Постанова № 42930161, 23.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2015 року № 826/19452/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєртал-В"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного

управління Міндоходів у місті Києва

про

визнання протиправним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправною дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо неприйняття податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» з податку на додану вартість за вересень 2014 року;

- визнати протиправною та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про неприйняття податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» з податку на додану вартість за вересень 2014 року;

- визнати податкову декларацію товариства обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» з податку на додану вартість за вересень 2014 року поданою 20 жовтня 2014 року;

- зобов’язати податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відобразити показники податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» з податку на додану вартість за вересень 2014 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі у картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19452/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28 січня 2015 року, яке відкладалось на 05 лютого 2015 року у зв’язку з неявкою позивача.

У судовому засіданні 05 лютого 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 38934488) за адресою: 03680, місто Київ, вул. Желябова, будинок 8/4, офіс 423, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві.

20 жовтня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Згідно повідомлення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21 жовтня 2014 року № 26094/10/26-59-18-04-17 податкову декларацію не прийнято у зв’язку з її складанням із порушеннями, а саме недостовірний обов’язків реквізит «місцезнаходження юридичної особи».

У зв’язку з вищезазначеним та відповідно до п.48.7 ст.48 Кодексу вищевказана податкова звітність не прийнята як податкова декларація, а позивачу запропоновано подати нову податкову звітність, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Водночас п. 49.11 ст. 49 ПК передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Примірник податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), які містяться в матеріалах справи підтверджують наявність необхідних реквізитів, передбачених пунктом 43.8 статті 43 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, у листі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21 жовтня 2014 року № 26094/10/26-59-18-04-17 позивача повідомлено, що підставою для відмови у визнанні податкової звітності є зазначення недостовірного обов’язкового реквізиту “місцезнаходження платника податків”.

У відповідь на звернення позивача про скасування повідомлення від 21 жовтня 2014 року № 26094/10/26-59-18-04-17 «Про відмову у прийнятті податкової декларації», листом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 листопада 2014 року № 28016/10/26-59-18-04-17 повідомлено, що декларація не прийнята у зв’язку з відсутністю товариства за місцезнаходженням, що встановлено в акті перевірки місцезнаходження платника, який складений за результатом виїзду на місцезнаходження товариства.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців регулює Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

За визначенням частини 1 статті 1 цього Закону, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців місцезнаходженням Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 38934488) за адресою: 03680, місто Київ, вул. Желябова, будинок 8/4, офіс 423.

Згідно пункту 45.2. статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Примірник податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), які містяться в матеріалах справи, свідчить, що у графі 06 “податкова адреса” зазначено – 03680, місто Київ, вул. Желябова, будинок 8/4, офіс 423.

Відтак, позиція відповідача про невідповідність поданої декларації вимогам Податкового кодексу України є необґрунтованою і суперечить наданими позивачем доказам. Посилання відповідача на зазначення недостовірного обов’язкового реквізиту “місцезнаходження платника податків” не відповідають дійсності і спростовується наданим позивачем випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та примірником відповідної декларації.

Відповідно до Договору суборенди нежитлового приміщення № 10/07/14 від 10 липня 201 року ТОВ «Вєртал-В» орендує у ТОВ «Консалтингова компанія «Єврофасп» нежилове приміщення, площею 15,5 кв.м. за адресою: 03680, місто Київ, вул. Желябова, будинок 8/4, офіс 423.

В обґрунтування позиції відповідачем зазначено, що за результатом вчинення заходів по встановленню місцезнаходження ТОВ «Вєртал-В» виявлено її відсутність за адресою: 03680, місто Київ, вул. Желябова, будинок 8/4, офіс 423 про що складено акт про відсутність місцезнаходження за юридичною адресою та неможливість вручення запиту від 13 жовтня 2014 року № 940/26-59-15-03-92, довідку про встановлення місцезнаходження від 14 жовтня 2014 року № 433 та складено повідомлення до державного реєстратора про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Проте, на підтвердження місцезнаходження позивачем надано копії описів документів, що налаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» від 08 жовтня 2014 року та від 27 жовтня 2014 року.

Зокрема, судом встановлено, що 08 жовтня 2014 року позивач самостійно підтвердив відомості про юридичну особу, а 27 жовтня 2014 року позивач повторно подав опис документів, що налаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» у зв’язку з надходженням запиту від державного реєстратора.

Таким чином, доводи позивача і надані ним докази підтверджують зазначені в позовній заяві обставини, та свідчать про правильність оформлення податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року і відсутність законних підстав для її не прийняття.

При цьому, з аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що суб’єктом владних повноважень, що, серед інших, має нести відповідальність за відмову у реєстрації податкової декларації позивача є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року № 1503/12/13-12 Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Таким чином, захист прав позивача має відбуватися шляхом пред’явлення позовних вимог про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової звітності та подання платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби

Щодо вимоги про зобов’язання відповідача відобразити показники податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» з податку на додану вартість за вересень 2014 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі у картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» суд зазначає, що в даній частині право позивача не порушене, позаяк питання про відображення декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» з податку на додану вартість за вересень 2014 року в електронних базах даних податкової звітності ще не вирішувалось, а тому підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєртал-В» задовольнити частково.

2.Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо відмови у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року та розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

3. Вважати податкову звітність - податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) прийнятими та зареєстрованими 20 жовтня 2014 року.

4. В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник