Ухвала суду № 42929052, 23.02.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.02.2015 р. Справа№ 914/2624/14

за скаргою Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області по справі №914/2624/14

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

до відповідача: Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, смт.Добротвір Кам'янка-Бузького району Львівської області

про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання до вчинення дій

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від скаржника (стягувача): Дутка Ю.І.- представник за довіреністю

від боржника: не з'явився

від ДВС: не з'явився

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів про визнання дій органу Державної виконавчої служби при здійсненні заходів примусового виконання рішення та постанову від 30.12.2014р. про закінчення виконавчого провадження - незаконними та зобов'язання органу Державної виконавчої служби вчинити дії.

Ухвалою суду від 28.01.2015р. скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2015р. Ухвалою суду від 09.02.2015р. розгляд скарги відкладено на 23.02.2015р. у зв'язку з неявкою представника органу, дії якого оскаржуються.

Представник скаржника в судове засідання 23.02.2015р. з'явився, заявлені вимоги підтримав з підстав, зазначених у скарзі. Зазначив, що внаслідок неповноти вжиття державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області дій із примусового виконання рішення, зокрема, відсутність звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, регіонального відділення ФДМ України по Львівській області позбавлено можливості забезпечити у визначений законодавством спосіб усунення порушених прав та законних інтересів.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області явки повноважного представника в судове засідання 23.02.2015р. повторно не забезпечено, письмових пояснень по суті скарги та інших витребуваних судом документів не подано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Боржник явки повноважного представника в судове засідання 23.02.2015р. не забезпечив, проте на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№7537/15 від 23.02.2015р.), зокрема, рішення XXXIV сесії шостого демократичного скликання Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області №14 від 19.02.2015р. із якого вбачається, що боржником, у зв'язку із ненаданням селищній раді РВ ФДМ України по Львівській області та ВАТ «Добротвірський завод «Буддеталь» (перереєстрований в ПрАТ) документів, передбачених діючим законодавством для підготовки проекту рішення селищної ради про надання згоди на передачу житлового будинку за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, селище Добротвір, вул.Мазепи, 11а, вирішено не надавати згоду на прийняття зазначеного майна з державної у комунальну власність.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також те, що судом, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України, створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, підстави для відкладення розгляду скарги, передбачені у ст.77 ГПК України, не вбачаються.

Розглянувши матеріали скарги та дослідивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2014р. у справі №914/2624/14 позов задоволено повністю: визнано незаконним рішення 7-ї сесії п'ятого демократичного скликання Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 25.01.2008р. №11 «Про надання згоди на передачу у комунальну власність житлового будинку по вул.Мазепи,11а в селищі Добротвір» та зобов'язано Добротвірську селищну раду Кам'янка-Бузького району Львівської області розглянути на наступному засіданні питання надання згоди на прийняття з державної в комунальну власність територіальної громади смт.Добротвір шестиквартирного житлового будинку за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Добротвір, вул.Мазепи, 11а.

На виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області 24.10.2014р. видано відповідні накази, які пред'явлено стягувачем до виконання.

Із поданої на розгляд суду скарги вбачається, що 16.01.2015р. на адресу регіонального відділення ФДМ України по Львівській області надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження №45482777 від 30.12.2014р., винесена старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Денисяком Т.Г. на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду.

Вважаючи, що при винесенні вказаної постанови державним виконавцем порушено норми ст.ст.6, 11 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, останній не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, внаслідок чого регіональне відділення ФДМ України по Львівській області позбавлено можливості забезпечити у визначений законодавством спосіб усунення порушених прав та законних інтересів, останнє звернулось до суду із скаргою дії органу Державної виконавчої служби, в якій просить визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області при здійсненні заходів примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №45482777 та постанову, винесену 30.12.2014р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про закінчення виконавчого провадження №45482777 з примусового виконання наказу, виданого 24.10.2014 у справі №914/2624/14 - незаконними та зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області здійснити у повному обсязі заходи примусового виконання рішення щодо зобов'язання Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області розглянути на наступному засіданні питання надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади с.Добротвір шестиквартирного житлового будинку за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Добротвір, вул.Мазепи, 11а, у виконавчому провадженні №45482777.

В оскаржуваній постанові зазначено, що державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов'язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними у зв'язку з чим до Кам'янка-Бузького РВ ГУМВСУ у Львівській області скеровано подання (повідомлення) державного виконавця про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду. Враховуючи вищенаведене та керуючись п.11 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем постановлено закінчити виконавче провадження №45482777, про що винесено оскаржувану постанову.

Порядок примусового виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ст.75 вказаного Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема постанов про накладення штрафу від 03.12.2014р. та 30.12.2014р., про арешт коштів боржника від 03.12.2014р., державним виконавцем повністю виконано дії, передбачені ст.75 вказаного Закону.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, відповідно до ч.1 ст.11 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, державний виконавець, згідно ч.2 ст.11 цього Закону, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

В той же час, згідно з ч.1 ст.10 цього Закону, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що голова Добротвірської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області не може вважатись керівником юридичної особи у розумінні п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не порушено вимоги ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» та здійснено заходи, необхідні для своєчасного і повного обсягу виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом - наказом господарського суду Львівської області від 24.10.2014р. №914/2624/14.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.9.13 Постанови №9 від 17.10.2012р. роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при закінченні виконавчого провадження №45482777 державним виконавцем вірно застосовано норми чинного законодавства, зокрема, закріплені у п.11 ч.1 ст.49, ст.50 та ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», а тому доводи скаржника слід визнати неправомірними, а скаргу - відхилити.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Доводи заявника визнати неправомірними, скаргу відхилити.

2. Порядок оскарження ухвали суду визначено ст.106 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.