Ухвала суду № 42931726, 25.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/8425/13-ц Головуючий у І інстанції Линник В.Я.Провадження № 22-ц/780/562/15 Доповідач у 2 інстанції КулішенкоКатегорія 21 25.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.,

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2014 року за позовом ОСОБА_1 до Садівницького товариства «Бучанка», ОСОБА_2 про визнання недійсними статуту у зв'язку з порушенням вимог законодавства, щодо порядку його затвердження, визнання недійсними рішень правління товариства про обрання голови правління, його заступника від 15.05.2010 р. і рішень щодо заяв ОСОБА_1, визнання неправомірною бездіяльності товариства щодо спільної заяви ОСОБА_3 і ОСОБА_1, зобов'язання товариства вчинити певні дії та інше,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року представник позивача ОСОБА_4 заявила клопотання про задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення зборів членів СТ «Бучанка» від 31.05.2014 р. про обрання ОСОБА_5 на посаду голови товариства до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2014 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права при її постановленні.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що заява позивача про забезпечення позову за своїм змістом не відповідає ст. 152 ЦПК України і суд першої інстанції, розглядаючи її, не допустив порушень встановленого для цього ст. 153 ЦПК України порядку, що підтверджується матеріалами справи і відповідає суті самого інституту забезпечення позову, як гарантії забезпечення прав позивача в разі ухвалення судом рішення на його користь.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала про відмову в забезпеченні позову постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процессуального права, а також унеможливлює правильне вирішення спору, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки діючим законодавством не передбачено такий спосіб забезпечення позову як зупинення дії рішення правління товариства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки судом першої інстанції ухвалу про забезпечення позову від 09 грудня 2014 року постановлено з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 312 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: