Ухвала суду № 42935926, 02.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2353/15 Справа № 199/10162/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В. В. Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Пономарь З.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Яловій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2014 року про відмову у забезпеченні позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -

В С Т А Н О В И Л А:

02 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, за яким просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 21 вересня 2013 року, посилаючись на те, що 21.09.2013 року між нею та відповідачем укладений договір купівлі-продажу вказаної її квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за суму 329 391 грн., однак повністю обумовлену суму продажу позивач не отримала. Вважає, що приватний нотаріус ввела її в оману, що стало причиною її помилки, про що вона згодом зрозуміла.

16 грудня 2014 року позивач в особі свого представника звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, за якою просила суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану на відповідача, посилаючись на те, що відповідач може позбутися квартири та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали суду та задоволення її заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам справи, а ухвала суду прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Прийшовши до висновку про відмову заявникові у задоволенні заяви про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції виходив з того, що в даному разі судом розглядається позов немайнового характеру, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.

У статті 152 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, зокрема, п.п.1,2 частини першої зазначеної статті, - накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною вчиняти певні дії, у зв'язку з чим суд повинен пересвідчитись чи належить відповідачу майно та кошти, яким забезпечується позов та у разі відсутності надання вказаних доказів та відсутності клопотання про витребування цих доказів, у суду є підстави для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, що не позбавляє позивача звернутися знову з такою заявою на будь-якій стадії цивільного процесу з наданням вищевказаних доказів суду.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен також відповідно до вимог ч. 4 ст. 153 ЦПК України з метою запобігання зловживання забезпеченням позову обговорити можливість внесення застави, достатньої для такого запобігання.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що в цій справі судом першої інстанції ухвалено рішення від 15 січня 2015 року, яким відмовлено у позовних вимогах ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним (а.с.37-40), вказане рішення суду не оскаржено, хоча представники сторін були присутні при оголошенні рішення суду і в той же день 15 січня 2015 року подана представником позивача апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали про відмову у забезпеченні позову, оскільки позов забезпечується до ухвалення рішення у справі, а за рішенням суду відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2015 року відстрочено апелянту ОСОБА_2 сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення в розмірі 121,80 грн., визначеному згідно ухвали цього ж суду від 21 січня 2015 року.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає сплаті несплачений судовий збір у розмірі 121,80 гривень відповідно до вимог ч.2 ст.82 ЦПК України.

Вимоги представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 заявлені в судовому засіданні суду апеляційної інстанції про стягнення на користь відповідача з позивача судові витрати на правову допомогу в сумі 1948,80 грн., судова колегія не задовольняє, оскільки відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України ч.5, - якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, то суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Однак, апеляційним судом судове рішення залишено без змін, а тому підстав для стягнення судових витрат в порядку розподілу судових витрат між сторонами, - не має.

Керуючись ст.ст.304,307, п.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2014 року про відмову у забезпеченні позову - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір несплачений за подачу апеляційної скарги у сумі 121.80 гривень (сто двадцять одна гривня 80 копійок) на рахунок: отримувач - управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, р/р 31218206780004 (КБКД 22030001), код ЄДРПОУ - 37989274, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код банку отримувача - МФО 805012, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 02891291, пункт 1.14.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді М.Ю. Петешенкова

З.М. Пономарь