Постанова № 4292944, 22.05.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа №2-а-10500/08/1770

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2009 року 12 год. 03 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушин В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представники ОСОБА_1 (копія довіреності в матеріалах справи);

відповідач: представник ОСОБА_2 (копія довіреності в матеріалах справи);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кузнецовську про стягнення з відповідача витрат на виплату і доставку пенсій за період з 01.11.2005 року по 31.12.2008 року в сумі 11238,48 грн., суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кузнецовську про стягнення з відповідача витрат, понесених управлінням на виплату і доставку пенсій за період з 01.11.2005 року по 31.12.2008 року особам, які отримали трудове каліцтво на території СНД в сумі 11238,48 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві, а зокрема пояснив, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з коштів Пенсійного фонду України одержали пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яке вони отримали на території країн СНД. Вважає, що витрати управління Пенсійного фонду по виплату пенсії гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях проти позову. А зокрема пояснив, що у відповідача відсутні особові справи осіб, зазначених в адміністративному позові. Вказав, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст.. 99 КАС України. Просив відмовити у задоволенні позову.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з наступного.

Позивач в період з 01.11.2005 року по 31.12.2008 року здійснював виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які отримали трудове каліцтво на території країн СНД, що підтверджується актами про нещасний випадок (а.с.9, 10).

Громадянин ОСОБА_3 з коштів Пенсійного фонду за період з 01.11.2005 року по 31.12.2008 року одержав пенсію в розмірі 6678,80 грн., сума витрат на виплату і доставку пенсії за вказаний період становить 104,15 грн. (а. с. 3, 6, 41-44).

Громадянин ОСОБА_4. з коштів Пенсійного фонду за період з 01.11.2005 року по 31.12.2008 року одержав пенсію в розмірі 4387,14 грн., сума витрат на виплату і доставку пенсії за вказаний період становить 68,39 грн. (а.с.4, 5, 46-48).

Сторонами не оспорюються суми витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі. Спір між сторонами виник з приводу правомірності відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності особам, які отримали трудове каліцтво на території країн СНД.

Згідно статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 - Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до ст.81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (далі по тексту постанови - Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 року, закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Згідно статті 5 вказаної Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди

Статті 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Фонд також зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Положення ч.2 п.5 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлюють що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, витрати, понесені Пенсійним фондом України на основний розмір пенсії по інвалідності та на виплату і доставку пенсії по інвалідності підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Однак, статтею 99 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на виплату і доставку пенсій по інвалідності за період з 01.11.2005 року по 31.12.2008 року.

Відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст. 100 КАС України.

Позивач звернувся до суду в грудні 2008 року, а відтак, наслідки, передбачені ст. 100 КАС України до позовних вимог за період з 01.12.2007 року по 31.12.2008 року не застосовуються.

Що ж до решти позовних вимог за період з 01.11.2005 року по 30.11.2007 року, то в їх задоволенні слід відмовити у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Загальна сума, що підлягає до відшкодування Управлінню Пенсійного фонду у Володимирецькому районі з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кузнецовську за період з 01.12.2007 року по 31.12.2008 року складає 8556,50 грн.

У суду відсутні підстави для застосування ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі задоволити частково.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кузнецовську (р/р 37173001000595, МФО 833017 в УДК в Рівненській області, код 25930421, смт. Володимирець, вул. Будівельників, 10) на користь Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі (смт. Володимирець, вул. Соборна, 28, р/р 256083073364 в БВ Ощадбанку, МФО 333368, код 21098569) витрати, понесені управлінням на виплату та доставку пенсій за період з 01 грудня 2007 року по 31 грудня 2008 року, особам, які отримали трудове каліцтво на території країни СНД в сумі 8556,50 грн. (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень п'ятдесят копійок).

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено 25.05.09 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя С.М.Шевчук