Ухвала суду № 42930017, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5999/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О. за участю представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, суд -

В С ТА Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якому просив стягнути з відповідача штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083 грн. (п'ять тисяч вісімдесят три гривні), згідно рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.04.2014 № 9.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позовні вимоги було обгрунтовано тим, що позивачем було накладено на відповідача штраф за порушення законодавства про рекламу. Рішення про накладення штрафу відповідач не оскаржив, проте, у добровільному порядку його не виконав.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що 7 квітня 2014 р. головним спеціалістом відділу контролю послуг, реклами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області було складено протокол про порушення відповідачем законодавства про рекламу. Цього ж дня виконуючим обов'язки начальника відповідача було прийнято рішення про початок розгляду справи щодо порушення законодавства про рекламу .

16 квітня 2014 р. відбулося засідання позивача на якому було розглянуто справу щодо порушення відповідачем Закону України «Про рекламу» від 03 липня 19916 року № 270/96-ВР та прийнято рішення про накладення на нього штрафу в сумі 5083 грн 00 коп.

У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми штрафу, позивачем було подано даний адміністративний позов.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог та зобов'язав стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму 5083 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Дані органи наділені такими правами, зокрема: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів;

Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

Згідно з вимогами п. 1.1 Положення № 229, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої опіки є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Відповідно до п.1.1 Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229 управління у справах захисту прав споживачів має право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до діючого законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Пунктом 2.7 вищевказаного положення до прав інспекції у справах захисту прав споживачів віднесено також накладення штрафів на суб'єктів господарювання за порушення права споживачів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів;

Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

Відповідно до ст. 27 Закону України № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, крім іншого, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 21 Закону України № 270/96-ВР реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу; рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

Питання про накладення уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу врегульовано порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 .

Згідно з вимогами абз. 11 п.п. 2 п. 4 Порядку штрафи накладаються на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами, зокрема, за розміщення реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, на транспорті, а також реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену.

Пунктом 8 Порядку визначено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Відповідно до вимог п. 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

Таке рішення уповноваженого органу справі може бути оскаржено в установленому законом порядку, що передбачено п. 19 Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою позивача 07.04.2014 було складено протокол про порушення законодавства України про рекламу. В даному протоколі зазначалось, що підставою для його складення була наявність ознак порушень законодавства України про рекламу, а саме розповсюдження реклами стоматологічної клініки про надання всіх видів стоматологічних послуг на біг-борді, що знаходиться біля будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 без вказання тексту попередження «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я».

Також цього ж дня виконуючим обов'язки начальника Інспекції було винесено про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та повідомлено відповідача листом від 07.04.2014 № 1352 про розгляд даної справи.

Засідання стосовно даної справи відбулося 16.04.14 року, на якому Інспекцією було прийнято рішення №9 про накладення штрафу за порушення встановлених законом вимог щодо змісту реклами у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів.

Вказане рішення було надіслано відповідачу з супровідним листом поштою.

Відповідач особисто був повідомлений 03 травня 2014 року про результат розгляду вказаної справи, про що вказує копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

З пояснень відповідача, наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції, було встановлено, що дане рішення Інспекції відповідачем не було оскаржене, що свідчить про те, що він з ним погодився . Разом з тим , відповідач відмовився виплатити вказану суму штрафу.

Судова колегія звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції на даний час не може давати оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень про накладення штрафних санкцій, вивчати підстави його прийняття та встановлювати його законність чи протиправність, оскільки в судовому порядку воно оскаржене позивачем не було, а предметом даного спору є похідні правовідносини щодо стягнення зазначених штрафних санкцій.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіА.Б Парінов О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 3 березня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.