Вирок № 42931610, 03.03.2015, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/200/15-к

Провадження № 1-кп/378/16/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Шевченко Т. А.,

прокурора: Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище Київської області кримінальне провадження №12015110280000034 про обвинуваченняОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1, не одруженого, працюючого слюсарем в ТОВ «Ясенсвіт», освіта професійно-технічна, військовозобов'язаного, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В ніч на 04.01.2015 року, ОСОБА_1, з метою знищення чужого майна прослідував на прибережну зону сільського ставу в с. Василиха Ставищенського району Київської області до господарського вагончика, що належить ОСОБА_2. Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_1, маючи при собі скляну пляшку об'ємом 0,5 л, заповнену рідиною з бензином змішаним з механічним маслом, з метою помсти за свого товариша ОСОБА_3, підійшов до дерев'яного вагончика розміром 3х4,5 м та умисно облив його сумішшю із зазначеної пляшки, підпаливши вагончик. Внаслідок цього, господарський вагончик повністю був знищений разом з іншим майном, а саме: дюральовою лоткою розміром 2,5х1,2 м, що там знаходилася. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив матеріальні збитки ОСОБА_2 на загальну суму 19114 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України визнав повністю, суду показав, що 03 січня 2015 року близько 20 год. 00 хв. він із своїм знайомим ОСОБА_4 прослідували в с. Матвіїха Володарського району на місцевий став ловити рибу. Останній допоміг йому поставити сітку на рибу. На ставу вони зустріли знайомих хлопців, з якими вживали алкогольні напої. В цей час до нього зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5 і повідомив, що побили його знайомого ОСОБА_3. Повернувшись додому в с. Василиха Ставищенського району, він дізнався, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_6. Будучи вдома, він взяв пляшку ємністю 0,5 л, наповнивши її бензином та механічним маслом. Пляшку з цією сумішшю він взяв із собою і близько 24 год. 00 хв. пішов до місцевого ставу с. Василиха. Там він вилив суміш із пляшки на дерев'яний господарський вагончик, що знаходився на ставу, та підпалив його, а пусту пляшку викинув неподалік вагончика. Це сталося близько 01 год. 00 хв. 04 січня 2015 року. Даний вагончик він підпалив умисно, щоб помститися ОСОБА_6 за побиття його товариша ОСОБА_3. Він думав, що зазначений господарський вагончик належить ОСОБА_6. У вчиненому він щиро кається.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Судом враховується те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, вину в його скоєнні визнає повністю.

Аналіз даних про особу обвинуваченого вказує на те, що він в даний час працює, по місцю проживання та роботи характеризується задовільно, раніше не судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості, даних про особу обвинуваченого, наявності обставини, що пом'якшує йому покарання, відсутності обставин, що обтяжують йому покарання, заяви потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, суд вважає, що, міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним, а саме у виді позбавлення волі, застосувавши до обвинуваченого умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в розмірі 739 гривень 20 копійок та витрати на проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 245 гривень 70 копійок.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази по кримінальному провадженню: порожню скляну пляшку темного кольору об'ємом 0,5 л, обгоріле трав'яне покриття, залишки згарища, - слід знищити.

Керуючись ст. ст. 368 - 370, 374, 376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в розмірі 739 (сімсот тридцять дев'ять) гривень 20 копійок та витрати на проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 70 копійок. Вказані кошти направляти: Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при ГУ МВС України в Київській області, р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298.

Речові докази: порожню скляну пляшку темного кольору об'ємом 0,5 л, обгоріле трав'яне покриття, залишки згарища, - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Р. В. Гуртовенко