Постанова № 42928711, 26.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/266/15-аПолтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - Реута Н.В.,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" (надалі - ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцької ОДПІ, відповідача) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.09.2014 року №0004572201/1819.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (код 37074083) з питань дотримання вимог законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Галнафта" (код 34454281) за період липень - вересень 2011 року, ТОВ "Праус" (код 37276126) за період серпень - вересень 2013 року та документального підтвердження задекларованих сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період квітень - червень 2014 року. За наслідками перевірки складено акт від 10.09.2014 року №2182/16-03-22-01/37074083. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.09.2014 року №0004572201/1819, яким донараховано податкове зобов'язання з ПДВ за квітень - червень 2014 року в розмірі 18511015,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9255507,50 грн.

Позивач із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є не чинним та підлягає скасуванню. На користь цього твердження позивач посилався на наявність повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічне за змістом обґрунтуванню позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність спірного рішення з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов /а.с82-85, т.5/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 13.08.2014 року №2224/16-03-22-01 виданих Кременчуцьької ОДПІ Доброшинським В.В. - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ згідно ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 13.08.2014 року №2453 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (код 37074083) з питань дотримання вимог законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Галнафта" (код 34454281) за період липень - вересень 2011 року, ТОВ "Праус" (код 37276126) за період серпень - вересень 2013 року та документального підтвердження задекларованих сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період квітень - червень 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом 10.09.2014 року складено акт №2182/16-03-22-01/37074083, в якому зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.3, статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 18916432 грн, у тому числі за липень 2011 року в сумі 168453,00 грн, за серпень 2011 року в сумі 236964,00 грн, за квітень 2014 року в сумі 330339,00 грн, за травень 2014 року в сумі 10200255,00 грн, за червень 2014 року в сумі 7980421,00 грн. /а.с.23-68 т.1/.

На підставі висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 25.09.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004572201/1819, яким донараховано податкове зобов'язання з ПДВ за квітень - червень 2014 року в розмірі 18511015,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9255507,50 грн. /а.с.21 т.1/.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Досліджуючи правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Галнафта", ТОВ "Праус", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Київ Ліквід Петролеум".

Так, 01.04.2014 року між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (Покупець) та ТОВ "Праус" (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №01/13 та 16.04.2014 року укладено договір поставки нафтопродуктів №16/3 /а.с.84-86, 89-91 т.1/

Відповідно до умов вказаних вище Договорів Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця (за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів які є невід'ємною частиною Договору) нафтопродукти, а Покупець - прийняти і оплати товар (нафтопродукти). Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначалися сторонами у Додаткових угодах до договорів, які є невід'ємними його частинами.

Також, умовами вказаних Договорів поставки було узгоджено, що Постачальник зобов'язується забезпечити якість нафтопродуктів, що поставляються, згідно з показниками ДСТУ та технічних умов (п.п. 2.1.2.). Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою покупця надає копії Сертифікатів відповідності на нафтопродукти (п.п. 2.1.3.). Покупець зобов'язується, своєчасно і в повному об'ємі сплатити вартість Товару (п.п. 2.2.1.). Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу виробника Товару, що поставляється (п. 3.1.).

Згідно п. 4.2, 4.5 Договорів поставки, товар поставляється партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що останньому належать на праві власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010). Сторони укладають акти приймання - передачі Товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну та вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Відповідно до пункту 5.1 Договорів поставки сторони визначили, що покупець здійснює оплату за отриманий товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі Товару або інших документів.

Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. згідно з діючим законодавством України, а також згідно умов дійсного договору та додаткових угод до нього (п. 6.1.).

На виконання умов вказаних договорів складені додаткові угоди: додаткова угода №140430000000040 від 01.04.2014 року до договору поставки від 01.04.2014 року №01/13 та додаткова угода №140430000000042 від 16.04.2014 року до договору поставки від 16.04.2014 року №16/3 /а.с.87, 92/.

Відповідно до вищевказаних додаткових угод №140430000000040 від 01.04.2014 року до договору поставки від 01.04.2014 року №01/13, №140430000000042 від 16.04.2014 року до договору поставки від 16.04.2014 року №16/3 Постачальник зобов'язався поставити Покупцю до 30.04.2014 року товар на умовах, визначених договором, загальною вартістю 5836544,38 грн., в тому числі ПДВ 972757,40 грн., а Покупець - прийняти цей товар.

На виконання умов вказаних Договорів поставки ТОВ "Праус" поставило ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" нафтопродукти загальною вартістю 5836544,38 грн., в тому числі ПДВ 972757,40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів до договорів поставки нафтопродуктів, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств, а саме: акт приймання передачі нафтопродуктів №140430000000040 від 30.04.2014 року до договору поставки від 01.04.2014 року №01/13, акт приймання передачі нафтопродуктів №140430000000042 від 30.04.2014 року до договору поставки від 16.04.2014 року №16/3 /а.с.88, 93 т.1/.

За результатом проведених операцій Постачальником виписано податкові накладні від 30.04.2014 року №43 та від 30.04.2014 року №39 (відповідно), які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та повністю відповідали вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України /а.с.94-95 т.1/. На підставі вказаних податкових накладних Позивачем сформовано податкових кредит за червень 2014 року.

Зазначені податкові накладні оформлені з дотриманням вимог статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Розрахунки між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" та ТОВ "Праус" за поставку товарів здійснено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень /а.с.113-114 т.1/.

На момент складання податкових накладних контрагент ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" - ТОВ "Праус" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже мав право нарахувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку нафтопродуктів, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Також суд зазначає, що умови договорів поставки нафтопродуктів, укладених із ТОВ "Праус", не передбачали транспортування товару, так як згідно умов договорів передача прав на товар відбувалась на складах зберігання (на нафтобазах, резервуари яких належать на правах власності або використовуються ПАТ "Дніпронафтопродукт").

Придбані позивачем нафтопродукти передавалися на зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання від 14.09. 2010 року № 1409/10-7 , що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання, актами приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання і актами приймання-передачі наданих послуг за квітень 2014 року /а.с.96-99 т.1/.

Так, відповідно до умов договору зберігання від 14.09.2010 року № 1409/10-7 ПАТ "Дніпронафтопродукт" (Зберігач) зобов'язався приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (Поклажодавець), здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах із сторонами, за вимогою Поклажодавця (пункти 1.1, 1.2 Договору № 1409/10-7 від 14.09.2010 року).

Отже, відповідно до умов вказаних договорів прийом нафтопродуктів від ТОВ "Праус", при виконанні договорів поставки нафтопродуктів, та подальший відпуск нафтопродуктів на АЗС, що орендуються ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп", здійснювався з нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача в подальшому, нафтопродукти, отримані ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" в квітні 2014 року від ТОВ "Праус" за договорами поставки нафтопродуктів №01/13 від 01.04.14 року та №16/3 від 16.04.14 року були транспортовані для подальшої їх реалізації кінцевим споживачам. Але, при проведенні перевірки Кременчуцькою ОДПІ не враховано наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують перевезення нафтопродуктів, придбаних у контрагента ТОВ "Праус", з нафтобаз до АЗС а саме: договору перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеним між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (Замовник) та ТОВ "Торговий Дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" (Перевізник), який підтверджує перевезення вантажів автомобільним транспортом з нафтобаз де зберігаються нафтопродукти до конкретних АЗС ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" для подальшої реалізації нафтопродуктів кінцевому споживачу (пункти навантаження (нафтобази ПАТ "Дніпронафтопродукт") та розвантаження (АЗС ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп"), обсяги та види продукції підтверджуються товарно-транспортними накладними, журналами обліку надходження нафтопродуктів на АЗС N 13-НП).

Таким чином, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Праус" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають.

01 травня 2014 року за №01/15-НП, 01.05.2014 року за №01/69-НП, 22.05.2014 року за №22/2-НП та 22.05.2014 року за №22/4-НП між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (Покупець) і ТОВ "Барилит плюс" (Постачальник) було укладено договори поставки нафтопродуктів /а.с.116-118, 120-121, 124-126, 128-130 т.1/.

Відповідно до умов вказаних вище Договорів Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця (за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів які є невід'ємною частиною Договору) нафтопродукти, а Покупець - прийняти і оплати товар (нафтопродукти). Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначалися сторонами у Додаткових угодах до договорів, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до умов вказаних Договорів поставки було узгоджено, що Постачальник зобов'язується забезпечити якість нафтопродуктів, що поставляються, згідно з показниками ДСТУ та технічних умов (п.п. 2.1.2.). Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою покупця надає копії Сертифікатів відповідності на нафтопродукти (п.п. 2.1.3.). Покупець зобов'язується, своєчасно і в повному об'ємі сплатити вартість Товару (п.п. 2.2.1.). Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу виробника Товару, що поставляється (п. 3.1.).

Пунктом 4.2, 4.5 Договорів поставки передбачено що товар поставляється партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що останньому належать на праві власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010). Сторони укладають акти приймання - передачі Товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну та вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Відповідно до пункту 5.1 Договорів поставки сторони визначили, що покупець здійснює оплату за отриманий товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі Товару або інших документів.

Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. згідно з діючим законодавством України, а також згідно умов дійсного договору та додаткових угод до нього (п. 6.1.).

На виконання умов вказаних договорів складені додаткові угоди: додаткова угода №140531000000054 від 01.05.2014 року до договору поставки від 01.05.2014 року №01/15-НП; додаткова угода №140531000000147 від 01.05.2014 року до договору поставки від 01.05.2014 року №01/69-НП; додаткова угода №140531000000056 від 22.05.2014 року до договору поставки від 22.05.2014 року№22/2-НП; додаткова угода №140531000000196 від 22.05.2014р. до договору поставки від 22.05.2014 року №22/4-НП /а.с.119, 123, 127, 131 т.1/.

Відповідно до вищевказаних додаткових Постачальник зобов'язався поставити Покупцю до 31.05.2014 року товар на умовах, визначених договором, загальною вартістю 56994100,40 грн., в тому числі ПДВ 9499016,73 грн., а Покупець - прийняти цей товар.

На виконання умов вказаних Договорів поставки ТОВ "Барилит плюс" поставило ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" нафтопродукти загальною вартістю 556994100,40 грн., в тому числі ПДВ 9499016,73 грн, що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів до договорів поставки нафтопродуктів, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств, а саме: акт приймання передачі нафтопродуктів №140531000000147 від 31.05.14 року до договору поставки №01/69-НП від 01.05.2014 року; акт приймання передачі нафтопродуктів №140531000000054 від 31.05.14 року до договору поставки №01/15-НП від 01.05.2014 року; акт приймання передачі нафтопродуктів №140531000000196 від 31.05.14 року до договору поставки №22/4-НП від 22.05.2014 року; акт приймання передачі нафтопродуктів №140531000000056 від 31.05.14 року до договору поставки №22/2-НП від 22.05.2014 року /а.с.123-135 т.1/.

Розрахунки між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" та ТОВ "Барилит плюс" за поставку товарів здійснено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень долучених до матеріалів справи /а.с.136-139 т.1/.

За результатом проведених операцій Постачальником виписано податкові накладні від 31.05.2014 року №55, 57, 281, 331 /а.с.140-143/, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та повністю відповідали вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. На підставі вказаних податкових накладних Позивачем сформовано податкових кредит за червень 2014 року.

Зазначені податкові накладні оформлені з дотриманням вимог статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

На момент складання податкових накладних контрагент ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" - ТОВ "Барилит плюс" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже мав право нарахувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку нафтопродуктів, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Придбані позивачем нафтопродукти передавалися на зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання від 14.09.2010 року № 1409/10-7 /а.с.96-97 т.1/, що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання, актами приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання і актами приймання-передачі наданих послуг за травень 2014 року /а.с.144-145 т1/.

Так, відповідно до умов договору зберігання від 14.09.2010 року № 1409/10-7 ПАТ "Дніпронафтопродукт" (Зберігач) зобов'язався приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (Поклажодавець), здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах із сторонами, за вимогою Поклажодавця (пункти 1.1, 1.2 Договору від 14.09.2010 року № 1409/10-7).

Отже, відповідно до умов вказаних договорів прийом нафтопродуктів від ТОВ "Барилит плюс", при виконанні договорів поставки нафтопродуктів, та подальший відпуск нафтопродуктів на АЗС, що орендуються ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп", здійснювався з нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт".

В подальшому, нафтопродукти, отримані ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" в травні 2014 року від ТОВ "Барилит плюс" за договорами поставки нафтопродуктів від 01.05.14 року №01/15-НП, від 01.05.14 року №01/69-НП, від 22.05.14 року №22/2-НП та від 22.05.14 року №22/4-НП були транспортовані для подальшої їх реалізації кінцевим споживачам.

Таким чином, при проведенні перевірки Кременчуцькою ОДПІ не враховано наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують перевезення нафтопродуктів, придбаних у контрагента ТОВ "Барилит плюс", з нафтобаз до АЗС а саме: договору перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеним між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (Замовник) та ТОВ "Торговий Дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" (Перевізник), який підтверджує перевезення вантажів автомобільним транспортом з нафтобаз де зберігаються нафтопродукти до конкретних АЗС ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" для подальшої реалізації нафтопродуктів кінцевому споживачу (пункти навантаження (нафтобази ПАТ "Дніпронафтопродукт") та розвантаження (АЗС ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп"), обсяги та види продукції підтверджуються товарно-транспортними накладними, журналами обліку надходження нафтопродуктів на АЗС N 13-НП). Реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Барилит плюс" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають.

Також, 31.05.2014 року за №31/05-7П, 01.06.2014 року за №01/06-15П, 03.06.2014 року за №03/06-1П, 05.06.2014 року за №05/06-2П, 10.06.2014 року за №10/06-1П, 12.06.2014 року за №12/06-2П, 13.06.2014 року за №13/06-1П, 19.06.2014 року за №19/06-1П, 20.06.2014 року за №20/06-7П, 21.06.2014 року за №21/06-2П, 26.06.2014 року за №26/06-1П та 27.06.2014 року за №27/06-1П між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (Покупець) і ТОВ "Талис Плюс" (Постачальник) було укладено договори поставки нафтопродуктів /а.с.150-152, 154-156, 158-160, 162-164, 166-168, 170-172, 174-176, 178-180, 182-184, 186-188, 190-192, 194-196 т.1/.

Відповідно до умов вказаних вище Договорів Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця (за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів які є невід'ємною частиною Договору) нафтопродукти, а Покупець - прийняти і оплати товар (нафтопродукти). Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначалися сторонами у Додаткових угодах до договорів, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до умовв вказаних Договорів поставки було узгоджено, що Постачальник зобов'язується забезпечити якість нафтопродуктів, що поставляються, згідно з показниками ДСТУ та технічних умов (п.п. 2.1.2.). Під час передачі нафтопродуктів Постачальник за вимогою покупця надає копії Сертифікатів відповідності на нафтопродукти (п.п. 2.1.3.). Покупець зобов'язується, своєчасно і в повному об'ємі сплатити вартість Товару (п.п. 2.2.1.). Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу виробника Товару, що поставляється (п. 3.1.).

Пунктом 4.2, 4.5 Договорів поставки було чітко передбачено, що товар поставляється партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що останньому належать на праві власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010). Сторони укладають акти приймання - передачі Товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну та вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому передачі товару, що переданий протягом визначеного в такому акті періоду часу.

Згідно до пункту 5.1 Договорів поставки сторони визначили, що покупець здійснює оплату за отриманий товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі Товару або інших документів.

Покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року згідно з діючим законодавством України, а також згідно умов дійсного договору та додаткових угод до нього (п. 6.1.).

На виконання умов вказаних договорів складені додаткові угоди: №140630000000009 від 01.06.14 року до договору поставки від 31.05.2014 року за №31/05-7П; №140630000000021 від 01.06.14 року до договору поставки від 01.06.2014 року за №01/06-15П; №140630000000035 від 03.06.14 року до договору поставки від 03.06.2014 року за №03/06-1П; №140630000000038 від 05.06.14 року до договору поставки від 05.06.2014 року за №05/06-2П; №140630000000040 від 10.06.14 року до договору поставки від 10.06.2014 року за №10/06-1П; №140630000000042 від 12.06.14 року до договору поставки від 12.06.2014 року за №12/06-2П; №140630000000044 від 13.06.14 року до договору поставки від 13.06.2014 року за №13/06-1П; №140630000000047 від 19.06.14 року до договору поставки від 19.06.2014 року за №19/06-1П; №140630000000050 від 20.06.14 року до договору поставки від 20.06.2014 року за №20/06-7П; №140630000000052 від 21.06.14 року до договору поставки від 21.06.2014 року за №21/06-2П; №140630000000057 від 26.06.14 року до договору поставки від 26.06.2014 року за №26/06-1П; №140630000000059 від 27.06.14 року до договору поставки від 27.06.2014 року за №27/06-1П /а.с.153, 157, 161, 165, 169, 173, 177, 181, 185, 189, 193, 197 т.1/.

Відповідно до вищевказаних додаткових угод Постачальник зобов'язався поставити Покупцю до 30.06.2014 року товар на умовах, визначених договором, загальною вартістю 39957763,92 грн., в тому числі ПДВ 6659627,32 грн., а Покупець - прийняти цей товар.

На виконання умов вказаних Договорів поставки ТОВ "Талис Плюс" поставило ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" нафтопродукти загальною вартістю 39957763,92 грн., в тому числі ПДВ 6659627,32 грн., що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів до договорів поставки нафтопродуктів, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств /а.с.198-209 т.1/.

Розрахунки між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" та ТОВ "Талис Плюс" за поставку товарів здійснено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень долучених до матеріалів справи /а.с.210-222 т.1/.

Крім того, за результатом проведених операцій Постачальником виписано податкові накладні від 30.06.2014 року №59, 57, 55, 51, 48, 45, 42, 40, 38, 36, 33, 20 /а.с.223-234/, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та повністю відповідали вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі вказаних податкових накладних Позивачем сформовано податкових кредит за червень 2014 року.

Зазначені податкові накладні оформлені з дотриманням вимог статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

На момент складання податкових накладних контрагент ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" - ТОВ "Талис Плюс" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже мав право нарахувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку нафтопродуктів, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що умови договорів поставки нафтопродуктів, укладених із ТОВ "Талис Плюс", не передбачали транспортування товару, так як згідно умов договорів передача прав на товар відбувалась на складах зберігання (на нафтобазах, резервуари яких належать на правах власності або використовуються ПАТ "Дніпронафтопродукт").

Придбані "Кременчукнафтопродукт Груп" нафтопродукти передавалися на зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання від 14.09.2010 року № 1409/10-7 /а.с.96-97 т.1/, що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання, актами приймання-передачі нафтопродуктів зі зберігання і актами приймання-передачі наданих послуг за червень 2014 року /а.с.235-236 т.1/.

Так, відповідно до умов договору зберігання від 14.09.2010 року № 1409/10-7 ПАТ "Дніпронафтопродукт" (Зберігач) зобов'язався приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" (Поклажодавець), здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах із сторонами, за вимогою Поклажодавця (пункти 1.1, 1.2 Договору від 14.09.2010 року № 1409/10-7).

Отже, відповідно до умов вказаних договорів прийом нафтопродуктів від ТОВ "Талис Плюс", при виконанні договорів поставки нафтопродуктів, та подальший відпуск нафтопродуктів на АЗС, що орендуються ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп", здійснювався з нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт".

В подальшому, нафтопродукти, отримані ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" в червні 2014 року від ТОВ "Талис Плюс" за договорами поставки нафтопродуктів були транспортовані для подальшої їх реалізації кінцевим споживачам.

Судом встановлено, що 27.03.2014 року за №13/14-П, 11.04.2014 року за №51/14-П та 15.04.2014 року за №79/14-П між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп", як покупцем та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", як постачальником, було укладено договори поставки /а.с.178-179, 241-242, 246-247 т.2/.

Згідно з умовами цих договорів постачальник зобов'язувався передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити газ вуглеводний скраплений марки СПБТ. Одиниця виміру товару - метрична тонна (п. 1.1.). Виконання зобов'язань за даним договором підтверджується належним чином оформленими і підписаними видатковими накладними або іншими документами, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.3.).

Пунктом 3.1., 5.1., 6.1. Договорів поставки передбачено: "3.1. Умови поставки - склад Покупця (АЗС). Допускається постачання Товару кількома партіями. Місця поставки кожної партії Товару узгоджується за домовленістю Сторін. 5.1. Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001 і повинна бути підтверджена паспортом якості виробника. 6.1. Приймання - передача товару здійснюється відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2005 року №332, а також умов Договору, додаткових угод, специфікацій до нього".

Поставка на користь ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" газу вуглеводневого скрапленого марки СПБТ від ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" відбувалась наступним чином: згідно додаткової угоди №140430000000045 від 27.03.2014р. до договору №13/14-П від 27.03.14р. Постачальник зобов'язувався поставити на умовах (АЗС Покупця) газ вуглеводний скраплений марки СПБТ в кількості 86,892т. на загальну суму 886298,40 грн. в тому числі ПДВ 147716,40 грн., строк поставки - до 30.04.14р. (згідно додаткової угоди №140430000000045/1 від 27.03.2014р.) який було поставлено протягом квітня 2014 року відповідно до акту приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000045 від 30.04.2014 року; згідно додаткових угод №140501000000007 від 01.05.14р., №140502000000003 від 02.05.14р., №140503000000006 від 03.05.14р., №140504000000007 від 04.05.14р., №140505000000004 від 05.05.14р., №140506000000010 від 06.05.14р., №140507000000007 від 07.05.14р., №140508000000007 від 08.05.14р., №140509000000006 від 09.05.14р., №140510000000008 від 10.05.14р., №140512000000007 від 12.05.14р., №140514000000025 від 14.05.14р., №140516000000009 від 16.05.14р., №140517000000004 від 17.05.14р., №1405018000000004 від 18.05.14р., №140519000000007 від 19.05.14р., №140520000000007 від 20.05.14р., №140521000000007 від 21.05.14р., №140522000000007 від 22.05.14р., №140523000000005 від 23.05.14р., №140524000000007 від 24.05.14р., №140525000000006 від 25.05.14р., №140526000000006 від 26.05.14р., №140527000000007 від 27.05.14р., №140528000000006 від 28.05.14р., №140529000000008 від 29.05.14р., №140530000000006 від 30.05.14р., №140531000000010 від 31.05.14р. до договору №13/14-П від 27.03.14р. Постачальник зобов'язувався поставити на умовах (АЗС Покупця) газ вуглеводний скраплений марки СПБТ в кількості 277,654 т. на загальну суму 3 148 596 грн. 36 коп., в тому числі ПДВ 524 766,06 грн., строк поставки - до 31.05.14р., який було поставлено протягом травня 2014 року відповідно до видаткових накладних №140501000000007 від 01.05.14р., №140502000000003 від 02.05.14р., №140503000000006 від 03.05.14р., №140504000000007 від 04.05.14р., №140505000000004 від 05.05.14р., №140506000000010 від 06.05.14р., №140507000000007 від 07.05.14р., №140508000000007 від 08.05.14р., №140509000000006 від 09.05.14р., №140510000000008 від 10.05.14р., №140512000000007 від 12.05.14р., №140514000000025 від 14.05.14р., №140516000000009 від 16.05.14р., №140517000000004 від 17.05.14р., №1405018000000004 від 18.05.14р., №140519000000007 від 19.05.14р., №140520000000007 від 20.05.14р., №140521000000007 від 21.05.14р., №140522000000007 від 22.05.14р., №140523000000005 від 23.05.14р., №140524000000007 від 24.05.14р., №140525000000006 від 25.05.14р., №140526000000006 від 26.05.14р., №140527000000007 від 27.05.14р., №140528000000006 від 28.05.14р., №140529000000008 від 29.05.14р., №140530000000006 від 30.05.14р., №140531000000010 від 31.05.14р.; згідно додаткової угоди №140630000000020 від 01.06.2014р. до договору №13/14-П від 27.03.14р. Постачальник зобов'язувався поставити на умовах (АЗС Покупця) газ вуглеводний скраплений марки СПБТ в кількості 178,939т. на загальну суму 2 088 218 грн. 14 коп. в тому числі ПДВ 348 036,36 грн., строк поставки - до 30.06.14р., який було поставлено протягом червня 2014 року відповідно до акту приймання-передачі нафтопродуктів № 140630000000020 від 30.06.2014 року; згідно додаткової угоди №140430000000048 від 11.04.2014р. до договору №51/14-П від 11.04.14р. Постачальник зобов'язувався поставити на умовах (АЗС Покупця) газ вуглеводний скраплений марки СПБТ в кількості 35,840т. на загальну суму 394 598 грн. 40 коп. в тому числі ПДВ 65 766,40 грн., строк поставки - до 30.04.14р. (згідно додаткової угоди №140430000000048/1 від 11.04.2014р.), який було поставлено протягом квітня 2014 року відповідно до акту приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000048 від 30.04.2014 року; згідно додаткової угоди №140430000000050 від 15.04.2014р. до договору №79/14-П від 15.04.14р. Постачальник зобов'язувався поставити на умовах (АЗС Покупця) газ вуглеводний скраплений марки СПБТ в кількості 155,20т. на загальну суму 1 759 968 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 293 328,00 грн., строк поставки - до 30.04.14р. (згідно додаткової угоди №1404300000000505/1 від 15.04.2014р.) який було поставлено протягом квітня 2014 року відповідно до акту приймання-передачі нафтопродуктів № 140430000000050 від 30.04.2014 року /а.с.182-210, 239, 243-244, 248-249 т.2/.

Розрахунки між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" за поставку товарів здійснено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень.

За результатом проведених операцій Постачальником виписано податкові накладні від 30.04.2014 року №83, №87, №81, протягом травня 2014 року №55, 7, 32, 82, 103, 131, 160, 186, 215, 238, 288, 354, 383, 405, 426, 450, 474, 500, 523, 543, 567, 593, 616, 641, 664, 692, 719, 749 (відповідно), 30.06.14 року №34, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та повністю відповідали вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України /а.с.1-32 т.3/. На підставі вказаних податкових накладних Позивачем сформовано податкових кредит за квітень 2014 року, за травень 2014 року та за червень 2014 року.

Зазначені податкові накладні оформлені з дотриманням вимог статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

На момент складання податкових накладних контрагент ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" - ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже мав право нарахувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку нафтопродуктів, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких "Кременчукнафтопродукт Груп" сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають.

З метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду та дослідження всіх обставин справи, позивач, в підтвердження реалізації через мережу АЗС придбаних у контрагентів нафтопродуктів протягом квітня-червня 2015 року надав до суду наступні документи:

- копію договору перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеного між ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" та ТОВ "Торговий Дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" №381 від 29.07.2010 року з додатками;

- копії витягів з журналів надходження нафтопродуктів на АЗС №3, 6, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 27, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 40, 41, 43, 45, 46, 50, 52, 53, 56, 57, 58, 63, 64 (до яких заносяться всі кількісні показники, визначені уповноваженою особою при надходженні та прийманні нафтопродуктів: вказані відомості яро дату прибуття нафтопродуктів від постачальника з зазначенням номера ТТН, найменування продукції, кількості у літрах та у кілограмах, температури, густини);

- копії товарно - транспортних накладних за період квітень - червень 2014 року (на підтвердження транспортування нафтопродуктів на АЗС "Кременчукнафтопродукт Груп" по Полтавській області. Кожна з яких містить номер, дату, зазначення автопідприємства, замовника та вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, відомості про транспортний засіб, причіп, водія, номер дорожнього листа, вид перевезення, відомості про найменування марки нафтопродуктів, номер резервуару, об'єм, густину, температуру, масу нафтопродукту, метод визначення нафтопродуктів, їх густину, реєстраційний номер сертифіката відповідності, відомості про опломбування вантажу (номер пломби), підписи та прізвища осіб, які відпустили вантаж, водія, що прийняв вантаж, особи, яка вантаж одержала. Заповнені всі графи в кожній з вказаних вище ТТН, також зазначено, що ПММзнято зі зберігання ПАТ "Дніпронафтопродукт") /а.с.9-177 т2, 1-32, 36-250 т.3, 1-250 т.4,1-76 т.5/.

Залучена до матеріалів справи оборотно-сальдова відомість по рахунку 63.1.12 "Договори; Контранети:Праус" за квітень-червень 2014 року; "Договори; Контранети:Талис плюс" за червень 2014 року; "Договори; Контранети:Барилит плюс" підтверджує, що придбані у ТОВ "Праус", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс" нафтопродукти було належним чином відображено в бухгалтерському обліку позивача. /а.с.77-81 т.5/.

Крім іншого, суд зазначає, що висновки Кременчуцької ОДПІ, викладені в акті перевірки від 10.09.2014 року №2182/16-03-22-01/37074083 ґрунтуються на матеріалах акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 11.06.2014 року №627233/37276126, акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 24.07.2014 року №2022/07-66-22-03/37376458, акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 22.07.2014 року №750/04-62-22-3/38361594.

Так, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.14р. по справі № 804/9005/14 залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.14 року у справі №804/9005/14, якою визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Праус" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Праус" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014р.»; визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у направленні акту № 627/223/37276126 від 11.06.2014 року до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України; визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у встановленні відсутності за юридичною адресою підприємства первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності; визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо не підтвердження ТОВ "Праус" за квітень 2014 року реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх виду, обсягу, якості та розрахунків, а саме встановлення відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операцій постачальників - ТОВ "Праус" - покупці за квітень 2014 року не мали місце та не могли мати ніякого юридичного змісту; визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відсутності у ТОВ "Праус" операцій, що підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України за квітень 2014 року /а.с.107-111 т.1/.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.14 року по справі № 804/12703/14, залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.14 року в частині визнання протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Барилит Плюс" під час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 2022/07-66-22-03/37376458 від 24.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Барилит Плюс" під час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014 року" /а.с.146-148 т.1/.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 року у справі № 804/11320/14 залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2014 року, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Талис Плюс" щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року, за результатами якої складено акт № 750/04-62-22-3/38361594 від 22.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Талис Плюс" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року" /а.с.237-244 т.1/.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1. ст. Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 11.06.2014р. № 627/223/37276126, акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 24.07.2014р. № 2022/07-66-22-03/37376458, акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 22.07.2014 року №750/04-62-22-3/38361594 на яких ґрунтуються висновки Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірно сформованого податкового кредиту звітного періоду ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп", не може бути належним та допустимим доказом в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд звертає увагу на те, що під час проведення перевірки Відповідач зробив висновки про відсутність реального правочинну між "Кременчукнафтопродукт Груп" та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" на підставі акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.06.2014р. №1609/26-55-22-08/38544588 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" (код ЄДРПОУ 38544588) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року". Яким, начебто встановлено відсутність можливості у ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" на здійснення господарської діяльності, визначеної у договорах з ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп". А також не підтверджено здійснення господарської його діяльності з третіми особами, контрагентами-постачальниками.

Суд вважає, що висновки Кременчуцької ОДПІ про відсутність реального здійснення ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" поставок газу скрапленого для ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" є безпідставними та неправомірними, оскільки акти інших податкових не є підставою вважати правочини такими, що не відбулися, та не спростовують реальності виконання господарських операцій, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності. У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для нього.

При цьому чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми ПДВ до податкового кредиту. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами. ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право податкового органу при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 статті кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

В силу ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 25.09.2014 року №0004572201/1819.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 487,20 грн. що підтверджується платіжним дорученням №29 від 15.01.2015 року /а.с.3 т.1/, суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

З урахуванням частини першої статті 9 Закону про судовий збір, згідно з якою судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, у резолютивній частині постанови суд повинен зазначити особу, з якої стягується судовий збір, суму стягнення та рахунок (спеціальний фонд Державного бюджету України), на який цей збір стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 25 вересня 2014 року №0004572201/1819.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" (код ЄДРПОУ 37074083) витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 /чотириста вісімдесят сім/грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 03 березня 2015 року

Суддя Г.В. Костенко