Вирок № 42932356, 03.03.2015, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/245/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

при секретарі Довгалець Н.М

за участю прокурора Кузьмич О.С.

представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща кримінальне провадження про вчинення злочину, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014180080000570 від 20.12.2014 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Рівне, житель АДРЕСА_1, українець, не одружений, з неповною середньою освітою, громадянин України, не працює, раніше не судимий,

за ч. 1 ст.185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2014 року, близько 21 год., ОСОБА_3, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та прагнучи обернути його на свою користь, діючи таємно, шляхом вільного доступу викрав грошові кошти в сумі 7250 гривень і мобільний телефон марки «Nokia 105», вартістю 334 грн. 84 копійок, які належали ОСОБА_1, після чого з викраденим ОСОБА_3 покинув даний житловий будинок. Внаслідок даної крадіжки для ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 7584 грн.84 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і пояснив, що дійсно він скоїв вказану крадіжку, зазначену в обвинувальному акті, а саме викрав з будинку по АДРЕСА_2 у ОСОБА_1 гроші та мобільний телефон. Телефон повернув слідчому, гроші витратив у м. Рівне. Вину визнає повністю, у скоєному розкаюється, просить його суворо не карати. Заявлений цивільний позов визнає.

Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім визнання своє вини самим обвинуваченим в скоєнні кримінального правопорушення, винність ОСОБА_3 доведена також іншими доказами, дослідженими в ході судового засідання.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 показала, що її батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та надала копію свідоцтва про його смерть. Зі слів батька їй було відомо, що у нього викрали гроші в сумі 7250 грн. та мобільний телефон, гроші викрав ОСОБА_3, в чому він зізнався. Просить задовольнити цивільний позов.

З оглянутих в судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення:

- згідно висновку експерта № 14 від 06.02.2015 року, вбачається, що залишкова вартість мобільного телефону марки «Нокіа 105» з урахуванням часткової втрати його товарних якостей станом на 20.12.2014 року могла становити 334,84 грн. (а.с.47-50).

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 в скоєному щиро розкаявся, у скоєному зізнався, активно сприяв розкриттю злочину. Вказані обставини суд вважає такими, що пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд, приймаючи до уваги обставини справи, матеріали, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_3, який свою вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, по місцю проживання характеризується негативно, активно сприяв встановленню істини, на «Д»-обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та без реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч.1 КК України у виді штрафу.

Заявлений цивільний позов підлягає до задоволення на суму завданої шкоди - 7250 грн.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 7250 (сім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області (ЗКПО 25574883, р/р 31253272210063, ГУДК МФО 8330171 1001050, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, 33000), судові витрати в сумі: 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 68 коп. за проведення по справі товарознавчої, судової дактилоскопічної експертиз.

Речові докази - мобільний телефон марки «Нокіа 105» і акумуляторна батарея до телефону, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Гощанського РВ УМВС України в Рівненській області, - повернути представнику потерпілого ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя