Рішення № 42933893, 27.02.2015, Оболонський районний суд міста Києва

27.02.2015 Справа № 756/12068/14-ц

Номер провадження 2/756/399/15

Номер справи 756/12068/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року Оболонський районний суд м.Києва

в складі: головуючого - судді - Яценко Н.О.

при секретарі - Головатюк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ізі Кредит» про зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним наказу, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та за час затримки компенсації за невикористану відпустку , стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач в вересні 2014 року звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову вказує, що відповідно до наказу (розпорядження) № ЗП №ЗП000000104- 000001047 від 27 березня 2013 року вона була прийнята на посаду менеджера з надання кредитів у Філію № 52 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі кредит» у м. Донецьк - з строком до 26.09.2013р. з окладом 4000,00 грн.

02 вересня 2013р. між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізі кредит» був укладений трудовий договір №00164 про прийняття на роботу у філію Донецьк 3 на посаду менеджера з надання кредитів з заробітною платою згідно п.3.1. договору 4000,00 грн. на місяць строком до 01 березня 2014р.

У грудні 2014 року була переведена на посаду менеджера з надання кредитів у Філію, №51 Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ізі кредит» у м. Донецьк - 2.

03 березня 2014 року на підставі наказу №ЗП000000027-000001047 вона була звільнена з посади менеджера з надання кредитів у Філії № 51 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі кредит» у м. Донецьк - 2, у зв'язку з закінченням строку трудового договору згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Під час працевлаштування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі кредит» у м. Донецьк одним з необхідних документів була трудова книжка, яка була надана до головного офісу для належного оформлення. Позивач зазначає, що вона неодноразово зверталася до працівників Відповідача з проханням видати їй трудову книжку, але ж до цього часу вона її не отримала. Працівники відділу кадрів у Відповідача постійно змінюються, в усній бесіді їй повідомили про втрату трудової книжки. Але в її трудовій книжці був внесений стаж понад 16 років. Через відсутність підтвердження трудового стажу на іншу роботу її не приймають. Також без трудової книжки вона не може звернутися до центру зайнятості та стати на облік як безробітна.

Позивач посилається на ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України відповідно до якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу».

Позивач вважає, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізі кредит» порушило її право на працю передбачене ст. 43 Конституції, України, у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки, тому Відповідач повинен сплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. для обчислення необхідно брати два останніх повних відпрацьованих місяці. Таким чином, у даному випадку це повинні бути січень 2014 р. та лютий 2014 р.

Заробітна плата у січні 2014 р. складає 3731,77 грн.

Заробітна плата у лютому 2014 р. складає 3663,97 грн.

У січні 2014 р. позивачем відпрацьовано 16 робочих днів, у лютому 2014 р. - 16 днів. Разом 32 дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата становить (3731,77 грн.+3663,97 грн.) / 32 дні=231,12 грн.

На 01 вересня 2014р. розрахунок середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу розраховується наступним чином:

(231, 12 грн. * (19+21+19+19+23+20) = 27 965, 52 грн.

Таким чином, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу на час звернення до суду складає: 27 965,52 грн.

Також, позивач зазначає, що заробітна плата за відпрацьоване 03 березня складає 231, 12 грн., яка до цього часу теж залишається не сплаченою.

Відповідно до розрахунку при звільненні № 311000000073 від 04.03.2013р. середня заробітна плата для виплати грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки складає 1762,67 грн.

Позивач вказує, що до цього часу вона ніяким чином не отримала грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки.

Також зазначена затримка надання трудової книжки спричинила їй фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання. У зв'язку з цим порушився попередній уклад її сімейного життя. Унаслідок затримки надання трудової книжки та пов'язаних з цим хвилювань стали виникати сварки, скандали, чого раніше у родині не було. Важко переживаючи обставини, що склалися, в неї останнім часом виникли серцеві болі, порушення сну, стрес. У зв'язку з чим вона звернулася до лікарні, витратила багато коштів на аналізи, врешті-решт, лікар-ендокринолог встановив їй діагноз тиреотоксикоз, однією з причин якого є нервове напруження.

Вона вимушена витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Крім того, у зв'язку з неможливістю працевлаштування через відсутність підтвердження трудового стажу, вона не може забезпечити належний догляд та гідні умови життя своїй родині.

Позивач вказує, що відповідно до ст. 23, ст. 1167 ЦК України, ст. 237-1 Кодексу законів про працю, Відповідач повинен відшкодувати їй нанесену моральну шкоду шляхом виплати грошової компенсації у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

У зв'язку із викладеним та з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить суд зобов'язати ТОВ «Ізі кредит» видати їй належним чином оформлену трудову книжку.

Визнати недійсним наказ (розпорядження) ТОВ «Ізі кредит» «ЗП00000027-000001047 від 03 березня 2014 про припинення трудового договору ( контракту).

Зобов'язати ТОВ «Ізі кредит» видати новий наказ про звільнення датою видачі позивачу трудової книжки.

Внести до трудової книжки новий запис про звільнення її датою видачі трудової книжки.

Стягнути з ТОВ «Ізі кредит» на користь позивача середню заробітну плату за час затримки видачі трудової книжки з 03.03.2014 р. по 05.11.2014 року. У розмірі 39059 грн. 28 коп.

Стягнути з ТОВ «Ізі кредит» на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1762 грн. 67 коп.

Стягнути з ТОВ «Ізі кредит» на користь позивача середню заробітну плату за час затримки компенсації за невикористану відпустку починаючи з 03 березня 2014 року по 27 жовтня 2014 року у розмірі 37672, 56 грн.

Стягнути з ТОВ «Ізі кредит» на користь позивача заробітну плату за 03 березня 2014 року у розмірі 231 грн. 12 коп.

Стягнути з ТОВ «Ізі кредит» на користь позивача середню заробітну плату за час затримки виплати заробітної плати за 03 березня 2014 року починаючи з 03 березня 2014 року по 03 лютого 2015 року у розмірі 53 388, 72 грн.

Стягнути з ТОВ «Ізі кредит» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримували , з урахуванням уточнень та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, з посиланням на те, що 03.03.2014 року позивача звільнено з роботи у зв'язку з закінченням строку трудового договору згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України, наказом ТОВ «Ізі кредит» № ЗП00000001047 від 27.02.2014 року. З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлено 28.02.2014 року.

Нарахування позивачем суми проводилося за розміром 231,12 грн заробітку за 03.03.2014, а не за сумою яку визначено бухгалтерією TOB "Ізі Кредит". А також, підстава невиплати зарплати ОСОБА_1 за 03.03.2014, це її не прибуття на роботу. До теперішнього часу вона не надала будь яких пояснень про причини її не явки, щоб визнати їх поважними або навпаки. Платіж ЄСВ проведено 03.03.2014 бухгалтерією TOB "Ізі кредит" за ОСОБА_1, передчасно, та враховуючи незначну суму і невідому причину її неявки на роботу, назад з казначейства не відкликано.

Несплату компенсації за частину не відбутої відпустки, в сумі 1444,33 грн., також, позивачем нарахування суми проводилося за розміром 231,12 грн заробітку за день, а ні за сумою яку визначено бухгалтерією TOB " Ізі Кредит". Крім цього створене навантаження на відділ кадрів та бухгалтерію в той період, що завадило якісно виконувати свою роботу, ненавмисно в подальшому вийшло з огляду цих працівників. Зазначену суму коштів не перераховували ОСОБА_1 у зв'язку з нестабільністю банківської системи у м. Донецьку. Жодних повідомлень ОСОБА_1 про її місце перебування та можливість отримати кошти не було. При зверненні до TOB «Ізі Кредит» з зазначеним питанням, його було відразу задоволено. Як тільки в суді ОСОБА_1 заявила, що вона і в подальшому користується цими банківськими реквізитами їй відразу TOB «Ізі Кредит» проведено платіж. Письмове повідомлення бухгалтерії надається до суду.

Також заперечують факт несвоєчасної видачі трудової книжки, та нарахування позивачем суми виплати середньої заробітної плати в розмірі 39059,28 грн., у зв'язку з рахуванням зарплати ОСОБА_1 у сумі 231,12 грн. а не фактичного її отримання 163,88 грн., а також у зв'язку з відсутністю умислу у ТОВ "Ізі Кредит", намагання не повертати трудову книжку ОСОБА_1, та навмисно не бажання цього робити. Лише за письмовою заявою ОСОБА_1 від 27.10.2014, яка нарешті надійшла до ТОВ «Ізі Кредит» їй направлено за зазначеною адресою її трудову книжку.

Після повідомлення підприємству своїх реквізитів ТОВ «Ізі кредит» перерахувало позивачу компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1762 грн. 67 коп. 27.10.2014 року.

Вислухавши пояснення представників сторін та позивача, дослідивши письмові докази по справі суд встановив наступне.

02 вересня 2013 року між ТОВ «Ізі Кредит» та ОСОБА_1 укладено строковий трудовий договір № 00164 строком на шість місяців та діє з моменту його підписання з 02 вересня 2013 року до 01 березня 2014 року включно. Працівник був прийнятий на роботу : філія Донецьк 3 на посаду «Менеджер з надання кредитів».

За виконання працівником передбаченої цим договором роботи роботодавець кожного місяця нараховує та виплачує йому заробітну плату в розмірі 4000 грн.

Наказом № ЗП000000027-00000104 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнена 03 березня 2014 року філія № 51 у м. Донецьк 2 у зв*яку з закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України .

З вказаним наказом позивач ознайомлена 28.02.2014 року.

Як встановлено в ході розгляду справи строковий трудовий договір не мав пролонгації і враховуючи те, що 01 та 02 березня 204 року були вихідними, то фактично останнім робочим днем позивача по строковому трудовому договору є 28.02.2014 року.

Позивач посилається в своїх доводах на те, що 03.03.2014 року був складений акт прийому передачі матеріальних цінностей, проте достовірність вказаного акту неможливо перевірити , оскільки особа , що його підписувала знаходиться у м.Донецьку ,а підпис не посвідчено печаткою підприємства.

Доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні стосовно того, що 03.03.2014 року вона відпрацювала в ТОВ «Ізі кредит», оскільки як убачається з наданого відповідачем листа від 03.03.2014 року (а.с.58) позивача запрошували отримати трудову книжку , про що свідчать також поштові відправлення (а.с.59-60).

Аналогічні листи про отримання трудової книжки позивачу були направлені 13.03.2014 року, 07.04.2014 р., 16.05.2014 р. 19.06.2014 р. 13.10.2014 р. (а.с.61-65).

Як убачається з листа Укрпошти з 22.07.2014 р. припинено пересилання поштової кореспонденції до м. Донецька.

З наданої суду службової записки менеджера регіонального розвитку східного регіону ОСОБА_3 убачається, що 03.03.2014 р. ОСОБА_1 на роботу не прибула, передачу документації та кредитних справ, які рахувалися за нею не зробила, була відсутня на робочому місці, трудову книжку не отримала. Причину своєї неявки не повідомила, на телефонні дзвінки не відповідача, а тому просив прийняти рішення про не зарахування 03.03.2014 року , як останнього робочого дня ОСОБА_1 для нарахування та проведення їй за цей день заробітної плати. Також зазначив, що трудову книжку ОСОБА_1 не вручив з зазначених причин та правив її до центрального офісу в м. Київ.

Стосовно неотримання трудової книжки позивач звернулася до ТОВ «Ізі кредит» лише 05.05.2014 року, аналогічне звернення мало місце 08.08.2014 р.

Стаття 235 КЗпП України зобов'язує роботодавця в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунки.

Позивач посилається на те, що в неї відкритий картковий рахунок під зарплатний проект, на який завжди перераховувалася заробітна плата і відповідач не позбавлений був можливості перерахувати на належний їй рахунок заборгованість з заробітної плати. В судовому засіданні встановлено , що за лютий 2014 р. заробітна плата позивачу була виплачена відповідачем. В ході розгляду справи встановлено , що лише 27.10.2014 р. на її картковий рахунок перераховано 1444 грн. 33 коп. , як компенсацію за невикористану відпустку, проте суд вважає, що враховуючи події, що виникли на Сході України та з урахуванням того, що філія в якій працювала позивач знаходиться в Донецьку, суд вважає, що несвоєчасне перерахування коштів не можна ставити у вину підприємству, так як компенсація за невикористану відпустку була перерахована після звернення позивача до центрального офісу в м. Києві.

Як убачається з акту про ненадання трудової книжки при прийомі на роботу від 01.04.2013 р. менеджер з надання кредитів ОСОБА_1 при працевлаштуванні на роботу в ТОВ «Ізі кредит» по закінченню 5 днів не надала у відділ кадрів трудову книжку (ст.48 КЗпП України». 01.04.2013 року на її ім'я була заведена нова трудова книжка (а.с.107).

Відповідно до книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них запис про трудову книжки позивача відсутній. Оригінал книги обліку судом досліджувався в судовому засіданні. (а.с.120- 124) Одночасно слід зазначити, що подаючи позов до Київського районного суду м.Донецька 26.05.2014 р. позивач не посилалася на те, що в день звільнення їй не видано роботодавцем трудову книжку. (а.с. 99-102)

27.10.2014 р. ОСОБА_1 направила відповідачу листа про направлення їй трудову книжку поштою. (а.с.114).

Трудову книжку позивач отримала 05.11.2014 р. за адресою проживання в м. Києві.

Стаття 116 КЗпП України визначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум , належних працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Оціюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що відсутня вина відповідача у несвоєчасній видачі позивачу трудової книжки та виплаті вихідної допомоги, в зв'язку з чим задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 88, 209-218 ЦПК України, ст.21, 23, 116-117 КЗпП України , суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :