Рішення № 42930941, 27.02.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/2100/14-ц Провадження № 22-ц/773/312/15 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В.В. Категорія: 27 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Подолюка В.А. ,

суддів - Киці С.І., Шевчук Л.Я.,

при секретарі - Захаровій Н.А.,

з участю: відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 листопада 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" 18 вересня 2014 року звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 09 серпня 2013 року між ПАТ"Райффайзен Банк Аваль" та чоловіком відповідача по даній справі ОСОБА_4 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0284/82/0073574, відповідно до умов якого банком надано позичальнику кредит в сумі 7000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_4 помер, однак за кредитом рахується заборгованість перед банком в сумі 7109,68грн., у зв'язку з чим просив стягнути з ОСОБА_1, як спадкоємця померлого боржника ОСОБА_4 - 7109,68грн. заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 листопада 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/0284/82/0073574 від 09 серпня 2013 року в сумі 7109,68грн. та судовий збір 243 грн. 60 коп.

Ухвалою Ківерцівського районного суду від 13 січня 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27 листопада 2014 року залишено без задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Покликаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення. Зазначає, що після смерті спадкодавця будь-якого спільно нажитого майна не має тому не було підстав для звернення із заявою про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, яка підтримала скаргу в повному обсязі з підстав, наведених в ній, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення скарги та скасування рішення суду виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 серпня 2013 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №010/0284/82/0073574, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 7000 грн. із встановленням процентної ставки 36 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 09 серпня 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Станом на 17 листопада 2013 року за ОСОБА_4 рахується заборгованість за даним кредитним договором в розмірі 7109,68 грн., з яких 7000 грн. заборгованість по тілу кредиту та 109,68 грн. заборгованості по відсотках.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_4, не відмовившись від спадщини прийняла її, до складу якої входять у тому числі, і кредитні зобов'язання померлого ОСОБА_4

Однак з такими висновками погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Згідно із ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємець може задовольняти вимогу кредитора лише у межах вартості спадкового майна, що перейшло до нього. При цьому під дійсною вартістю спадкового майна розуміється ринкова грошова оцінка його на момент відкриття спадщини. Таким чином, відповідальність спадкоємця за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою.

Згідно відповіді Ківерцівської державної нотаріальної контори від 10 листопада 2014 року на претензію кредитора в порядку ст.1281 ЦК України повідомлено, що вимога щодо майна померлого долучена до спадкової справи №72/2014. Спадкоємці померлого за свідоцтвом про право на спадщину не звертались(а.с.13, 35-49).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи, що в порушення вимог ст.60 ЦПК України позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не надав суду будь-які докази на підтвердження наявності майна, яке було прийнято у спадщину відповідачем ОСОБА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_4 та його вартості, колегія суддів вважає, що за таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 проживав за однією адресою з дружиною - відповідачем по справі ОСОБА_1 Посилання в рішенні суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 з 09 жовтня 1998 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, з реєстрації не знімалася та отримувала кореспонденцію за вказаною адресою, не може бути взяте до уваги, як доказ прийняття спадщини після смерті чоловіка у вигляді нерухомого майна, оскільки належними та допустимими доказами стверджується факт відсутності на час розгляду справи спадкового майна у відповідачки. На підтвердження зазначених обставин, ОСОБА_1 при апеляційному розгляді справи подала докази про відсутність спадкового майна у вигляді будь-якого нерухомого або рухомого майна.

Крім того, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок.

Відповідно до ст. 67 Закону України від 02.09.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною першою ст. 1298 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстав вважати, що ОСОБА_1 успадкувала нерухоме майно після смерті чоловіка ОСОБА_4 немає, а висновки суду першої інстанції щодо наявності іншого рухомого спадкового майна, за місцем проживання відповідачки, зроблені на припущенні, що також не може бути підставою для задоволення позову.

У зв'язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм матеріального права та невідповідністю його висновків обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 27 листопада 2014 року в даній справі скасувати та ухвалити нове.

В позові публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: