ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2015 р.Справа № 916/946/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мацюри П.Ф.,
суддів: Ліпчанської Н.В., Лисенко В.А.
при секретарі судового засідання: Молодові В.С.
за участю представників сторін:
від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту) - Остапова В.В., за довіреністю;
від Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» - Моісєєва Д.А., за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 03 лютого 2015 року
по справі № 916/946/14
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Іллічівської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Іллічівського морського порту)
до Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»
про стягнення,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2015 р. (суддя Рога Н.В.) заява Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі Порт) задоволена у повному обсязі та визнано наказ господарського суду Одеської області від 29.09.2014 р. у справі № 916/946/14 таким, що не підлягає виконанню, шляхом стягнення з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі Адміністрація) на користь Порту безпідставно отримані грошові кошти в сумі 353160,08 грн. - заборгованості та 7063,2 грн. судового збору.
Ухвала суду мотивована тим, що фактично, скасування рішення суду, з якого виник обов'язок ДП "Іллічівський морський торговельний порт" по сплаті боргу у сумі 353 160 грн. 08 коп., і є, в розумінні ст. 117 ГПК України, іншою причиною, за якою обов'язок боржника відсутній, а тому господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність визнання вказаного наказу таким, що не підлягає виконанню.
ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" з ухвалою суду першої інстанції не згодна, в апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалена з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким заяву Порту залишити без задоволення.
Скарга мотивована тим, що передбачений порядок визнання наказу таким, що не підлягає виконанню може бути застосований лише у разі, скасування в касаційному порядку рішення на підставі якого наказ було видано, якщо цей наказ ще не було виконано повністю або частково, а не у даному випадку, оскільки наказ виконаний відповідачем у повному обсязі. За твердженнями скаржника передбачених ГПК України підстав для визнання наказу таким що не підлягає виконанню, які вказані в ст. 117 ГПК України на момент прийняття оскаржуваної ухвали не існувало.
На думку скаржника, місцевим судом не враховано положення ст. 122 ГПК України, а тому підстави для задоволення заяви Порту - відсутні. За доводами позивача, повернення коштів, стягнутих на підставі рішення суду в разі його зміни або скасування, може бути здійснено лише після прийняття остаточного рішення по суті позовних вимог, а не одразу після повернення справи на новий розгляд.
25 лютого 2015 року від представника Порту надійшов відзив на апеляційну скаргу Адміністрації. У відзиві на апеляційну скаргу Порт просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Адміністрації без задоволення.
В судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі і наполягав на їх задоволенні.
Представник Порту в судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 16 січня 2015р. до господарського суду Одеської області від ДП "Іллічівський морський торговельний порт" надійшла заява про визнання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/946/14 від 29.09.2014р. таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Одеської області від 17.07.2014 р., позовні вимоги Адміністрації задоволені у повному обсязі та з Порту на користь Адміністрації стягнуто: 353160,08 грн. - боргу та 7063,2 грн. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову.
29.09.2014 р. господарським судом Одеської області виданий відповідний наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення суду.
Постановою відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області від 07.10.2014р. було відкрито виконавче провадження ВП № 44974085 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/946/14, виданого 29.09.2014р. та надано строк для добровільного виконання цього наказу до 14 жовтня 2014 року.
ДП "Іллічівський морський торговельний порт" у строк, наданий для добровільного виконання виконавчого документу, перерахувало суму заборгованості у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 13.10.2014р. № 2995.
Відповідач листом від 14.12.2014р. № 922/20.1-13 повідомив Відділ державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області про перерахування суми заборгованості у повному обсязі.
Постановою відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області від 18.11.2014р. виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/946/14 від 29.09.2014р. було закінчено, у зв'язку з добровільним виконанням боржником виконавчого документу.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 та рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2014 у справі № 916/946/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
На теперішній час спір між сторонами у справі не вирішений по суті проти чого не заперечують представники Порту і Адміністрації.
Вищенаведені обставини справи свідчить про те, що наказ господарського суду Одеської області № 916/946/14 від 29.09.2014 р. на момент скасування судових рішень, на підставі яких він був виданий вже виконаний Портом у повному обсязі в добровільному порядку.
Згідно ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Оскільки, наказ господарського суду Одеської області № 916/946/14 від 29.09.2014 р. на момент скасування судових рішень, на підставі яких він був виданий вже був виконаний Портом у повному обсязі в добровільному порядку, що свідчить про те, що обов'язок боржника за цим наказом відсутній повністю у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником, то суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ч. 4 ст. 117 ГПК України, задовольнив заяву Порту в повному обсязі, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Посилання скаржника на порушення місцевим судом приписів ст. 122 ГПК України є необґрунтованими, оскільки положення ст. 122 ГПК України застосовуються у разі коли виконані рішення або постанова змінені або скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, а у даному випадку жодної із вищезазначених підстав не має, а тому місцевий суд дійшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин сторін приписів ст. 122 ГПК України, у зв'язку з чим протилежні твердження скаржника до уваги також прийнятими бути не можуть.
Господарський суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як вказано Вищим господарським судом України в інформаційному листі №1-8/1427 від 18.11.2003р. "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини", згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60 від 22.11.2007).
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 03.02.2015 року у справі № 916/946/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.Ф. Мацюра
Суддя В.А. Лисенко
Суддя Н.В. Ліпчанська
Судове рішення № 42929268, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 26.02.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/946/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: