Ухвала суду № 42935895, 24.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/446/15 Справа № 178/1431/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Берелет В. В. Доповідач - Джерелейко О.Є.

Категорія ч. ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого-судді - Джерелейко О.Є.,

суддів: Сербіна В.В., Руських К.Г.

за участю секретаря судового засідання Письменної К.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014040460000570 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 травня місяця 17 дня, який народився у м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 26.10.2012 року Синельниківським районним судом Дніпропетровської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ст. ст. 70, 75 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 (три) роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

Учасники кримінального провадження:

прокурор Ярова О.А., обвинувачений ОСОБА_2,

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року скасувати. В доповненнях до апеляційної скарги посилається на те, що судом не було зараховано перебування його під вартою з 18.11.2013 року по 22.01.2014 року.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги щодо необхідності зарахування перебування його під вартою з 18.11.2013 року по 22.01.2014 року, в решті вирок не оскаржував.

Прокурор заперечувала проти задоволення вимог за апеляційною скаргою, оскільки це питання може бути вирішене в порядку виконання вироку судом першої інстанції.

Вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. У відповідності до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання призначене за попереднім вироком і остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці; крім того, судом вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів.

Крім того, зазначений вирок постановлено щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року в апеляційному порядку не оскаржували.

За вказаним вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше засудженим, 20 серпня 2014 року приблизно 03 години, вступивши в злочинний зговір, направлений на крадіжку чужого майна, з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою домовленістю, на автомобілі "ВАЗ-217230" д/з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, приїхали до огородженої території базової мобільної станції оператора мобільного зв'язку "Life" та "Інтертелеком", розташованої за межами с. Октябрське Криничанського району Дніпропетровської області, на відстані близько 200 метрів в східну сторону від вказаного населеного пункту, та, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, розподіливши між собою ролі, впевнившись, що їх злочинні дії залишаються непоміченими для оточуючих, шляхом перекушування сітки за допомогою ножиць по металу, проникли на огороджувану територію, діючи за попередньою домовленістю, за допомогою великих ножиць по металу, умисно демонтували та викрали кабель лінії передачі зв'язку мобільної вишки, тим самим заподіявши матеріальної шкоди ТОВ "Астеліт" на загальну суму 7356,89 гривень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, з'ясувавши думку прокурора, який вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду відносно фактичних обставин справи, провини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, призначення покарання не заперечуються.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 щодо не зарахування строку тримання під вартою до строку відбування покарання є такими, що не заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 18 листопада 2013 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на виконання попереднього вироку Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 26.10.2012 року щодо ОСОБА_2, за яким частково невідбуте покарання приєднано до призначеного покарання за вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року. 22 січня 2014 року на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року скасовано, а також скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2 у період з 18 листопада 2013 року по 22 січня 2014 року перебував під вартою.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами, якщо суд повністю приєднує покарання, призначене особі за першим вироком, який постановлено із застосуванням ст.75 КК України, до покарання, призначеного останнім за часом вироком, то до остаточного строку покарання за сукупністю вироків зараховується час перебування особи під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання.

Колегія суддів вважає, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, мають вирішуватись судом, який ухвалив вирок у відповідності до вимог п.14 ч.1 ст.537 та п.4 ч.2 ст.539 КПК України, у тому числі за клопотанням засудженого.

Разом з тим, враховуючи, що з цих підстав подано апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки відповідно до ст.71 КК України до покарання, призначеного за вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2, судом першої інстанції частково, а не повністю, приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 26.10.2012 року щодо ОСОБА_2, тому підстави для зарахування терміну перебування під вартою ОСОБА_2 у період з 18 листопада 2013 року по 22 січня 2014 року відсутні.

З урахуванням наведеного підстави для скасування чи зміни вироку колегією суддів не встановлені, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах справи не встановлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року залишити без задоволення.

Вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення, а засудженим у той же строк з дня отримання копії ухвали апеляційного суду.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області:

___ ____ _____

О.Є.Джерелейко В.В.Сербін К.Г.Руських