
Згідно квитанції № 5178 виданої ПАТ КБ «Надра» 17 липня 2014 року ОСОБА_2 перераховано з поточного на депозитний рахунок 16 500 доларів США (а.с.4-7).
Відповідач 01.12.2014 року виплатив позивачці 920 доларів США, 03.12.2014 року- 920 доларів США,04.12.2014 року - 920 доларів США, 05.12.2014 року - 920 доларів США, 08.12.2014 року - 920 доларів США, 09.12.2014 року - 920 доларів США, 23.12.2014 року - 200 доларів США, 25.12.2014 року - 200 доларів США, 29.12.2014 року -300 доларів США, 30.12.2014 року - 300 доларів США,31.12.2014 року - 443 долари США, 06.01.2015 року - 400 доларів США, 17.01.2015 року - 900 доларів США, 19.01.2015 року - 900 доларів США, що підтверджується квитанціями про видачу готівки, долученими позивачкою до матеріалів справи. Крім того, зі слів довірителя позивачки, ОСОБА_2 кошти поверталися 20.01.2015 року в сумі 900 доларів США, 21.01.2015 року - сумі 900 доларів США, 22.01.2015 року в сумі 400 доларів США.
Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною 3 ст. 1058 ЦК України передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку.
Згідно ст.2 Закон України"Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-III вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначеного такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Згідно ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Частиною 5 ст. 1061 ЦК України передбачено, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Судом встановлено, що 02.10.2014 року та 05.11.2014 року позивачка зверталася із заявами про повернення строкового банківського вкладу, однак кошти їй не були повернуті.
17 жовтня 2014 року банк перерахував кошти на поточний рахунок ОСОБА_2, проте користуватися ними вона не могла, у зв'язку з чим і звернулася із позовом до суду про повернення банківського вкладу та відсотків за користування вкладом.
Неповернення ОСОБА_2 коштів банківського вкладу 17 жовтня 2014 року підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах цивільної справи.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.2.4 договору банківського вкладу процентна ставка по вкладу встановлена у розмірі - 12,5% річних .
Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав та 17 жовтня 2014 року не повернув ОСОБА_2 вклад, посилаючись на фінансові труднощі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з банку процентів за користування коштами є обґрунтованими.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.
З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства) та 3 проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Статтю 625 ЦК України розміщена в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
Таким чином із відповідача слід стягнути 3% річних від простроченої суми основного боргу в сумі 3 644, 19 грн.
(З 17.10.2014 по 01.12.2014 року - 45 днів, 3%:365 днів х45 днів =0,38%, 16948,94 дол.США х0,38= 64,4 дол.США; 3%:365 днів=0,0082% в день. З 01.12.2014 року по 03.12.2014 року =16948 дол.США - 486 дол.США =16462х0,0082%х2 дні =2,779 дол.США; 03.12.2014 року - 16462-920=15542х0,0082=1,274 дол.США; 04.12.2014 року -15542-920=14662х0,0082%=1,202 дол.США; з 05.12.2014 по 08.12.2014 року - 14662-920=13702х0,0082%х3 дні=3,37 дол.США; 08.12 -13702-920=12782х0,0082%=1,048 дол.США; з 09.12.2014 по 23.12.2014 - 12782-920= 11862х0,0082%х14 днів=13,617 дол. США; з 23.12.2014 року по 25.12.2014 року - 11862-200=11662х0,0082х2 дні=1,912 дол. США; з 25.12.2014 по 29.12.2014 - 11662-200=11462х0,00825х4 дні=3,759 дол. США;29.12.2014-11462-300=11162х0,0082%=0,915 дол. США; 30.12.2014 - 11162-300=10862х0,0082%=0,89 дол. США; з 31.12.2014 року по 06.01.2015 року - 10862-443=10419х0,0082%х6 днів=5,126 дол. США; з 06.01.2015 року по 17.01.2015 року - 10419-400=10019х0,0082%х11 днів=9,037 дол. США;з 17.01.2015 року по 19.01.2015 року - 10019-900=9119х0,0082%х2 дні =1,49 дол. США; 19.01.2015 року - 9119 -900=8219х0,0082%=0,673 дол. США; 20.01.2015 року - 8219-900=7319х0,0082=0,6 дол. США:21.01.2015 року- 7319-900=6419х0,0082%=0,526 дол. США; з 22.01.2015 року по 25.02.2015 року - 6419 - 400=6019х0,0082%х34дні=16,66 дол. США;128,81х28,2912=3644.19 грн.)
Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлюєв відповідальність суб'єктів переказу. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (пункт 1.24 статті 1 Закону).
Статтею 32 Закону встановлена відповідальність банку при здійсненні переказу коштів.
З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону. Таким чином вимоги щодо стягнення пені в сумі 44 149, 83 грн. підлягають до задоволення.
(З 17.10.2014 по 01.12.2014 року - 45 днів, 16948,94х0,1%х45 днів=762, 7 дол. США;З 01.12.2014 року по 03.12.2014 року =16948 дол.США - 486 дол.США =16462х0,0,1%х2 дні =32,924 дол.США; 03.12.2014 року - 16462-920=15542х0,1=15,542 дол.США; 04.12.2014 року -15542-920=14662х0,1%=14,622 дол.США; з 05.12.2014 по 08.12.2014 року - 14662-920=13702х0,1%х3 дні=41,106 дол.США; 08.12 -13702-920=12782х0,1%=12,782 дол.США; з 09.12.2014 по 23.12.2014 - 12782-920= 11862х0,1%х14 днів=166,068 дол. США; з 23.12.2014 року по 25.12.2014 року - 11862-200=11662х0,1%х2 дні=23,324 дол. США; з 25.12.2014 по 29.12.2014 - 11662-200=11462х0,1%х4 дні=45,848 дол. США;29.12.2014-11462-300=11162х0,1%=11,162 дол. США; 30.12.2014 -11162-300=10862х0,1%=10,862 дол. США; з 31.12.2014 року по 06.01.2015 року - 10862-443=10419х0,1%х6 днів=62,514 дол. США; з 06.01.2015 року по 17.01.2015 року - 10419-400=10019х0,1%х11 днів=110,209 дол. США; з 17.01.2015 року по 19.01.2015 року - 10019-900=9119х0,1%х2 дні =18,23 дол. США; 19.01.2015 року - 9119 - 900=8219х0,1%=8,218 дол. США; 20.01.2015 року - 8219-900=7319х0,1% = 7,319 дол. США; 21.01.2015 року- 7319-900=6419х0,1%=6,419 дол. США; 22.01.2015 року - 6419 дол. США - 400 дол. США=6019х0,1=6,019 дол. США; з 23.01.2015 року по 25.02.2015 року - 6019 дол. США х34 дні=204,68 дол. США; 1560,55 дол. СШАх28.2912 грн. = 44 149,83 грн.).
Відповідно до частин 1,2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема:
- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;
- у випадках, передбачених статтями 7, 440 1 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права");
- при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст.4 Закон ВР УРСР, від 12.05.1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Оскільки законодавством про договір банківського вкладу відшкодування моральної шкоди не передбачено, а п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживачів на відшкодування моральної шкоди лише у випадку завдання школи внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону, то право на відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням договору банківського вкладу настає лише у разі, коли її відшкодування передбачене самим договором.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 000 гривень моральної шкоди не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 ЦПК України -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, буд.№15, Шевченківський район м.Києва) ідентифікаційний код 20025456 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1 - 6019 (шість тисяч дев'ятнадцять) доларів США неповерненого за договором № 1979419 строкового банківського вкладу (депозиту) від 17 липня 2014 р., 3% річних в сумі 3644, 19 грн., пеню в сумі 44 149, 83 грн. та 2682, 02 грн. судового збору. Всього на загальну суму 6019 (шість тисяч дев'ятнадцять) доларів США , 50 476, 04 грн. (п'ятдесять тисяч чотириста сімдесять шість грн. 04 коп.)
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: О.О.Лошак
Судове рішення № 42936186, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 25.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 349/1580/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: