Постанова № 42929379, 25.02.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р. м. Чернівці справа № 824/81/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімов О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

представника позивача - Антіпова Ю.С.,

представників відповідача - Костенюк Н.В., Дручук В.Ш., Саки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд Сервіс" до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд Сервіс" (далі - позивач або ТОВ "Техно-Буд Сервіс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу №10 від 19.01.2015 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ, всупереч положень чинного податкового законодавства України, прийнято оскаржуваний наказ щодо проведення документальної позапланової перевірки, яким порушено права позивача.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила наступне.

Так, ДПІ наказом №10 від 19.01.2015 р. призначила проведення документальної позапланової виїзної перевірки на ТОВ "Техно-Буд Сервіс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2013 р. по взаємовідносинах підприємства з товариством з обмеженою відповідальністю "ЗКХР" (далі - ТОВ «ЗКХР»), товариством з обмеженою відповідальністю Торенія" (далі - ТОВ "Торенія"), товариством з обмеженою відповідальністю "Гатіора" (далі - ТОВ «Гатіора»), товариством з обмеженою відповідальністю "Летавіца" (далі - ТОВ «Летавіца»), товариством з обмеженою відповідальністю "Нюаж" ( далі - ТОВ «Нюаж»), товариством з обмеженою відповідальністю "Віванте" (далі - ТОВ «Віванте»). Юридичною підставою для проведення цієї перевірки стали п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Зазначений наказ, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасування, оскільки його винесення суперечить положенням п.78.2 ст.78 ПК України.

Зокрема, відповідно до п.78.2 ст.78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Так, ДПІ були проведені планові виїзні документальні перевірки за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складений акт №62/2200/34864234 від 15.02.2013 р., та за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт №526/24-03-22-19/34864234 від 14.07.2014 р.

Предметом цих перевірок було дотримання позивачем вимог податкового законодавства, у т.ч. питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування ПДВ та податку на прибуток.

Тобто, предмет та період позапланової перевірки, яка призначена оскаржуваним наказом, був вже охоплений плановими виїзними перевірками, які задокументовані відповідними актами перевірки.

Позивач вважає, що за таких обставин, ДПІ, відповідно до положень ПК України, не мало право виносити оскаржуваний наказ.

Крім цього, представник позивача суду пояснила, що посадових осіб ДПІ фактично не було допущено до проведення позапланової перевірки ТОВ "Техно-Буд Сервіс", у зв'язку із чим, відповідачем до нього застосовано адміністративний арешт, обґрунтованість якого підтверджена постановою суду. Не допуск до перевірки посадових осіб ДПІ відбувся одразу, після того, як позивачем було вивчено матеріали, які стали підставою для проведення позапланової перевірки.

У зв'язку із зазначеним, представник позивача просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача суду пояснили наступне.

Так, ДПІ на адресу ТОВ "Техно-Буд Сервіс" неодноразово направлялись запити щодо надання інформації про фінансово-господарські відносини з його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю "Будресурс-К" (далі - ТОВ "Будресурс-К"), ТОВ "ЗКХР", ТОВ "Торенія", ТОВ "Гатіора", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Нюаж", ТОВ "Віванте".

ТОВ "Техно-Буд Сервіс" у задоволенні зазначених запитів відмовлено. Отримані відписки ТОВ "Техно-Буд Сервіс" на запити ДПІ без надання запитуваних документів є безпосереднім порушенням позивачем вимог ст.ст.73,78 ПК України щодо надання у 10-ти денний термін запитуваної інформації та витребовуваних копій документів.

У зв'язку із зазначеним наказом від 19.01.2015 р., №10, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України ДПІ призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки" ТОВ "Техно-Буд Сервіс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток за період 01.09.2012 р. по 31.12.2013 по взаємовідносинах з ТОВ "Будресурс - К" , ТОВ "ЗКХР", ТОВ "Торенія", ТОВ "Гатіора", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Віванте", ТОВ "Нюаж"

На виконання вимог ст.81 ПК України, 19.01.2015 р. посадовим особам ТОВ "Техно-Буд Сервіс" вручено під підпис копію наказу від 19.01.2015 р., №10 та направлення на перевірку від 19.01.2015 р. №№9,10,11. При цьому, посадові особі ДПІ були допущені до її проведення.

Разом з цим, 21.01.2015 р. посадові особи ТОВ "Техно-Буд Сервіс" відмовились від подальшого проведення перевірки, про що на адресу ДПІ направили відповідний лист.

Вважають, що зазначена перевірка призначена відповідно до положень ПК України, а також, позивач, враховуючи допуск ним до перевірки посадових осіб ДПІ, не може оскаржувати наказ на проведення такої перевірки. Таку свою позицію обґрунтовують правовими позиціями Верховного Суду України.

За таких обставин, просили суд у задоволенні позову відмовити.

На уточнююче запитання суду, чи охоплювали проведенні планові перевірки ТОВ "Техно-Буд Сервіс", які задокументовані актами перевірки №62/2200/34864234 від 15.02.2013 р. та №526/24-03-22-19/34864234 від 14.07.2014 р., предмет перевірки, яка призначена оскаржуваним наказом, представники відповідача пояснили, що так, однак перевірка призначена наказом від 19.01.2015 р., №10 носить більш уточнюючий, конкретний характер, тоді як планові перевірки носили загальний характер і перевіряли всю діяльність підприємства за перевіряємий період.

Крім цього, на уточнююче запитання суду чи відомо ДПІ про зміни до ПК України, зокрема до п.78.2 ст.78 ПК України, які набрали законної сили з 01.01.2015 р., представники відповідача суду пояснили, що про такі зміни їм відомо, однак підстави для проведення позапланової перевірки позивача виникли до 01.01.2015 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, 10.12.2014 р. на адресу ТОВ "Техно-Буд Сервіс" з ДПІ надійшов лист від 04.11.2014 р., №14101/7/24-03-22-09 про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ЗКХР", ТОВ "Торенія", ТОВ "Гатіора", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Нюаж", ТОВ "Віванте".

Листом від 23.12.2014 р., №228 позивач відмовив ДПІ у наданні запитуваної інформації, оскільки на його думку вимоги, які містились у запиті, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

У зв'язку із зазначеним, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України відповідачем винесено наказ №10 від 19.01.2015 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Суд вважає, що зазначений наказ є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи із наступного.

Так, по своїй правовій природі оскаржуваний наказ є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке впливає на права, інтереси та обов'язки позивача у справі, а тому позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Так, ДПІ у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень у т.ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

Відповідно до абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. По своїй правовій природі ця норма носить імперативний характер, тобто є обов'язковою для виконання.

Дана норма внесена у ПК України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р., №71-VIII та набрала законної сили з 01.01.2015 р.

ДПІ у розумінні ПК України є контролюючим органом, а тому на неї розповсюджується дія абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України.

При цьому суд зазначає, що організаційно-розпорядчою підставою для проведення позапланової перевірки є наказ, який прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК України. Саме наказ є тим актом, який породжує право ДПІ на проведення перевірки.

Вище судом встановлено, що оскаржуваним наказом призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Техно-Буд Сервіс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток за період 01.09.2012 р. по 31.12.2013 р. по взаємовідносинах з ТОВ "Будресурс - К", ТОВ "ЗКХР", ТОВ "Торенія", ТОВ "Гатіора", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Віванте", ТОВ "Нюаж". Правовою підставою для цього став пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Разом з цим період фінансово-господарської діяльності позивача з 01.04.2010 р. по 31.12.2013 р. охоплений плановими виїзними документальними перевірками, які проведені посадовими особами ДПІ та задокументовані актами №62/2200/34864234 від 15.02.2013 р. та №526/24-03-22-19/34864234 від 14.07.2014 р.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Аналізуючи положення зазначеної норми слід прийти до висновку, що плановими перевірками ТОВ "Техно-Буд Сервіс" , які задокументовані актами №62/2200/34864234 від 15.02.2013 р. та №526/24-03-22-19/34864234 від 14.07.2014 р. за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2013 р. перевірено своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, у т.ч. ПДВ та податку на прибуток.

При цьому суд зазначає, що враховуючи правову природу планових документальних перевірок, слідує, що під час їх здійснення перевірялась своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток за період 01.09.2012 р. по 31.12.2013 р. по взаємовідносинах з ТОВ "Будресурс - К", ТОВ "ЗКХР", ТОВ "Торенія", ТОВ "Гатіора", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Віванте", ТОВ "Нюаж", які були контрагентами позивача.

Отже, предмет перевірки, який визначений оскаржуваним наказом, був охоплений під час попередніх перевірок ТОВ "Техно-Буд Сервіс".

Щодо позиції відповідача, згідно якої перевірка призначена наказом від 19.01.2015 р., №10 носить більш уточнюючий, конкретний характер, тоді як планові перевірки носили загальний характер і перевіряли всю діяльність підприємства за перевіряємий період, суд вважає, що така позиція суперечить положенням пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, оскільки ДПІ, будучи органом, який здійснює адміністрування сплати податків та зборів, зобов'язана була суцільно, в межах планових документальних перевірок перевірити конкретно кожну операцію позивача, з метою виявлення у його діях порушень вимог податкового законодавства. Для цього ДПІ наділено всіма необхідними повноваженнями та мала відповідний час.

Введення в дію законодавцем абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України спрямовано на реалізацію принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає усталений практики Європейського суду з прав людини в частині, прогнозованості діяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому суд зазначає, що чинний ПК України містить інші механізми проведення позапланових перевірок позивача (ст.78 ПК України), які можуть бути реалізовані при наявності для цього правових підстав.

Отже аналізуючи зазначене у своїй сукупності, слід прийти до висновку, що наказ ДПІ №10 від 19.01.2015 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» прийнятий всупереч положень абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України.

По своїй правовій природі зазначений наказ порушує права позивача, оскільки створює для нього не обумовленні ПК України негативні наслідки, такі як порушення звичайного режиму роботи, завдання шкоди діловій репутації та можливі донарахування податкових зобов'язань, при фактичній відсутності передумов для самої перевірки (до висновку про можливі негативні наслідки у вигляді донарахування податковим зобов'язань, суд прийшов виходячи із усталеної практики органів фіскальної служби у справах такої категорії).

За таких обставин, з метою реалізації завдання адміністративного судочинства України та приведення у відповідність до вимог ПК України правовідносин, які виникли між ТОВ "Техно-Буд Сервіс" та ДПІ, суд вважає за необхідним визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ №10 від 19.01.2015 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Щодо позиції ДПІ відповідно до якої, допуск позивачем до перевірки посадових осіб ДПІ, унеможливлює оскарження ним наказу на проведення такої перевірки, суд зазначає наступне.

Так, дійсно подібну правову позицію у своїх постановах висловлював Верховний Суд України. Однак така позиція була сформована до внесення в ПК України змін до п.78.2 ст.78 ПК України, якими в імперативний спосіб заборонено проведення відповідних позапланових перевірок.

Факт наявності цієї норми автоматично позбавляє ДПІ права на проведення зазначених в абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України перевірок. При цьому у даному разі таке обмеження жодним чином не залежить від діянь платника податку (допустив він до перевірки посадових осіб ДПІ, чи не до пустив). Орган фіскальної служби не вправі перевищувати свої права, обумовлюючи це не обізнаністю платника податку з новелами податкового законодавства України.

У цій справі платник податку реалізував своє право на недопуск до перевірки на другий день після пред'явлення його представникові направлень на перевірку, у зв'язку із чим на його активи ДПІ накладено адміністративний арешт. Підставою, для недопуску до перевірки посадових осіб ДПІ, стали положення абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України. Отже у даному разі фактично допуску до перевірки посадових осіб не відбулось і не могло правомірно відбутись, оскільки для цього була відсутня правова підстава.

Також, суд зазначає, що оскаржений наказ прийнятий в період дії абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України, а отже позиція відповідача щодо того, що підстави для його прийняття виникли до 01.01.2015 р., а тому вони мали право його виносити, суперечить загальним правилам правозастосування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач по справі обґрунтовано довів свої вимоги щодо скасування наказу про проведення перевірки, а ДПІ не надала суду докази, які б свідчили про правомірність її наказу.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд Сервіс" до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу №10 від 19.01.2015 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Із врахуванням положень ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтвердженні витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд Сервіс" до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 19.01.2015 р., №10 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд Сервіс" документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого платіжним дорученням №22 від 21.01.2015 р. судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Анісімов

Постанова в повному обсязі складена 02 березня 2015 р.