Постанова № 42930231, 26.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа № 922/3864/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. , суддя Тарасова І. В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників:

стягувача - Волкової А.В. (дов. № 20/02/2015 від 20.02.2015р.)

боржника - Коростильова С.В. (дов. № б/н від 01.09.2014р.)

Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, м. Барвенкове, Харківська область (вх. № 1147 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2015р. у справі № 922/3864/14

по заяві Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області

про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014р. по справі № 922/3864/14

за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", м. Харків

до Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, м. Барвенкове, Харківська область

про стягнення 1 603 123,20 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2015р. по справі № 922/3864/14 (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено в задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014р. у даній справі.

Боржник, ДП "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, з даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, просить розстрочити виконання рішення суду у даній справі.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог боржник посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено наявні об'єктивні обставини та надані документальні докази, що ускладнюють застосування примусового виконання рішення у даній справі. Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2013р. затверджено мирову угоду у справі про банкрутство № 5023/1591/12, укладену між кредиторами ДП "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України в особі голови комітету кредиторів та боржником в особі керівника ДП "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України. З моменту підписання мирової угоди ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ неухильно дотримується графіка погашення кредиторських вимог шляхом перерахування грошових коштів на рахунки кредиторів у банківських установах. Загальна сума щоквартально становить - 76,6 тис. грн. Загальна сума кредиторських вимог становить більш 25 мільйонів грн. Діяльність ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ носить сезонний характер. Маркетинговий рік розпочнеться з 01.07.2015р. Друге півріччя 2015р. найбільш напружений час для підприємства. У разі розстрочення суми боргу, яку стягнено за рішенням суду по справі №922/3864/14 ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ погасить її завдяки внесенню змін до фінансового плану на 2015р. де передбачено щомісячне погашення сум кредиторської заборгованості, у тому числі: за рахунок перенесення терміну ремонту зерносушарки ДСП - 32 на 2 роки, який планувався на 2015р. в сумі 200,0 тис. грн., за рахунок переведення зерносушарок на пічне паливо замість дизельного палива, що дасть економію: вартість ДТ без ПДВ - 14,16 грн. палива - 4,17 грн. різниця - 9,99 грн. Вартість палива за сезон 529,0 тис. грн. за рахунок скорочення робочого часу з лютого по травень включно, що становить 292,0 тис. грн., відрахування на заробітну платню 37,26 % - 109,0 тис.грн. Всього: 1130,0 тис. грн., що дозволить розрахуватися з усіма кредиторами підприємства. Крім того, заявник апеляційної скарги стверджує, що станом на лютий місяць 2015 р. ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ має дебіторську заборгованість за надані послуги в загальній сумі 5203336,56 грн. і на даний час ведеться претензійна позовна робота з контрагентами для стягнення суми боргу та направлення її для погашення кредиторської заборгованості. Фінансові результати підприємства показують, що у маркетинговий місяці підприємство отримує прибутки, які можливо направити на погашення боргу та підприємство не є збитковим. Таким чином, на думку скаржника, проведення всіх заходів дозволить ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ погасити всю заборгованість за мировою угодою та заборгованість за рішенням суду.

Крім того, боржник вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення не врахував, що ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ підпорядковане Державному агентству резерву України та є стратегічним об'єктом України, де акти та нормативи підпорядкованих міністерств є обов'язковими. Згідно з листом від 02.07.2014 р. №37-16-1-15/9607 Міністерство Аграрної політики та продовольства України, у зв'язку з ситуацією, яка склалася на сході України, рекомендувало ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ надання допомоги сільськогосптоваровиробникам Донецької та Луганської областей шляхом приймання зерна на безоплатній основі, в зв'язку з чим зазначає, що Підприємство всіляко допомогає сільськогосптоваровиробникам Донецької та Луганської областей. Стягнення всієї суми з підприємства призведе до порушення умов зберігання зернових культур сільськогосптоваровиробників та мобілізаційних завдань по екстреному зберіганню державного резерву зерна, оскільки підприємство не буде мати фізичної можливості надати послуги зберігання в належності (сушіння, дератизація, домішки та інше.) ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ не має можливості погасити кредиторську заборгованість з продажу своїх основних фондів, в зв'язку із забороною відчуження державного майна згідно з Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Отже, боржник вказує, що застосування загального порядку примусового виконання рішення по справі №922/3864/14, за відсутності на цей час коштів на рахунках підприємства, призведе до його неплатоспроможності, що буде наслідком порушення нового провадження про банкрутство ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ, неможливість надання послуг як приватним замовникам, так і по державним цільовим програмам державних установ, що надалі буде наслідком відсутності взагалі можливості погашення будь якої кредиторської заборгованості.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р. по справі № 922/3864/14 апеляційну скаргу Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, м. Барвенкове, Харківська область прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26.02.2015р. об 11:00 год.

Стягувач - Українське-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", м. Харків надало відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2932 від 23.02.2015р.), в якому просить апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2015р. по справі № 922/3864/14 залишити без змін.

Мотивуючи свої заперечення проти вимог апеляційної скарги, стягувач посилається на те, що заявником - Відділом державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області в своєму клопотанні про розстрочення виконання рішення не наведено переліку об'єктивних обставин, які в даному випадку ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також не додано належних доказів на підтвердження їх наявності. Крім того, вважає, що заявником не зазначено підстави для розстрочки виконання судового рішення, які б були виключними обставинами, і давали підстави для розстрочки виконання судового рішення. Зазначає, що в даному випадку обставини боржника носять не особливий і не надзвичайний характер, а можуть свідчити про негативні явища в поточній діяльності Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України. Складнощі, яки виникли у боржника охоплюються його підприємницьким ризиком, в зв'язку з чим у суду не було правових підстав перекладати комерційний ризик боржника на стягувача шляхом надання розстрочки виконання судового рішення. Крім того, стягувач вказує на те, що заявляючи клопотання про надання розстрочити на певний строк заявник не надає належних доказів на підтвердження того, що боржник має реальну можливість виконати рішення суду саме таким частинами і у такий строк. Також додатково повідомив, що боржник має обов'язок сплачувати грошові кошти на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" на підставі інших судових рішень, в тому числі має борг за мировою угодою, затвердженою господарським судом Харківської області у справі № 5023/1591/12 про банкрутство відповідача. А також стягувач зазначає, що відділом державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області не вчинено жодних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», направлених на реальне виконання рішення суду, не встановлено наявність рахунків, переліку рухомого та нерухомого майна, на яке можна було б звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

Також, стягувач - Українське-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", м. Харків надав додаткові пояснення до відзиву (вх. № 3147 від 25.02.2015р.), в яких вважає, що сезонний характер роботи ДП «Хлібна база № 85» не є новацією і це є сутністю роботи даного підприємства. Попередні періоди роботи, початки маркетингових періодів, поділи на півріччя - показали, що виконання планів по погашенню заборгованості ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ не дотримується, про що свідчить загальна сума кредиторських вимог - більш ніж 25 млн. грн. Посилання боржника на внесення змін до фінансового плану на 2015 рік у тому числі про перенесення терміну ремонту зерносушарок та переведення зерносушарок на пічне паливо замість дизельного палива, що дасть економію - вважає не доведеними жодними доказами. Боржником не надано суду апеляційної інстанції фінансової документації та посилань на офіційні джерела про вартість дизельного палива, вартість ремонту зерносушарки, пічного палива, об'єм використання палива в сезон. Посилання боржника на ведення претензійної роботи з контрагентами для стягнення боргу та направлення її для погашення кредиторської заборгованості, а також на лист від 02.07.2014 року № 3716-1-15/9607 Міністерства Аграрної політики та продовольства України, на думку УА СП у формі ТОВ "КАІС" є необґрунтованими, оскільки не підкріплені відповідними доказовими документами. Додані до заяви про розстрочку копії документів жодним чином не підтверджують обставини, що ускладнюють виконання рішень або роблять його неможливим.

Представник Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області в судове засідання 26.02.2015р. не з'явився, хоча належним чином та заздалегідь був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявна у справі телефонограма вих. № 09-71/284 від 18.02.2015р. Ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлена Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області в день її прийняття, а саме 18.02.2015р. Про причини неявки свого представника відділ ДВС суд апеляційної інстанції не повідомив.

Враховуючи те, що Відділ державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористався своїми правами передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка учасників даного судового процесу не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду (як і інші права передбачені зазначеною статтею) є правом, а не обов'язком учасника судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення уповноважених представників стягувача та боржника, які підтримали свої позиції у справі, колегія судді вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, м. Барвенкове, Харківська область задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2014р. по справі № 922/3864/14 (суддя Добреля Н.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Хлібна база №85" Державного агентства резерву України на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "К АІС" 1389947,20 грн. заборгованості, 76999,27 грн. суми 3% річних, 226561,39 грн. суми інфляційних витрат та 33870,15 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2014р. (головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року у справі №922/3864/14 залишено без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства "Хлібна база №85" Державного агентства резерву України залишена без задоволення.

25.12.2014р. на примусове виконання судового рішення по справі №922/3864/14 був виданий відповідний судовий наказ.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.05.2015р. до Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області від Державного підприємства "Хлібна база №85" Державного агентства резерву України надійшло клопотання, в якому Підприємство просило державну виконавчу службу звернутися до суду із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду по справі № 922/3864/14 зі встановленням відповідно до даної заяви графіку погашення заборгованості з кінцевим терміном оплати - березень 2019 року.

В обґрунтування викладених у клопотанні вимог щодо розстрочення виконання рішення господарського суду по справі № 922/3864/14 заявник (боржник) послався на те, що ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ засноване на державній власності і не отримує жодних дотацій з державного бюджету, та є стратегічним підприємством на території Харківської області. Крім того, ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ веде сезонну господарську діяльність та справно виплачує борг за мировою угодою, яка затверджена господарським судом Харківської області по справі про банкрутство. Нестабільна економічна ситуація в Україні, різка девальвація національної валюти та наявність технічних перешкод веденню господарської діяльності підприємства спричинили зменшення прибутку підприємства, що на думку ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ є підставою для розстрочення виконання рішення суду у даній справі.

26.01.2015 року до господарського суду Харківської області надійшла заява Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області, в якій Відділ ДВС просив прийняти заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014р. по справі № 922/3864/14 до розгляду, а клопотання Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України задовольнити та розстрочити виконання рішення у даній справі згідно поданого графіку.

Відмовляючи в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суд першої інстанції виходив з правового аналізу положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, а також з обставин справи, за якими встановив, що наведені доводи щодо розстрочення виконання судового рішення не можуть бути підставою для задоволення заяви та відповідного клопотання ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ, оскільки ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ самостійно несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а подальше його ухилення від сплати присуджених сум за рішенням суду у справі суттєво зачіпає інтереси Українсько-американського Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС". Разом з цим, суд вказав, що до матеріалів справи у не надано будь-яких доказів на підтвердження звернення ДП "Хлібна база № 85" ДАРУ до Українсько-американського Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" з пропозицією добровільного виконання рішення суду по справі шляхом укладання мирової угоди на стадії виконання, якою можливо було б встановити умови розстрочення виконання рішення по даній справі.

За таких обставин, наведені заявником доводи щодо розстрочення виконання рішення господарський суд першої інстанції визнав невинятковими у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України та такими, що не можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення.

На думку колегії суддів викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, і за наявності обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, господарський суд має право, зокрема, відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Пленум Вищого господарського суду України в пункті 7.2. Постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року № 9 роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв'язку з викладеним вбачається, що при вирішенні питання щодо заяви сторони про відстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України задоволення заяви можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Ці дані встановлюються згідно з частиною 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів вважає, що зазначені Державним підприємством "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України обставини про відстрочку виконання рішення у апеляційній скарзі не носять особливого і надзвичайного характеру, а свідчать лише про негативні явища в поточній діяльності боржника, яка за приписами статті 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, відтак, доводи наведені у заяві, не є винятковими обставинами у розумінні суті статті 121 Господарського кодексу України, що зумовлюють неможливість виконання судового рішення та можуть ускладнити його виконання.

Крім того, заявляючи клопотання про надання розстрочити на певний строк заявник не надав судам належних доказів на підтвердження того, що боржник має реальну можливість виконати рішення суду саме такими частинами і у зазначений у заяві строк з остаточним терміном сплати - березень 2019 р., зокрема докази наявності певних замовлень, фінансовий план, очікувані заплановані надходження грошових коштів, тощо. Твердження боржника про внесення ним змін до фінансового плану на 2015 рік з метою економії засобів підприємства є недоведеною обставиною, оскільки жодних фінансових документів та посилань на офіційні джерела про вартість дизельного палива, вартість ремонту зерносушарки, пічного палива, об'єм використання палива в сезон ним до матеріалів справи не надано. Ведення боржником претензійної роботи з контрагентами для стягнення боргу та направлення її для погашення кредиторської заборгованості не ґрунтується на жодних документальних доказах.

Безпідставним є також посилання боржника на лист від 02.07.2014 року № 3716-1-15/9607 Міністерства Аграрної політики та продовольства України, оскільки жодних доказів на підтвердження виконання цього листа, зокрема дати, об'ємів, обсягів, здійснення мобілізаційних завдань боржником судам не надано.

Колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення, оскільки Відділом державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області не надано жодних доказів того, що ним вчинялися відповідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», направлені на реальне виконання рішення суду, а також не надані документи в підтвердження встановлення наявності рахунків, переліку рухомого та нерухомого майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

Згідно висновків Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року, Конституційний Суд України зазначив, що підставою для застосування статті 36 Закону є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішення та які з підставою для відстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Враховуючи те, що передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочки, є оціночними, місцевий господарський суд в даному випадку правильно відмовив в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, при цьому врахувавши права і законні інтереси обох сторін.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності и власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, саме по собі важке матеріальне становище боржника не може вважатися безумовною підставою для надання розстрочки виконання рішення.

При цьому слід зазначити, що як боржник, так і стягувач є господарюючими суб'єктами та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики.

Згідно вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України всі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Колегія суддів також враховує той факт, що з часу набрання рішенням господарського суду Харківської області у даній справі законної сили, тобто з грудня 2014 року, і до теперішнього часу, боржник не надав жодних доказів виконання зазначеного рішення суду.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду у даній справі негативно відображується на господарській діяльності підприємства стягувача, а подальше ухилення боржника від погашення суми боргу суттєво зачіпає інтереси стягувача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Інших доказів, які б свідчили про наявність виключних об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником не подано.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги боржника про скасування прийнятої по даній справі ухвали позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106, 110, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, м. Барвенкове, Харківська область залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2015р. у справі № 922/3864/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.03.15р.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Тарасова І. В.